Радянські воєнні пам′ятники у Німеччині більше небажані? | Музика й кіно, література й мистецтво з Німеччини | DW | 09.05.2022

Познайомтесь з новою DW

Скористайтесь ексклюзивною можливістю ознайомитися з бета-версією нової DW. Своєю думкою Ви можете нам допомогти зробити нову DW ще кращою.

  1. Inhalt
  2. Navigation
  3. Weitere Inhalte
  4. Metanavigation
  5. Suche
  6. Choose from 30 Languages
Реклама

Культура й стиль життя

Радянські воєнні пам'ятники у Німеччині більше небажані?

Німеччина зобов'язана шанувати і доглядати за радянськими меморіалами і пам'ятниками, розташованими переважно на сході країни. Однак через війну Росії проти України їх доля опинилась під питанням.

Коли закінчилась Друга світова війна, червоною армією у Берліні було закладено багато пам'ятників. Вони мали нагадувати про полеглих у війні радянських воїнів, особливо про тих, які загинули у боях за Берлін. І, власне, це не тільки пам'ятники у пам'ять про перемогу, це - меморіали з солдатськими цвинтарями.

Меморіал у берлінському районі Тіргартен був відкритий 11 листопада 1945 року під час параду військ союзників-переможців. На вході до меморіалу стоять два танки T-34 та дві гармати, які були задіяні у боях за Берлін.

Наприкінці березня 2022 року танки загорнули в українські прапори. А згодом берлінська депутатка від Християнсько-демократичного союзу Штефані Бунґ (Stefanie Bung) вимагала прибрати ці танки та гармати: "Сьогодні танк у Тіргартені більше не нагадує про звільнення Німеччини від націонал-соціалізму. Він стоїть там як символ агресивної війни, ведення якої нехтує територіальними кордонами та людськими життями".

На вході до меморіалу у берлінському районі Тіргартен

На вході до меморіалу у берлінському районі Тіргартен

Берлінський Сенат відкинув цю вимогу. "Цей меморіал є згадкою про полеглих під час Другої світової війни, у якій проти націонал-соціалізму на боці радянської армії загинули представники різних національностей Радянського Союзу, серед них росіяни та українці", - повідомила берлінська сенаторка з питань довкілля та заступниця берлінського бургомістра Беттіна Яраш (Bettina Jarasch).

За законом Берлін зобов'язаний доглядати за радянськими меморіалами: у рамках укладеного у 1990 році договору між ФРН, НДР та чотирма союзниками-переможцями у Другій світовій війні було домовлено і про збереження та догляд за пам'ятниками і меморіалами.

Читайте також: Свідки Другої світової про напад РФ на Україну: "Це війна проти мирного населення"

Паплюження меморіалу у Трептов-парку 

Радянський меморіал у Трептов-парку є найбільшим серед пам'яток цього роду в Німеччині та найвагомішим у Берліні. Тут, у п'яти польових могилах, поховані сім тисяч солдатів з усіх тодішніх радянських республік.

На початку квітня невідомі розмалювали меморіал антиросійськими гаслами - червоною фарбою на цоколі пам'ятника написали, зокрема, "Українська кров на російських руках" та "Смерть усім росіянам", а за кілька днів там з'явився символ Z і написи "убивці" та "орки". Нині цей пам'ятник посилено охороняється поліцією, правоохоронці розшукують тих, хто його розмалював.

Меморіал у Трептов-парку піддали атаці

Меморіал у Трептов-парку піддали атаці

Юстус Г. Ульбріхт (Justus H. Ulbricht), німецький історик та керівник Асоціації "Denk Mal Fort!" ("Думай далі!") переконаний, що як знесення пам'ятникiв, так і вандалізм щодо них ні до чого не призведуть: "Те, що ми бачимо у Трепотові, є героїчним пам'ятником. У Німеччині прихильність до таких творінь дуже впала. Тому пам'ятники такого роду тут і так у центрі дискусій". Історик однак вважає, що кожен пам'ятник є частиною міської історії. "Мій голос був би за те, щоб його залишити, але обговорювати та коментувати", - пояснив він.

Червоноармієць з Дрездена: куди його?

Радянський меморіал у Дрездені був зведений відразу після завершення Другої світової війнм та урочисто відкритий у листопаді 1945 року. У 1994-му червоноармійця перенесли і тепер він стоїть поблизу Воєнно-історичного музею Бундесверу.  

Наприкінці березня 2022 року дрезденський політик з Вільної демократичної партії (Stefan Scharf) написав у своєму Twitter: "Ні, залишати у Дрездені радянський пам'ятник не можна. Не через 1945-й, а через 1953, 1958 та 2022 роки".

Пам'ятник червоноармійцю у Дрездені

Пам'ятник червоноармійцю у Дрездені

Пояснення просте: 1-а гвардійська танкова армія Радянського Союзу, яка дислокувалась у Дрездені до 1993 року, брала участь у протидії народному повстанню у НДР у 1953 році та в придушенні Празької весни у 1968-му. Сьогодні ж російська 1-а гвардійська танкова армія орудує в Україні. На думку Шарфа, це надає червоноарміцю більш ніж гіркий присмак. 

Крістіане Янеке (Kristiane Janeke), наукова керівниця воєнно-історичного музею у Дрездені, не вважає гарною ідею знесення пам'ятника, навіть якщо його потім і установлять в музеї: "Таким чином з публічного простору видалять частину історії міста та частину пам'яті про цю війну, і я вважаю це неправильним. Історію не можна переписати. Ці пам'ятники нагадують про те, що відбувалось. Якщо їх вкласти у контекст, наприклад, докладно підписати, це було б найкращим рішенням".

Читайте також: Війна в Україні та стара німецька травма

Що станеться з Німецько-російським музеєм?

Перед будівлею Німецько-російського музею у Берліні-Карлсгорсті до 24 лютого 2022 року розвіювались український, російський, білоруський та німецький прапори. Зараз там - лише прапор України. 

"Багато людей вважають, що вивішенням нині лише українського прапора ми докладаємо зусиль до забуття ролі червоної армії та Радянського Союзу у Другій світовій війні. Однак це не відповідає дійсності. Ми проявляємо солідарність з Україною. До того прапори свідчили тільки про те, які національності співпрацюють у музей", - наголосив директор музею Йорґ Морре (Jörg Morré) у розмові з DW.

Читайте також: Знову війна: втеча з України до ФРН євреїв, які пережили Голокост

У будівлі, яка нині використовується музеєм, був підписаний акт капітуляції Німеччини у Другій світовій війні. Сам музей був заснований у 1994 році спільно ФРН та Російською Федерацією у формі товариства, до якого у 1997-1998 роках приєдналися національні музеї Другої світової війни України та Білорусі.

Через напад Росії на Україну керівництво музею вирішило використовувати як назву "Музей Берлін-Карлсгорст", що нагадуватиме про усіх радянських жертв націонал-соціалізму, незалежно від їхньої національності. "Російська Федерація намагається націоналізувати, монополізувати радянську перемогу й у багатьох випадках інструменталізує кожну кооперативну ініціативу". Нині нам допомогає тільки дистанція і чіткі сигнали", - пояснив директор музею Йорґ Морре.

Дитинство в нацистській окупації, старість під бомбами Росії (09.05.2022)