Проєкт білоруської конституції як ″бомба сповільненої дії″ | Політичні новини з Європи: аналітика, прогнози, коментарі | DW | 28.12.2021

Познайомтесь з новою DW

Скористайтесь ексклюзивною можливістю ознайомитися з бета-версією нової DW. Своєю думкою Ви можете нам допомогти зробити нову DW ще кращою.

  1. Inhalt
  2. Navigation
  3. Weitere Inhalte
  4. Metanavigation
  5. Suche
  6. Choose from 30 Languages
Реклама

Європа

Проєкт білоруської конституції як "бомба сповільненої дії"

Білоруська влада оприлюднила проєкт нової конституції країни. Референдум про поправки має відбутися в лютому 2022 року. Та новий основний закон може стати бомбою сповільненої дії для Олександра Лукашенка.

Влада Білорусі підготувала проєкт нової конституції країни

Влада Білорусі підготувала проєкт нової конституції країни

Проєкт нової конституції Білорусі влада готувала майже рік, але опублікувала лише за два місяці до референдуму, на якому громадяни країни мають проголосувати "за" або "проти" запропонованих поправок. Як запропонований проєкт Основного закону змінює державний устрій Білорусі та що це означає для суспільства?

Новий проєкт конституції створює передумови для двовладдя

На думку політичного аналітика Артема Шрайбмана, найважливіша зміна у проєкті нової конституції - створення Всебілоруських народних зборів (ВНС) та, як наслідок, перерозподіл повноважень.

При цьому проєкт конституції створює передумови для двовладдя, вважає аналітик. "З'являється другий центр сили - президія Всебілоруських народних зборів. Проєкт нової конституції передбачає, що у ВНС будуть повноваження щодо скасування рішень інших органів влади, імпічменту президента, призначення ЦВК, Верховного та Конституційного судів. Це спроба стримати майбутнього президента країни, у якого, тим не менш, збережуться серйозні повноваження. Коли Лукашенко вирішить піти з посади, це стане міною уповільненої дії під його владою".

Читайте також: Станіслав Шушкевич: Кампанії проти України - для того, щоб Путін став імператором

Шрайбман упевнений, що ВНС - це орган, "куди хоче пересісти Лукашенко, щоб контролювати наступника та решту органів влади". При цьому для "президента, який припинив повноваження", у проєкті конституції прописано особливі гарантії безпеки. Його не можна переслідувати за дії, вчинені на своїй посаді, також колишньому президентові гарантується місце делегата у ВНС та довічне членство у верхній палаті парламенту - Раді Республіки.

Білоруський правитель Олександр Лукашенко

Аналітики впевнені, що новий орган створюється для збереження влади Лукашенка

"Це досить стандартні формулювання, коли лідери, що відходять, хочуть зберегти гарантії для себе і прописують їх у конституції, щоб було менш страшно йти. Так зробив і Назарбаєв, і Путін. Хоча очевидно, що майбутній владі нічого не заважає переписати конституцію і скасувати цю норму" , – каже Шрайбман.

Щоб не допустити до нових президентських виборів тих, хто у 2020 році виступив проти Лукашенка, а потім був змушений виїхати з країни, у проєкті конституції з'явилося положення про те, що кандидатом на цю посаду може стати лише громадянин, який останні 20 років жив у Білорусі і не мав посвідки на проживання за кордоном. Шрайбман вважає, що таким чином намагаються відсікти всіх тих, хто, на думку влади, був пов'язаний із західними країнами та в принципі з іноземними державами.

Відмова від нейтралітету - поступка Росії

З опублікованого проєкту конституції випливає, що Олександр Лукашенко не збирається йти і до 2025 року нових президентських виборів не планує, каже Павло Мацукевич, дослідник Центру нових ідей: "Думаю, для нього самого поки що незрозуміло, чи буде він брати участь у наступних виборах як кандидат у президенти або піде на посаду голови президії Всебілоруських народних зборів. Але очевидно, що він і надалі намагатиметься залишитися керівником країни".

Читайте також: Коментар: Біловезька річниця та передчуття нової війни

Павло Мацукевич наголошує, що опублікований проєкт Основного закону країни орієнтований не на еволюцію конституційного устрою, а на захист Олександра Лукашенка. "ВНС використовуватиметься як інструмент, паличка-виручалочка в руках Лукашенка, за допомогою якої він вирішуватиме питання збереження та зміцнення власної влади. Щодо можливості прямої демократії, ці положення в конституції ніяк не змінилися, - каже аналітик. - Щоб люди могли вийти з ініціативою референдуму, потрібно зібрати 450 тисяч підписів. Це просто неймовірна кількість, тим більше в такі стислі терміни. У цьому сенсі конституція не має жодної еволюції".

У проєкті нової конституції зникли формулювання про те, що Білорусь прагне нейтралітету і ставить за мету зробити свою територію без'ядерною зоною. На думку Павла Мацукевича, ці два сигнали не сприяють підвищенню рівня безпеки в регіоні: "Вони створюють невизначеність, особливо на тлі заяв, що Білорусь готова розмістити на своїй території ядерну зброю. Наскільки ці заяви реалістичні, можна довго сперечатися. Але нова конституція дає можливість, щоб ця зброя могла в принципі з'явитися на території країни".

Російська атомна зброя

Російська атомна зброя може з'явитися в Білорусі

Артем Шрайбман називає відмову від нейтралітету "риторичною поступкою, покликаною трохи задовольнити Росію". Але за фактом норма, що зникла, не працювала, Білорусь ніколи не була нейтральною країною, каже аналітик.

Як може відбутися транзит влади у Білорусі

Проєкт нової конституції дає уявлення про те, як нинішня влада бачить можливий сценарій транзиту влади в країні, каже ексдипломат, аналітик Європейської ради з міжнародних відносин (ECFR) Павло Слюнкін.

На його думку, робоча версія така: "У лютому 2022-го відбувається референдум. На ньому, звичайно ж, білоруси підтримують запропонований проєкт. Потім починається перехідний період, коли законодавство Білорусі адаптується під нові реалії, нормативно-правові акти змінюють відповідно до нового Основного закону. Водночас визначається і порядок обрання делегатів ВНС. Далі, за словами аналітика, "на цей перехідний період, до 2025 року, Олександр Лукашенко і очолюватиме Всебілоруські народні збори, і залишатиметься президентом".

Як припускає Павло Слюнкін, "дострокові вибори за цим проєктом поки що не проглядаються. Теоретично їх не можна виключати, але, гадаю, робочою версією є саме такий сценарій з появою нового конституційного органу - ВНС, якому переходить частина повноважень від президента і парламенту. Це те, заради чого всі конституційні зміни і замислювалися".

Аналітик Артем Шрайбман вважає, що трансформація влади в Білорусі необов'язково йтиме шляхом, прописаним у новій конституції. "Важливо розуміти, що в нашій країні верховенство права і конституційність - не найукоріненіша традиція, - підсумовує він. - Прописане в конституції далеко не завжди означає, що це виконуватиметься на практиці. Тому я не покладав би надто великих надій, оптимізму і песимізму на цей документ". Він важливий для створення передумов конфлікту у владі в майбутньому, але це не означає, що вся трансформація Білорусі буде йти шляхом, описаним в Основному законі. Багато епохальних перетворень відбувалося з порушенням конституцій, які діяли на той час. Цілком можливо, що у Білорусі буде приблизно так само".

Дивитись відео 03:27

Переговори Путіна і Лукашенка: опозиція Білорусі боїться анексії країни Росією (09.09.2021)