Правозахисники звинувачують Росію у воєнних злочинах у Харкові | Новини - актуальні повідомлення про події в світі | DW | 13.06.2022

Познайомтесь з новою DW

Скористайтесь ексклюзивною можливістю ознайомитися з бета-версією нової DW. Своєю думкою Ви можете нам допомогти зробити нову DW ще кращою.

  1. Inhalt
  2. Navigation
  3. Weitere Inhalte
  4. Metanavigation
  5. Suche
  6. Choose from 30 Languages
Реклама

Новини

Правозахисники звинувачують Росію у воєнних злочинах у Харкові

Російська армія обстрілювала житлові райони Харкова касетними бомбами та некерованими ракетами, йдеться у доповіді Amnesty International. Їхнє застосування проти цивільного населення - воєнний злочин.

Зруйнований внаслідок обстрілів житловий район Харкова

Зруйнований внаслідок обстрілів житловий район Харкова

Сотні цивільних осіб загинули у Харкові внаслідок обстрілів житлових кварталів міста російською армією з застосуванням касетних бомб та некерованих ракет. Про це йдеться у доповіді міжнародної правозахисної організації Amnesty International, опублікованій у понеділок, 13 червня.

Читайте також: Зеленський дорікнув Заходу загибеллю українців під час війни

Співробітники організації протягом 14 днів у квітні та травні вивчили обставини 41 російського удару по Харкову, внаслідок яких загинуло 62 та було поранено 196 людей. За даними керівника медичного відділу Харківської військово-цивільної адміністрації, за час війни загинуло 606 мешканців Харкова, 1248 було поранено.

AI опитала 160 харків'ян, серед яких постраждалі від обстрілів, їхні свідки, рідні жертв, а також лікарі, які лікують поранених, зібрала та аналізувала докази на місці бомбардувань, вивчала різні цифрові носії інформації. В результаті AI задокументувала щонайменше 28 випадків невибіркових ударів по місту з боку Росії.

Докази застосування касетних бомб Росією

Обстріли Харкова російськими військами розпочалися в перший день війни, 24 лютого. Amnesty International з'ясувала, що армія РФ, під час обстрілів житлових районів, багаторазово застосовувала касетні боєприпаси типу 9N210/9N235, а також протипіхотні міни. "У Харкові люди гинули на вулицях та у своїх будинках, на дитячих майданчиках, на кладовищах, в чергах за гуманітарною допомогою, дорогою в магазин", - каже Жанін Ульманнзік (Janine Uhlmannsiek), експертка AI з Європи та Центральної Азії. За її словами, відповідальні за ці атаки мають постати перед судом, а постраждалі та родичі жертв - отримати компенсації.

Зокрема, 15 квітня дев'ятеро людей загинули, а ще 35, у тому числі безліч дітей, було поранено під час обстрілу касетними бомбами вулиці Миру в Індустріальному районі Харкова. Лікарі показали співробітниками AI витягнуті з тіл поранених металеві частинки, які свідчать про використання касетних боєприпасів типу 9N210/9N235, сказано в доповіді. На дитячому майданчику на місці обстрілу правозахисники також виявили уламки боєприпасів цього типу.

Однією з постраждалих у ході того обстрілу була 41-річна Оксана Литвиненко, яка була на той час на дитячому майданчику разом із 4-річною донькою та чоловіком. Уламки бомби потрапили їй у спину, груди та живіт, сильно пошкодили легеню та хребет. Оксана провела місяць у реанімації. За словами лікаря, невідомо, чи зможе вона коли-небудь говорити і ходити. 30-річна Вероніка Шевченко з донькою перебувала на дитячому майданчику біля свого будинку у харківському районі Салтівка, коли 12 березня його обстріляли з установки "Град". Вероніка втратила ноги.

AI називає удари Росії по Харкову воєнним злочином

Некеровані ракети установок "Град" та "Ураган", які Росія широко використовує у війні проти України, не здатні точно вражати ціль. Артилерійські снаряди часто відхиляються від цілі на понад 100 метрів. У житлових районах, де будинки стоять на відстані всього кількох метрів один від одного, застосування таких ракет та звичайної артилерії неминуче призводить до численних жертв серед цивільного населення та масових руйнувань цивільної інфраструктури, наголошує Amnesty International.

Щодо касетних бомб та протипіхотних мін, Росія не приєдналася до міжнародних угод, що забороняють їхнє застосування. Попри це, міжнародне гуманітарне право забороняє як невибіркові атаки, так і використання зброї, що масово вражає цивільне населення разом із військовими. Невибіркові обстріли, під час яких гинуть мирні люди та знищується цивільна інфраструктура, вважаються воєнним злочином, зазначає AI.

Випускний вальс на руїнах школи у Харкові (07.06.2022)