1. Перейти до змісту
  2. Перейти до головного меню
  3. Перейти до інших проєктів DW
В Україні процвітають мережі, що займаються маніпуляцією громадської думки через Facebook
В Україні процвітають мережі, що займаються маніпуляцією громадської думки через Facebook Фото: Patrick Lux/Getty Images

Маніпулювання у Facebook: Україна стала одним з епіцентрів

Максим Сидоржевський
28 травня 2021 р.

Україна опинилася серед лідерів у світі за кількістю операцій інформаційного впливу у соцмережі Facebook. Це витікає зі звіту, оприлюдненого цією платформою.

https://p.dw.com/p/3u48T

Україна є одним з лідерів у світі за кількістю операцій інформаційного впливу у соцмережі Facebook, які організовуються з її території. У звіті Facebook "Ситуація з операціями впливу у 2017-2020 роках", що був опублікований 26 травня, Україна посідає чільну позицію у цьому рейтингу та входить до першої п'ятірки країн походження таких кампаній. 

Про що йдеться?

Останніми роками Facebook дуже чутливо ставиться та активно бореться проти організованих кампаній, спрямованих на спотворення суспільного дискурсу у соцмережах в інтересах тих чи інших зацікавлених сторін. Особливо ця боротьба посилилась після президентських виборів у США 2016 року, коли було встановлено втручання Росії у виборчу кампанію, зокрема через діяльність тисяч акаунтів російських ботоферм у соцмережах під виглядом американських користувачів.

Нинішній звіт Facebook охоплює період останніх чотирьох років. Загалом за цей час компанія виявила понад 150 операцій впливу (influence operations, IO) у понад пів сотні країн світу. Взагалі Facebook визначає "операцію впливу" як "скоординовані зусилля для маніпулювання або спотворення суспільних дебатів задля досягнення стратегічної мети". Як наголошують у компанії, такі операції порушують її політику, спрямовану проти скоординованої недостовірної поведінки (Coordinated Inauthentic Behavior, CIB) у соцмережах.

Україна як суб'єкт та об'єкт

Тож, за даними Facebook, за останні чотири роки Україна опинилася на п'ятому місці за кількістю мереж, що здійснювали з території країни такі скоординовані недостовірні дії, тобто, кажучи іншими словами, маніпулювали думкою простих користувачів соцмереж та дезінформували їх. Загалом було виявлено вісім таких мереж в Україні. Більше Facebook їх виявив лише в Росії (27), Ірані (23), М'янмі (9) та США (9).

Якщо ж, для прикладу, порівняти характер таких мереж у Росії та Україні, то одразу кидається у вічі відмінність у ньому. Адже у РФ джерелом більшості таких мереж була так звана "ольгинська фабрика тролів" ("Агентство інтернет-досліджень"), яку пов'язують з близьким до президента РФ Володимира Путіна бізнесменом Євгеном Пригожиним, а також російські спецслужби. Натомість в Україні організаторами мереж найчастіше ставали PR та рекламні агентства або політичні партії.

Карикатура Сергія Йолкіна, присвячена діяльності російських
Карикатура Сергія Йолкіна, присвячена діяльності російських "фабрик тролів"

Але ще вищі позиції у звіті Facebook Україна посіла у списку країн, які найчастіше стають мішенню таких інформаційних атак. Так, з-за кордону Україну атакували в рамках 11 операцій впливу - за цим показником Україна ділить другу сходинку з Великобританією, на яку фахівці інтернет-гіганта нарахували аналогічну кількість атак з-за кордону.

Більше разів об'єктом операцій впливу ставали лише США - 26. У лідерах Україна опинилася й серед країн, яких атакували організовані мережі з території самої України - у шести випадках. Це - третя сходинка у світі, яку Україна ділить з Бразилією. Частіше діяльність таких мереж спрямовувалися на аудиторію власних країн лише у М'янмі (9) та США (8).

Атаки на Україну - з Росії й самої України

Наприкінці звіту Facebook міститься посилання на окремий файл, у якому, зокрема, є інформація про те, з території яких країн і на які країни відбуваються організовані інформаційні кампанії для спотворення суспільного дискурсу у соцмережах. Якщо проаналізувати дані, які стосуються атак з-за кордону проти України, то тут нічого нового: всі 10 кампаній проти України з-за кордону були організовані з Росії, і ще одна - з території Луганська, який контролюється проросійськими сепаратистами.

Читайте також: Куплені лайки прокремлівських акаунтів: розслідування DW

Натомість кампанії, організовані з території України, фокусуються винятково на внутрішній аудиторії - жодна з них не мала на меті впливати на користувачів інших країн, включаючи Росію.

Зокрема, у січні цього року адміністрація соцмережі повідомила про видалення десятків груп і сторінок у Facebook та Instagram, пов'язаних, зокрема, з партією експрезидента Петра Порошенка "Європейська солідарність", а також з низкою громадських організацій. А на початку травня Facebook повідомив про видалення ще двох українських подібних мереж, одну з яких пов'язують з політичною партією "Слуга народу", а іншу - з позафракційним депутатом Андрієм Деркачем, який перебуває під санкціями міністерства фінансів США, а також політичними консультантами, пов'язаними з експрем'єром України Володимиром Гройсманом та колишнім нардепом Олегом Кулиничем. 

Як Facebook бореться з маніпуляторами

У своєму звіті Facebook нагадав, що для боротьби проти таких кампаній він, зокрема, розробив відповідні правила і автоматизовані інструменти для їх виявлення. Це, на думку соцмережі, дозволило досягти прогресу та знизило ефективність операцій впливу - особливо завдяки тому, що більше подібних кампаній почали виявляти на ранніх етапах їхньої діяльності, коли вони ще не розбудували широку аудиторію. 

Читайте також: До пів сотні людей у підпорядкуванні РНБО протидіятимуть дезінформації

Для боротьби з операціями впливу Facebook, зокрема, чітко позначає державні ЗМІ, щоб користувачі могли знати, хто стоїть за контентом, який вони бачать, і самі судили про те, наскільки йому можна довіряти. Також, коли Facebook бачить спроби обдурити його системи, він виносить попередження, знижує пріоритетність у стрічках підписок користувачів або реагує видаленням. Також соцмережа видаляє контент, який порушує її правила - зокрема, йдеться про "шкідливу дезінформацію, пов'язану з темою здоров'я, або дезінформацію для впливу на виборців".

Утім, актори, які стоять за скоординованими інформаційними атаками, не збираються так просто здаватися. Як пояснює Facebook, в останні роки вони продовжили вдосконалювати свою техніку, зокрема, відійшли від проведення масштабних і галасливих кампаній до більш вузьких, точкових операцій. Також у соцмережі констатують розмиття межі між справжніми суспільними дебатами та маніпуляцією, адже організатори операцій впливу прагнуть імітувати справжні голоси та залучити справжніх людей у кампанії. Також помітнішою стала й комерціалізація цього ринку - все частіше за організацію кампаній беруться професійні рекламні агентства.

На думку Facebook, для більш ефективної протидії операціям інформаційного впливу варто було б об'єднати зусилля усіх, включаючи незалежних дослідників, правоохоронців та журналістів.

Центр протидії дезінформації: чого українцям варто повчитися в Європи (19.03.2021)

Пропустити розділ Більше за темою

Більше за темою

Пропустити розділ Близькі теми
Пропустити розділ Топтема

Топтема

Наслідки землетрусу в Туреччині

Землетрус: ФРН обіцяє Туреччині та Сирії термінову допомогу

Пропустити розділ Більше публікацій DW

Більше публікацій DW

На головну сторінку