1. Перейти до змісту
  2. Перейти до головного меню
  3. Перейти до інших проєктів DW

Оновлений законопроєкт про мобілізацію: що змінилося?

31 січня 2024 р.

Уряд України вніс на розгляд Верховної Ради оновлену версію законопроєкту про мобілізацію. Чи виправлено ті норми, за які найбільше критикували попередній документ?

https://p.dw.com/p/4bu5N
Українські військові на вокзалі у Львові (фото з архіву)
Українські військові на вокзалі у Львові (фото з архіву)Фото: Yuriy Dyachyshyn/AFP via Getty Images

Після хвилі критики, яка здійнялась під час першого внесення до Верховної Ради урядового законопроєкту про мобілізацію, уряд був змушений відкликати цей документ. У кабміні його доволі швидко переробили, і от тепер вже оновлений документ повторно був внесений на розгляд парламенту.

Юристи та правозахисники, опитані DW, говорять загалом про "невеликий апдейт" того, що пропонувалося раніше, але водночас вказують і на суттєві зміни.

Обмеження за неявку до ТЦК тільки через суд

У попередній версії законопроєкту про мобілізацію пропонувалося запроваджувати низку обмежень щодо осіб, котрі ухиляються від оновлення своїх даних у територіальних центрах комплектування (ТЦК) - наприклад, забороняти їм виїжджати за кордон, обмежувати їх у праві керування транспортним засобом, блокувати їхні рахунки. Ці обмеження лишилися й у новій версії, але запроваджуватимуться вони тільки через суд.

ТЦК повинен буде звернутися до суду з проханням застосувати обмеження, якщо громадянин добровільно протягом 10 днів з дня вручення повістки не з'явився до ТЦК або до закордонної дипломатичної установи України, якщо людина перебуває за кордоном. На розгляд заяви ТЦК суд матиме 15 днів.

"Це звісно краще, що такі рішення буде приймати суд, але враховуючи те, що судова система завантажена, некомплектність судів, недофінансування судів, бо у деяких немає коштів на розсилку листів, то це може призвести до того, що суд не зможе попередити людину за 15 днів і на її рахунки буде накладено арешт", - прокоментував на прохання DW адвокат приймальні Української Гельсінської спілки з прав людини Роман Лихачов. 

За словами правника, через помилки в облікових даних багато повісток ТЦК й зараз надсилає людям, які вже служать у Збройних силах України (ЗСУ), і якщо така повістка прийде військовослужбовцю після ухвалення законопроєкту, а він вже виконує бойове завдання і без зв'язку, то є ризик, що його банківські рахунки будуть теж помилково заблоковані. "І таких ситуацій може бути багато, тому треба дуже чітко виписати цю процедуру й передбачити всі ризики поки не працює уніфікована електронна система", - каже Лихачов.

ТЦК у Києві
В одному з територіальних центрів комплектування в Києві (фото з архіву)Фото: Anna Fil/DW

Електронні повістки

Нова версія урядового законопроєкту про мобілізацію зобов'язує громадян реєструватися в електронному кабінеті призовника, військовозобов'язаного або резервіста. Це дозволить надсилати повістки про виклик до ТЦК напряму в електронний кабінет. Водночас документ не виключає і вручення повістки під розписку.

Лихачов зауважує, що у законопроєкті чітко не прописано, як саме функціонуватиме ця система і чи будуть застосовані санкції до тих, хто не зможе зареєструватися в електронному кабінеті.

Відстрочка для батьків-одинаків

Згідно з оновленим законопроєктом, відстрочку від мобілізації отримують жінки та чоловіки, які мають дитину віком до 18 років, якщо другий з батьків такої дитини помер, позбавлений батьківських прав, визнаний зниклим безвісти або безвісно відсутнім, оголошений померлим.

У правозахисника Центру громадянських свобод Володимира Яворського виникли запитання щодо такої норми. "Відстрочка передбачається лише тоді, коли одного з батьків фізично не існує. Але ж часто другий з батьків просто може бути абсолютно недосяжним: батьки не живуть разом - один з них за кордоном, в ОРДЛО чи в Росії, а другий підлягає мобілізації, і дитину просто не буде куди дівати. Як бути в цьому випадку?", - запитує правозахисник.

Яворський погоджується з тим, що нині багато хто з батьків спеціально розлучається, аби уникнути мобілізації, і цю можливість для ухилянтів потрібно закрити. Але не таким способом, коли будуть порушені права дитини, наголошує правозахисник. Він наполягає, аби депутати ретельніше виписали цю норму. 

Звільнення з війська людей з інвалідністю

Оновлений законопроєкт передбачає надання звільнення від військової служби людям з інвалідністю всіх груп, але водночас люди з інвалідністю можуть йти служити за власним бажанням. Військові ж з інвалідністю можуть за бажанням демобілізуватися. Юристка правозахисного центру для військовослужбовців ГО "Принцип" Анастасія Володенкова привітала таку норму.

"Відстрочка для людей з інвалідністю була й раніше, а от можливість звільнитися з війська на підставі того, що людина має інвалідність не було. І це несправедливий аспект, бо інвалідність могла набутися військовим, коли він безпосередньо проходив службу чи внаслідок участі у бойових діях. Це пропонують змінити і це суттєвий плюс", - каже Володенкова.

"Обмежено придатних" більше не буде

Також прибирається категорія "обмежено придатний". Всі, хто має такий статус, будуть зобов'язані ще раз пройти військово-лікарську комісію і мають бути визнані або придатними або непридатними для служби.

"Ми виступаємо за те, щоб люди, які отримали ушкодження, але все рівно хочуть служити, ( а таких дуже багато у війську), щоб вони мали можливість продовжувати службу, а не просто були визнані непридатними. Бо, за законопроєктом, непридатність - це обов'язкова умова для звільнення", - наголошує Володенкова.

Юристка позитивно оцінила те, що військовим, які були звільнені з полону, хочуть надати 90 днів додаткової відпустки зі збереженням грошового забезпечення, якщо вони вирішать продовжити службу. 

Звільнені з полону українські військові, 31 січня 2024 року
Звільнені з полону українські військові, 31 січня 2024 року Фото: UKRAINIAN PRESIDENTIAL PRESS/REUTERS

Демобілізація після 36 місяців служби під питанням

Неоднозначні реакції викликала норма, яку всі очікували в оновленому законопроєкті, - демобілізація військових після 36 місяців служби. Законопроєкт справді передбачає право на демобілізацію після цього терміну, але водночас у документі написано, що таке звільнення зі служби здійснюється у строки, визначені рішенням ставки верховного головнокомандувача. 

"Навіть з урахуванням запобіжника, що людину після 36 місяців служби мають звільнити протягом місяця, має бути ще рішення головнокомандувача. Які це будуть строки, як вони визначатимуться - питань більше, аніж відповідей. Дійсно 36 місяців згадано, але ніхто не може спрогнозувати, наскільки цей строк для демобілізації реальний, чи не буде цей період розтягнений", - каже координаторка аналітико-адвокаційного напряму ГО "Юридична сотня" Марія Звягінцева.

Депутат з фракції опозиційної політсили "Європейська солідарність" Олексій Гончаренко вважає, що уряд "розвів" усіх військовослужбовців, хто очікує на демобілізацію. "Говорили про демобілізацію, а чітких термінів служби так і не прописали. Прописали, що це можливо, колись, напевно, як буде час… Люди просто будуть розуміти, що це не почесна служба, а рабство", - написав Гончаренко в своєму Telegram-каналі та повідомив, що готує альтернативний законопроєкт.

Новий законопроєкт про мобілізацію: що думають українці?