1. Перейти до змісту
  2. Перейти до головного меню
  3. Перейти до інших проєктів DW
Учасник акції на захист української мови із плакатом, на якому написано "Мова об'єднує", фото 16 липня 2020 року
Фото: DW/L. Rzheutsk
ПолітикаУкраїна

Мовний омбудсмен: Питання не у Пушкіні, а в цінностях

Анна Філь
24 червня 2022 р.

Українська мова досі потребує захисту в Україні, однак незабаром буде офіційною мовою ЄС, заявив у інтерв'ю DW уповноважений із захисту державної мови Тарас Кремінь.

https://p.dw.com/p/4D8gk

Чи потрібно перейменовувати вулиці Пушкіна в Україні? Що потрібно, аби всі українці перейшли на українську мову? Чи буде українська офіційною мовою ЄС? Про це DW поспілкувалася з уповноваженим із захисту державної мови Тарасом Кременем.

DW: Пане Кременю, на Ваш погляд, як правильно і коректно перейменовувати вулиці, проводити дерусифікацію в Україні?

Тарас Кремінь: Алгоритм дуже простий: містяни повинні ухвалити для себе рішення - якою вулицею вони хотіли б ходити, водити до шкіл та відправляти до університетів своїх дітей. Вважаю, що питання відновлення історичної пам'яті - так само як і захист української ідентичності, - це точно такі ж пріоритети, які ми ставимо перед собою в умовах повномасштабної війни. Тому питання не тільки у вулицях Пушкінській чи Булгакова, а у тому, з якими наративами ми будемо заходити в реальну інформаційну, ідеологічну боротьбу в тому просторі, який у нас забирали 30 років поспіль.

Читайте також: У Києві дерусифікують майже 300 об'єктів - КМДА

Тарас Кремінь, уповноважений із захисту державної мови в Україні
Тарас Кремінь, уповноважений із захисту державної мови в УкраїніФото: Anna Fil/DW

Багато хто наводить аргумент, що ті самі Пушкін та Булгаков - це не Ленін, а Чайковський - взагалі українець. Що Ви скажете на такий аргумент?

Ті наративи, які були актуальними у XIX столітті і якими користувалися у XX, щоб утвердити панрусизм на теренах колишнього СРСР, де фактично не було державних мов, а була мова спілкування між собою різних народів, коли фактично був створений російсько-російський словник, а не українсько-російський, коли володіння українською мовою вважалося чимось другорядним, коли була глузлива зневага до тих, хто цінує свою культуру, народився у селі і спілкується своєю рідною, материнською мовою, повинні були, рано чи пізно, перейти свою межу.

Питання не у Пушкіні, а у цінностях, які досі є залишковими, і в шкільній програмі в тому числі. Не треба з цього робити політику. Треба дозволити людям обрати топонімічні назви такими, якими вони хочуть їх бачити. Якщо люди хочуть жити в такому культурному просторі, і це виправдано історією, війною та іншими викликами, то так воно і повинно бути. Адже чиїми іменами ми називаємо вулиці, того і країна.

Читайте також: Без вулиць Пушкіна: в Україні позбавляються "імперських маркерів" Росії

Днями Верховна Рада заборонила російську музику у громадських місцях, але при цьому зробила виняток для російських виконавців, які публічно підтримали територіальну цілісність України і засудили війну. Вам не здається, що цей виняток нівелює основну мету закону?

Треба чітко усвідомлювати, що таке інформаційний простір. Це наш український простір і він повинен належати нам. Ми провели аналіз контенту радіо та телебачення. Що стосується радіопростору, то з 15 ключових радіостанцій, які поширюють інформацію на теренах України, у своїй переважній більшості це україномовний контент, а також пісні мовами країн ЄС. І тільки одна пісня на одній радіостанції була російською мовою. Але це дані від 30 травня 2022 року. Минулого року ця статистика виглядала інакше. Така ж ситуація і в телепросторі.

Невже для цих змін нам потрібна була війна? Не можна заборонити або дозволити все. Якщо ви хочете читати Пушкіна вдома - читайте. Хочете слухати російську музику вдома - слухайте. Однак що стосується національного телерадіопростору, то він повинен бути у межах чинного законодавства. Я поділяю і застереження, і позицію більшості Верховної Ради, яка ухвалила таке важливе рішення в умовах повномасштабної війни. Інформаційний простір повинен належати і назавжди залишитися за Україною.

Читайте також: "Артисти як передовий загін російської армії": як діятиме заборона України на музику та книги з РФ

Що потрібно, аби українське суспільство остаточно перейшло на українську мову?

Я б розділив, що є ті, хто виконує обов'язки місцевого самоврядування і послуговується недержавною мовою, і, власне, українське суспільство. За результатами останніх соціологічних опитувань, переважна більшість громадян України - напевно рекордна за роки незалежності України - перейшла на українську або вдосконалює свої мовні компетенції. Української стало значно більше.

А хто ж порушники? Мери, очільники ВЦА, експерти, люди, яких слухають, які поширюють інформацію і про перебіг на фронті, і що стосується культури, і щодо зовнішньої політики. Вони повинні для себе вирішити, бо з 16 липня 2022 року набувають сили зміни до кодексу про адмінправопорушення і ми матимемо право і будемо зобов'язані накладати штрафи на тих, хто порушує закон про мову. Питання не у тому, що не можна спілкуватися. Спілкуйтеся у побуті. Але коли ви надаєте державні послуги громадянам України недержавною мовою, особливо в умовах війни, (...) це виклик. Це неправильно. Ми будемо на це реагувати, як визначено законом.

Тобто українську мову в Україні досі варто захищати?

Звичайно. Її треба захищати від тих, хто досі вважає, що "а яка різниця", якою мовою спілкуватися. Я завжди у такому разі запитую, а якою мовою зверталися до всього світу захисники "Азовсталі"? Українською та англійською. Тому будь-які мовні дискусії треба припиняти, особливо в умовах війни. У нас є своя мова, спілкуйтеся нею, особливо коли виконуєте функції держави.

Читайте також: Наталка Сняданко: Валуєвські циркуляри в освіті - минуле, теперішнє чи майбутнє?

Як змінилась робота Офісу уповноваженого з захисту державної мови з 24 лютого?

Це був непростий час. З початком окупації тих чи інших містечок і сіл України ми почали фіксувати акти лінгвоциду. Тобто обмежень, або заборон, або переслідувань, або катувань людей за мовною ознакою. Цей матеріал ми надсилаємо і на адресу правозахисників, у Кабмін, МЗС, Офіс президента, Офіс генпрокурора, МВС. Дистанційно ми взяли участь у позачерговій Генасамблеї Європейської федерації національних мовних інституцій у березні цього року. Нас прийняли туди як асоційованих членів. Бо щойно Україна стане членом ЄС, українська мова відразу стане офіційною мовою Євросоюзу. А це означає доступ до української мови як у Відні, так і в Будапешті чи Мюнхені, у будь-якому університеті, якщо будуть відповідні запити здобувачів освіти. Зараз, коли понад сім мільйонів українців перебувають у країнах Європи і не тільки, то, мені здається, питання вдосконалення мовних компетенцій і захисту прав громадян України на отримання інформації та послуг державною мовою вирішиться.

Прапори України та країни ЄС
Україна стала асоційованим членом Європейської федерації національних мовних інституційФото: The Presidential Office of Ukraine/picture alliance

Коли українські тимчасово окуповані території повернуться під контроль України, як подолати наслідки цього лінгвоциду?

А хто сказав, що вони мовно окуповані? Сьогодні є можливість для здобувачів освіти опановувати українську мову, вступати до українських університетів, продовжувати навчання дистанційно. Я сам родом з Миколаївщини і знаю, що відбувається там, а також на території Херсонської області. Там є доступ до таких знань. Однак водночас там переслідують вчителів, примушують директорів шкіл ставати колаборантами, спалюють книжки, обмежують право на здобуття освіти українською мовою.

Російські окупанти знищують українську мову, але водночас називають її своїм трофеєм. Навіщо?

Це російський наратив. Не може бути мова трофеєм. Те, що формувалося тисячоліттями, вкрасти не можна. 

Повну версію інтерв'ю з Тарасом Кременем дивіться тут: 

 

Пропустити розділ Більше за темою

Більше за темою

Більше публікацій
Пропустити розділ Близькі теми
Пропустити розділ Топтема

Топтема

Збірна України на зимових Олімпійських іграх 2022 року

НОК обговорить бойкот Україною Олімпіади 3 лютого

Пропустити розділ Більше публікацій DW

Більше публікацій DW

На головну сторінку