″Дерусифікація″ метро: на чому затнулося перейменування п′ятьох станцій у Києві | Політичні новини з України: аналітика, прогнози, коментарі | DW | 20.05.2022

Познайомтесь з новою DW

Скористайтесь ексклюзивною можливістю ознайомитися з бета-версією нової DW. Своєю думкою Ви можете нам допомогти зробити нову DW ще кращою.

  1. Inhalt
  2. Navigation
  3. Weitere Inhalte
  4. Metanavigation
  5. Suche
  6. Choose from 30 Languages
Реклама

Україна

"Дерусифікація" метро: на чому затнулося перейменування п'ятьох станцій у Києві

Мешканці Києва обрали нові назви для п'ятьох станцій метрополітену. Однак у цієї ініціативи є і чимало критиків. DW - про суть суперечки.

У Києві можуть перейменувати п'ять станцій підземки

У Києві можуть перейменувати п'ять станцій підземки

П'ять станцій метро у Києві невдовзі можуть бути перейменовані. Змінити назви так чи інакше пов'язані з країною-агресоркою - РФ - запропонував голова київського метрополітену Віктор Брагінський. Відтак, за даними Брагінського, 170 тисяч осіб шляхом онлайн-голосування обирали нові назви. За результатами, станцію "Героїв Дніпра" пропонують назвати "Героїв України", "Мінську" - "Варшавською", а "Берестейську" - "Бучанською", "Площа Льва Толстого" може називатися на честь Василя Стуса, а для станції "Дружби народів" - пропонують назву "Ботанічна". Нові назви вже лягли в основу проєкту рішення Київської міської ради, однак підтримку депутатів вони можуть і не отримати. DW - про те, на чому затнувся процес перейменування.

Непрозоре голосування?

Голосування мешканців Києва за нові назви станцій метро проводилося в сервісі Google Docs. І це одна з головних претензій критиків до такого голосування - прозорість самої процедури. Наявність проблеми у коментарі DW визнав і секретар Київської міської ради Володимир Бондаренко. "Будемо думати", - каже він. 

Дружби народів може стати Ботанічною

"Дружби народів" може стати "Ботанічною"

Використовувати результати, отримані шляхом такого голосування, ніяк не можна, вважає голова громадської організації "Рада з урбаністики Києва" Віталій Селик. За його словами, вибирати назви кияни мали б за допомогою муніципального додатку Київ Цифровий, що підвищило б прозорість процедури. "Цей механізм мерія вже раніше використовувала для голосування за проєкти громадського бюджету", - нагадує Селик. Муніципальний додаток київська міськрада пропонує і для процесу вибору нових назв для вулиць, проспектів та площ - всього перейменують 467 об'єктів.

Володимир Бондаренко не виключає проведення повторного голосування через муніципальний додаток. Так чи інакше, але підготовка проєкту рішення про перейменування майже завершена, і днями його мають передати Київський міській раді для опрацювання - свій висновок мають підготувати профільні комісії міськради, пояснює секретар Бондаренко. Крім того, днями Київська міська рада ухвалила рішення залучити до аналізу нових назв фахівців інститутів Академії наук України, Інституту національної пам'яті та інших установ. І вже на останньому етапі рішення мають затвердити депутати міськради.

Читайте також: У центрі Києва демонтували радянський монумент "дружби народів"

Історія, політика, війна

На думку і Селика, і Бондаренка, залучити експертів необхідно і для того, щоб визначити те, чи взагалі потрібно перейменовувати усі п'ять станцій, і чи не стане це кон'юнктурним рішенням. Наприклад, у випадку станції "Мінська" - слід виходити з того, що ця назва асоціюється нині з державою з диктаторською владою, яка підтримує РФ у війні проти України, або ж з того, що це столиця сусідньої країни, чиї громадяни допомагають українцям захищатися у цій війні, і виходячи з того, що режим Лукашенка у Білорусі не вічний?

Під час російських обстрілів столиці київське метро стало прихистком для сотень киян

Під час російських обстрілів столиці київське метро стало прихистком для сотень киян

Варіант назви станції підземки "Бучанська" - на честь міста поблизу Києва, яке зазнало страшних руйнувань і в якому були вбиті сотні мирних жителів, також викликав дискусію про доцільність такого вибору з емоційної точки зору. "Мені здається, це дуже невдала ідея. Постійне згадування Бучі буде попервах постійно травматизувати людей, а потім перетвориться на вихолощений, порожній символ. По відношенню до Бучанської трагедії не можна допустити ні першого, ні другого", - висловився з цього приводу письменник Любко Дереш.

Про те, що ця назва з часом знівелює значення подій і таке перейменування може бути несправедливим до інших міст, які зазнали страшного лиха від російського вторгнення, застерігає і Селик. "Не варто перетворювати станції метро на станції пам'яті з чисто психологічної точки зору, адже метро - це і так психологічно складний об'єкт для міста. Про це було багато досліджень, люди часто відчувають тривогу, коли спускаються у підземний простір, де є велика кількість інших людей. Тому не варто додатково психологічно навантажувати пасажирів", - пояснює він.

Із запропонованих варіантів нових назв, на думку урбаніста, компромісним можна вважати пропозицію перейменувати станцію "Героїв Дніпра" на "Героїв України", відзначивши таким чином всіх, хто захищав і захищає країну.

Читайте також: Арка дружби народів у Києві: скульптури прибрали, "ярмо" залишилося

Топоніміка і орієнтування на місцевості

Водночас до кількох запропонованих варіантів у Селика є і цілком практичні зауваження. "У першу чергу треба зважати на географічне розміщення станції, оскільки вони є географічним орієнтиром при пересуванні містом і визначають район, в якому вони розташовані, а іноді самі стають назвою для цілих районів", - нагадує він.

Це стосується, наприклад, потенційної назви станції "Варшавська". Експерт-урбаніст звертає увагу, що нині у Києві ведеться будівництво житлового масиву "Варшавський", проте розташований він буде за понад шість кілометрів від станції метро з такою назвою. А це може заплутати людей, особливо гостей міста. Схожа ситуація зі ще однією пропозицією - перейменувати станцію "Дружби народів" на "Ботанічну". В цьому районі справді знаходиться Ботанічний сад, але на досить великій відстані. Та й цей сад - не єдиний у Києві, тому така назва також може додати незручностей пасажирам, стверджує Селик. 

Бондаренко ж вважає цей аргумент не критичним. "Якщо ми подивимося на назви станцій київського метрополітену, то, м'яко кажучи, орієнтуватися в наземному плануванні вони допомагають не завжди. Тому я б не ставив таку пряму залежність", - каже він.

Перейменування станцій вимагатиме внесення змін у карти і довідники

Перейменування станцій вимагатиме внесення змін у карти і довідники

Ще більшої плутанини у карту Києва може додати перейменування станції "Площа Льва Толстого" - її пропонують назвати на честь поета Василя Стуса. "Перейменувати її на честь Василя Стуса можна лише за умови, якщо площу перейменують на його честь, і лише у такому порядку - спочатку перейменувати площу, а потім станцію, назвавши її "Площа Василя Стуса", - каже Віталій Селик. Але у такому разі міській владі варто подумати про перейменування існуючої вулиці Василя Стуса, розташованої в іншому районі міста, аби уникнути плутанини, додає він.

Інший бік справи - кошторис перейменування, адже досвід декомунізації підказує, що зміна назв - справа не з дешевих. Крім того, у випадку перейменування автоматично застаріють багато довідників, путівників, табличок, вказівників і карт. 

За словами Бондаренка, нині думки депутатів Київської міськради розділилися. Частина з них схиляється до проведення повторного голосування, аби до процедури не залишилося зауважень, а інша - до того, що вже проведене голосування не можна ігнорувати. Бондаренко констатує, що у суспільстві зараз справді є запит на ліквідацію назв, пов'язаних з Росією. Проте, як вважає Селик, якщо міська влада зараз підтримає запропоновані варіанти назв, вже за два-три роки доведеться їх знову змінювати.

Дивитись відео 02:58

Декомунізація мистецтвом: як вичавити "совковість" з київських масивів (25.08.2017)