1. Перейти до змісту
  2. Перейти до головного меню
  3. Перейти до інших проєктів DW

Made in Europe. Яка продукція вважатиметься європейською?

5 березня 2026 р.

Єврокомісія представила законопроєкт про прискорення промислового виробництва у стратегічних галузях. Бізнес його критикує. Він визначатиме, яку продукцію вважати виробленою в Європі.

https://p.dw.com/p/59qem
Виробництво електромобіля на заводі Volkswagen у Німеччині, фото 25 лютого 2020
Виробництво електромобіля на заводі Volkswagen у НімеччиніФото: picture alliance / ASSOCIATED PRESS

4 березня Європейська Комісія затвердила законопроєкт про прискорення промислового розвитку (Industrial Accelerator Act, IAA), мета якого - стимулювати попит на "зелені" технології та продукцію європейського виробництва, таку як, наприклад, вітрові турбіни, сонячні панелі та акумулятори для електромобілів.

Ухвалення IAA, згідно з очікуваннями його авторів, допоможе збільшити промислове виробництво, сприятиме зростанню компаній і створенню робочих місць у ЄС, а також прискорить впровадження екологічних технологій. Водночас бізнес - зокрема, німецькі компанії - хоча й вітає окремі положення законопроєкту, та по суті критикує його.

Навіщо потрібен закон про прискорення промислового розвитку?

Новий закон покликаний підвищити конкурентоспроможність європейських компаній - у порівнянні з виробниками з інших країн, де регулювання може бути не таким жорстким, як у ЄС, а ціни на енергію нижчими.

У повідомленні Єврокомісії зазначено, що ініціатива відповідає рекомендаціям колишнього глави Європейського центрального банку Маріо Драгі, викладеним у доповіді "Конкурентоспроможність ЄС: погляд у майбутнє". Доповідь, підготовлена на замовлення Єврокомісії, констатує: Європа вже давно поступається у конкурентоспроможності США й Китаю.

Законопроєкт повинен, серед іншого, допомогти переламати тренд релокації "зелених" галузей до Китаю, який вже домінує у виробництві багатьох таких товарів. Наприклад, на Китай, за даними Міжнародного енергетичного агентства (МЕА), припадає понад 80% світового виробництва основних компонентів сонячних батарей.

Щоб підтримати європейські компанії, пропонується надавати пріоритет їхній продукції в державних закупівлях країн ЄС, обсяг яких оцінюється у більш ніж два трильйони євро.

"В умовах безпрецедентної невизначеності та недобросовісної конкуренції з боку закордонних виробників цей закон повинен стимулювати попит і зміцнити ланцюжки постачань у стратегічних секторах європейської промисловості", - заявив виконавчий віцеголова Єврокомісії з питань добробуту та промислової стратегії Стефан Сежурне.

Чому енергія сонця може "вирубити" струм й як цього уникнути

Які заходи пропонує Єврокомісія?

Законопроєкт, опублікований Єврокомісією, запроваджує вимоги до частки продукції європейського виробництва та рівня вуглецевих викидів для товарів, що закуповуються в рамках держзакупівель або отримують субсидії.

Для окремих галузей - таких як виробництво акумуляторів, сонячна та вітрова енергетика, водневі технології або атомна енергетика - передбачено свої вимоги. Вони залежать від ситуації на ринку: десь ідеться про підтримку вже наявних галузей, а десь - про повернення до Європи виробництв, нині зосереджених в інших країнах, насамперед у Китаї.

Так, електромобілі, зібрані за межами ЄС, мають виключити із держзакупівель вже через шість місяців після набрання законом чинності. При цьому, щоб вважатися європейським, автомобіль повинен не тільки збиратися в ЄС, але й, як мінімум, на 70% складатися з вироблених у Європі компонентів (не враховуючи батареї).

Для сонячних панелей передбачено більш тривалий перехідний період. Панелі, що закуповуються державами, повинні будуть використовувати інвертори та фотоелементи європейського виробництва лише через три роки.

Читайте також: Проблеми з китайськими чипами Nexperia: європейський автопром готується до виробничого шоку

Яка продукція вважатиметься "європейською"?

Законопроєкт міг бути представлений раніше, проте його обговорення затягнулося через розбіжності. Найзапекліші суперечки викликало питання про те, як саме визначати, що вважати продукцією європейського виробництва. Згідно з пропозицією Єврокомісії, європейською автоматично вважатиметься продукція з 27 країн-членів ЄС, а також з Ісландії, Ліхтенштейну та Норвегії.

Крім того, аналогічний статус можуть отримати товари з низки інших країн - за дотримання певних умов. Мова йде про країни, які підписали угоду Світової організації торгівлі (СОТ) про державні закупівлі та надали європейським компаніям доступ до своїх ринків державних закупівель.

Передбачено й винятки. Наприклад, якщо необхідний товар виробляє тільки одна компанія у світі - або якщо перехід на європейську продукцію збільшить вартість держзакупівель більш ніж на 25%.

Законопроєкт також запроваджує умови для іноземних інвестицій у стратегічні галузі на суму понад 100 мільйонів євро - для інвесторів із країн, що контролюють не менше 40% виробництва у цих секторах. Такі інвестори не зможуть володіти контрольними пакетами в європейських компаніях. Крім того, їм доведеться наймати переважно європейських працівників і ділитися технологіями з європейськими партнерами.

Проблеми у Volkswagen: як вижити німецькому гіганту

За що хвалять і критикують цей законопроєкт?

Деякі положення законопроєкту - наприклад, прискорення процедур узгодження проєктів - дійсно можуть бути корисними, проте в цілому працювати простіше не стане, побоюється Федеральне об'єднання торгово-промислових палат Німеччини (DIHK).

Читайте також: Як ЄС планує посилити конкурентоздатність європейських авто в порівнянні з китайськими

"Німецькій промисловості зараз, перш за все, потрібен сигнал, що вести бізнес у Європі стане простіше і дешевше", - заявив представник DIHK Фолькер Траєр (Volker Treier). Водночас посилення правил держзакупівель - наприклад, необхідність доводити, що товар дійсно є "європейським" - створює додаткове адміністративне навантаження на бізнес і призводить до зростання витрат.

Згідно з опитуванням, проведеним DIHK, три чверті компаній очікують, що запропоновані заходи помітно вплинуть на їхню діяльність. Головним ризиком бізнес називає саме посилення бюрократичного навантаження. Таке побоювання висловили 55% респондентів. 43% побоюються зростання виробничих витрат. 36% попередили про можливі заходи у відповідь з боку інших країн. Майже третина компаній вбачають ризик втрати частини постачальників.

Такі ж міркування висловлюють і експерти аналітичного центру Bruegel. На їхню думку, для розвитку європейської промисловості важливі відкриті ланцюжки постачань і співпраця з партнерами, тоді як обмеження можуть принести більше шкоди, ніж користі. Замість підходу "Made in Europe" вони пропонують інший - "Made with Europe".

Законопроєкт Єврокомісії, утім, ще може зазнати змін - його мають узгодити уряди країн ЄС і Європейський парламент.

Читайте також: Китай тіснить німецькі компанії - і не тільки автоконцерни

Пропустити розділ Більше за темою

Більше за темою