Криптовалюта українських посадовців: новий спосіб легалізації доходів? | Події економіки: оцінки, прогнози, коментарі з Німеччини та Європи | DW | 14.04.2021
  1. Inhalt
  2. Navigation
  3. Weitere Inhalte
  4. Metanavigation
  5. Suche
  6. Choose from 30 Languages
Реклама

Економіка

Криптовалюта українських посадовців: новий спосіб легалізації доходів?

У деклараціях за 2020 рік криптовалюту задекларували 652 українських посадовців. Чим вона так вабить та чи є у держави механізми фінансового контролю віртуальних валют? Про це - у матеріалі DW.

31 березня 2021 року сплив крайній термін подання щорічних декларацій про майновий стан і доходи держслужбовців за попередній рік. Окрім вже звичних активів, таких як гроші, авто та нерухомість дедалі більше посадовців декларує незвичні багатьом простим громадянам цінності - криптовалюти. Із 791 872 декларацій за 2020 рік такі активи виявилися у 652 чиновників, тоді як за 2019 рік - у 424. Як в Україні законодавчо регулюється володіння криптовалютою та чи може це стати новим способом легалізації корупційних коштів, з'ясовувала DW.

Українські держслужбовці не пасуть задніх

Кількість українських держслужбовців, які декларують криптовалюту з року в рік росте. Якщо у 2016 році таких було всього 25 осіб, то у 2020 році - аж 652, повідомила платформа для роботи з відкритими даними OpenDataBot. Більша частина посадовців (понад 61 відсоток) задекларували біткоїни - найопулярнішу зараз віртуальну валюту, загалом 46 351 монет. Станом на сьогодні це еквівалентно понад 2,7 мільярда доларів. Найбільше власників задекларованих криптовалют працює у міських радах - 11,8 відсотка, органах поліції - 8,9 відсотка та міністерстві оборони - 5,6 відсотка.

Infografik Bitcoin Kurs 13.1.2021 UK

Лідер рейтингу - депутат Дніпровської міської ради минулого скликання (партія "Самопоміч") В'ячеслав Мішалов, який вказав, що має 18 тисяч біткоїнів. За нинішнім курсом, це понад 1 мільярд доларів. Така кількість біткоїнів у Мішалова, за даними декларацій, з'явилася у 2016 році і відтоді не змінюється. DW звернулася до посадовця за коментарем, однак на момент публікації Мішалов не відповів на офіційний запит.

Майже втричі менше задекларував перший секретар посольства України у В'єтнамі Петро Ленський - 6528 біткоїнів, що еквівалентні 374 мільйонам доларів. На третій сходинці - заступник голови Одеської обласної ради Олександр Урбанський із 5328 біткоїнами.

Також, заощадження у криптовалюті задекларували 15 народних депутатів. Найбільше має член депутатської групи "Партія За майбутнє" і брат Олександра Урбанського - Анатолій (4256 біткоїнів).

Читайте також: Як функціонує криптовалюта біткоїн і що це таке (фото)

Без права перевірити електронний гаманець

Чи справді у держслужбовців є криптовалюта, як це вказано в декларації, - невідомо, і щоб це перевірити потрібно провести так званий "сатоші-тест": переказати з одного електронного гаманця на інший символічну суму, зазначає київський експерт ринку криптовалют і засновник компанії Apyswap Андрій Великий. "Якщо депутат доведе володіння певним гаманцем, то важливо подивитися коли і як туди потрапила криптовалюта. Вся історія транзакцій в гаманцях є відкритою. Адже можна розповідати, що ти "намайнив" біткоїн в 2011 році, коли він коштував дешево. А насправді на гаманці валюта з’явилася у 2021 році", - говорить він.

Однак, за українськими законами не потрібно вказувати номер гаманця в деклараціях, так само як профільні органи - Держфінмоніторинг чи НАЗК - без постанови суду не можуть перевірити гаманець особи, пояснює DW київський адвокат, партнер адвокатського об'єднання Axon Partners Дмитро Гадомський. "Це створює ризики для легалізації корупційних доходів чиновників, адже можна сказати, що ти купував біткоїн кілька років тому, коли він коштував набагато дешевше. Таким чином купівлю будинка, вартість якого перевищує доходи держслужбовця, можна пояснити продажем криптовалюти", - зазначає правник.

Читайте також: Зростання курсу Bitcoin: чи лусне "криптовалютна бульбашка"

Що можна робити з криптовалютою в Україні?

Криптоактиви в Україні не є засобом платежу, але операції з ними не заборонені, розповів у розмові з DW заступник міністра з цифрової трансформації України Олександр Борняков. "Наші громадяни можуть придбати криптоактиви на спеціалізованих платформах - торгувати ними на українських та іноземних криптобіржах, чи використовувати криптоактив як інвестиційний інструмент", - зазначив він.

Водночас, за даними ресурсу Coinmap, в Україні криптовалютою поки можна розплатитися за товари або послуги в деяких інтернет-магазинах техніки, одягу і аксесуарів, готелях та кафе. Зокрема, в Києві таких місць налічується близько пів сотні. Багато хто не афішує можливість розрахунку криптовалютою, оскільки її неможливо легально провести через бухгалтерію, зауважує редактор Bitcoin Review Сергій Базанов. Тому такі операції зараз в Україні, на думку експертів, "у сірій зоні".

Водночас у світі на віртуальні гроші дедалі частіше звертають увагу великі компанії, очевидно, вважаючи, що за цим майбутнє. Наприклад, Tesla придбала біткоїнів на 1,5 мільярда доларів і дозволила їх приймати як форму оплати за продаж автомобілів. Також активно купує цю криптовалюту розробник програмного забезпечення MicroStrategy, який уже володіє 91006 біткоїнами. А компанія Square перевела в криптовалюту близько 5 відсотків своїх активів. З криптовалютами починають працювати деякі банки та платіжні системи. Зокрема, з кінця цього року операції дозволить найстаріший у США Bank of New York Mellon. Долучається і платіжна система PayPal.

З іншого боку, у криптовалюти поки досить підмочена репутація, адже це найпопулярніший засіб транзакцій у так званому "даркнеті" - анонімній та неконтрольованій частині інтернету. Однак, за словами Борнякова, готівку для нелегальних операцій використовують значно частіше, але це не стає причиною для заборони грошей.

Читайте також: Від біткоїна до е-декларацій: чому технологія блокчейн несе революційні зміни?

Законодавство в Україні на стадії розробки

Та поки ця сфера в Україні лише формується, неможливо дослідити походження криптовалюти на рахунках українських держслужбовців. Це пояснюється саме відсутністю чіткого визначення і правового статусу віртуальних грошей в Україні, зазначає DW аналітик київського Інституту законодавчих ідей Андрій Коваль "Змінити цю ситуацію має законопроєкт №3637 про віртуальні активи, який 2 грудня 2020 року Верховна Рада підтримала у першому читанні", - додає він.

У пояснювальній записці до документа зазначено, що він має впорядкувати нормативно-правове регулювання ринку криптовалюти та учасників. Формувати і реалізовувати держполітику в сфері обігу віртуальних активів буде міністерство цифрової трансформації.

Ухвалення законопроєкту дасть право правоохоронним органам накладати арешт або визнати речовим доказом криптоактиви, додає Гадомський. "Однак цей документ не дасть право НАЗК отримати доступ до інформації про власника електронного гаманця", - підкреслює він.

Читайте також: Коментар: Ніхто не платитиме біткоїнами за свою Tesla

Також нині розглядають зміни до податкового кодексу, які передбачають при переході з віртуальних грошей у реальні сплату податку на прибуток у розмірі 5 відсотків, додає Коваль. "Він поки опрацьовується в комітеті. Однак за моєю інформацією у нього немає шансів бути проголосованим", - підсумував він.

Після врегулювання юридичного статусу криптоактивів банки зможуть відкривати рахунки та проводити операції з новим класом активу, але криптовалюта не буде легальним засобом платежу - українці не зможуть заплатити нею за товар чи послугу, зазначив Олександр Борняков.