Коронавірус, локдаун та онлайн-навчання: якими є реалії української школи | Політичні новини з України: аналітика, прогнози, коментарі | DW | 19.01.2021
  1. Inhalt
  2. Navigation
  3. Weitere Inhalte
  4. Metanavigation
  5. Suche
  6. Choose from 30 Languages
Реклама

Україна

Коронавірус, локдаун та онлайн-навчання: якими є реалії української школи

Як відбувається дистанційне навчання в українських школах під час нинішнього локдауну? Чи забезпечні учні технікою, а школи - інтернетом?

Локдаун, запроваджений в Україні в березні минулого року, засвідчив, що українська система освіти не була готова працювати дистанційно. Більшість учнів українських шкіл тоді не вчилися, оскільки навчальні заклади не змогли швидко перелашуватись на новий формат навчання в умовах локдауну.

До нинішнього ж локдауну, що діє з 8 січня, українські школи мали належно підготуватись. Протягом року, що минув, міністерство освіти і науки (МОН) ухвалило Положення з дистанційного навчання, а спільно з міжнародними партнерами були розроблені курси, на яких вчителі самі вчаться навчати дистанційно. Крім того, була створена онлайн-платформа "Всеукраїнська школа онлайн", на якій викладаються відеоуроки для кожного класу відповідно до навчальної програми. У МОН повідомляють, що на цій платформі уже зареєструвалися понад 100 тисяч осіб, які взаємодіяли з нею більше 12 мільйон разів.

Коли кільком дітям потрібен комп'ютер

Однак, попри все це, проблеми з навчанням під час нинішнього локдауну залишаються. Він хоч завершиться 24 січня, але у МОН уже заявили, що після того учні випускних 9-х та 11-х класів повернуться до змішаної форми навчання. "Маємо бажання і наміри також відновити повноформатне або змішане навчання для школярів інших класів", - заявив 19 січня міністр освіти Сергій Шкарлет. За його словами, тривають консультації з міністерством охорони здоров'я та головним санітарним лікарем Віктором Ляшком.

Читайте також: Карантин і дистанційне навчання: вчителям в Україні бракує онлайн-грамотності

Ситуація ж з дистанційним навчанням у школах така, що не у всіх школярів є, на чому вчитись. Адже дистанційна освіта передбачає наявність у кожної дитини особистого комп'ютера чи ноутбука, а також безперебійного підключення до мережі інтернет. Особливо гостро цю проблему відчувають багатодітні родини.

Для Марії Антошиної, мами п'ятьох дітей, з яких троє школярі, а одна донька студентка, онлайн-навчання під час локдауну є справжнім випробуванням. Родина уже саме через це перебралась на дачу, де більше місця у будинку, щоб кожній дитині облаштувати особистий простір для навчання, а батькам - для роботи. Також через запроваджене онлайн-навчання багатодітній родині довелося витратитись на камери та навушники для кожної дитини. "У старшої був свій ноутбук. А старенький по новій спаяний комп'ютер, новий татів комп'ютер та мій робочий ноутбук віддали для навчання середніх дітей. На всіх пристроях не було камер. Нам довелося їх докупити", - розповіла DW Марія.

За її словами, родині пощастило налагодити дистанційне навчання без витрат великої суми грошей. "Один ноутбук коштує більше 20 тисяч гривень, тож купити його для навчання дитини нереально", - наголошує жінка. Натомість у родини виникла інша проблема - інтернет-зв'язок у школі, звідки ведуть онлайн-уроки вчителі, постійно обривається. Діти або геть не чують вчителя, або урок "злітає". "Інтернет-зв'язок дуже поганий, не тягне відео. Уроки постійно відключаються. І це в центрі Києва, а як же тоді в далеких селах?" - запитує Марія.

Дві тисячі шкіл без інтернету

Проблема з доступом до інтернету в окремих школах дійсно існує, зокрема у сільських, а особливо у гірських районах. "Ми не змогли скачати собі Zoom, і дітки не можуть спілкуватися ні з учителькою, ні з однокласниками. Я телефоную вчительці, щоб взнати, які завдання треба виконати", - цитує  "Суспільне Закарпаття" Юлію Ходанич-Басірову, маму двох учнів Великолазівського ліцею в Ужгородському районі. Вона відзначає, що інтернет та мобільний зв’язок у їхньому селі поганий, і це впливає на навчання її дітей.

Школа чекає на учнів

Школа чекає на учнів

Нині в Україні працює понад 16,3 тисячі шкіл. Українське міністерство з питань цифрової трансформації ще влітку провело дослідження і з'ясувало, що 60 відсотків шкіл (9773) мають підключення до інтернету за допомогою оптоволоконних технологій, а 40 відсотків (6544) - взагалі не підключені до інтернету. З них 2 тисячі шкіл розташовані в населених пунктах, що не мають жодного оптичного провайдера. Оператори не заходять у невеличкі села через високий термін окупності таких інвестицій. Тоді мінцифри обіцяло, що школи, які не мають такого підключення, увійдуть до Національного плану розвитку широкосмугового доступу до інтернету. У державному бюджеті на 2021 рік уряд заклав на забезпечення доступу до широкосмугового інтернету в сільській місцевості півмільярда гривень. Однак через те, що зимовий локдаун почався у січні, реалізувати це поки не вдалося.

Офіс освітнього омбудсмена радить учням, школа яких не налагодила онлайн-навчання через відсутність інтернету, забезпечити інший спосіб комунікацій, наприклад, за допомогою телефонного зв'язку або пошти. "Учні з багатодітних сімей, сімей у складних життєвих обставинах або родин, які з інших причин не можуть забезпечити потрібну для дистанційного навчання техніку, можуть використовувати шкільну техніку і навчатися у кабінетах за графіком із дотриманням санітарних норм", - йдеться у повідомленні Офісу освітнього омбудсмена. Там зауважують, що Служба у справах дітей та сім'ї, зокрема Києва, має опрацювати інформацію про дітей, які навесні 2020 року та нині, під час зимового локдауну, не були охоплені дистанційним навчанням, скласти відповідні списки та надати цим дітям освітні послуги за час, який вони пропустили.

Вчитись комунікації 

У тих школярів, хто таки замається онлайн, а також у їхніх батьків нині свої проблеми. У громадській організації (ГО) "Батьки SOS" відзначають, що після того, як більш-менш налагодилося онлайн-навчання, дітей і батьків турбує те, чи не порушуються їхні права на приватність. Адже для контролю за процесом навчання тепер більшість вчителів вимагає від дітей обов'язково на уроці вмикати камери та звук. "Під час локдауну всі вдома і змушені працювати у невеликій квартирі всі одночасно. Тож іноді через це приватні розмови батьків чує увесь клас, і батьки не погоджуються з такими вимогами", - зазначає Олена Бондаренко з ГО.

За її словами, також стали більш явними проблеми низької кваліфікації окремих вчителів, які не пояснюють матеріал, а дають посилання на чужі відео та презентації або припускаються фактологічних помилок під час пояснення уроку. "Вчителів ще потрібно вчити працювати у нових умовах, оскільки під час дистанційного навчання старі підходи не працюють. Також потрібно ще напрацьовувати норми спілкування як дітей з учителем, так і вчителя з дітьми під час онлайн-уроків", - вважає Бондаренко. Вона вказує, що середній вік українських вчителів ближче до пенсійного, тому нові методики в нових умовах даються не всім. 

Офіс освітнього омбудсмена підготував пам'ятку для батьків школярів і вчителів, як реагувати на проблеми, що виникають під час дистанційного навчання. Наприклад, якщо у школі не проводять онлайн-уроки та пояснюють це технічними чи організаційними складнощами, варто нагадати директорові школи, що згідно з Положенням про дистанційне навчання саме він відповідальний за системно-технічне забезпечення навчання онлайн. Якщо ж учителька чи учитель не можуть проводити уроки онлайн, оскільки не володіють сучасними технологіями, школа повинна надати заміну на час, який знадобиться педагогові, щоб опанувати необхідні навички. Володіння ними є вимогою для сучасного вчителя, наголошують в Офісі освітнього омбудсмена. У разі, коли вчителі та директори не реагують на прохання та заяви, можна звернутись до місцевих управлінь освіти або освітнього омбудсмена.

Наслідки ще будуть

Натомість директори шкіл кажуть, що зробили все, що від них залежало, аби організувати освітній процес дистанційно. Наприклад, у Львові в ліцеї "Львівський" протягом літа провели інтернет, щоб вчителі могли зі шкільного класу проводити онлайн-уроки, організували курси для вчителів з дистанційного викладання, а з вересня один день на тиждень один з класів вчився дистанційно, щоб на практиці вдосконалити систему онлайн-навчання на випадок повного локдауну.

Читайте також: Школа в телевізорі. Як в Україні під час карантину вчитимуть дітей по ТБ

"Ми підготувалися до онлайн-викладання, але це не повноцінне навчання. Важко через екран навчити, особливо молодших школярів. Все, що зараз вони не опанують, дасться взнаки вже через кілька років", - ділиться з DW директор ліцею Андрій Закалюк. Саме тому там вирішили продовжити перший семестр аж до 5 січня, щоб під час зимового локдауну діти були на канікулах, а вже після закінчення карантинних обмежень змогли повноцінно вчитися не за комп'ютером, а у класі.

Аудіо й відео до теми