1. Перейти до змісту
  2. Перейти до головного меню
  3. Перейти до інших проєктів DW
Розбита російська техніка поблизу Сум
Розбита російська техніка поблизу Сум, 7 березня 2022 рокуФото: Irina Rybakova/REUTERS
ПолітикаУкраїна

Про що можуть домовитися Україна та РФ

18 березня 2022 р.

На тлі війни Росії проти України Київ та Москва ведуть переговори про її завершення. Чи можливий компроміс, коли та на яких умовах? Думки опитаних DW експертів розійшлися.

https://www.dw.com/uk/kinets-viiny-chy-pyl-u-vichi-pro-shcho-mozhut-domovytysia-ukraina-ta-rf-a-61178360/a-61178360

Це вже стало рутиною. Щодня під час війни Росії проти України, що триває четвертий тиждень, у ЗМІ у стрічці повідомлень про бої, обстріли та втрати з'являються новини про переговори Москви та Києва. Після кількох зустрічей у Білорусі тепер вони проходять у форматі відеоконференції. Результату немає. Президент РФ Володимир Путін сказав, що Росія не відступить від свого "плану" щодо виконання Києвом її ключових вимог - "демілітаризації", "денацифікації" та "нейтрального статусу України".

Можливі позиції сторін

Раніше з Москви лунали вимоги про визнання Києвом анексованого Криму частиною РФ та визнання незалежності "ДНР" та "ЛНР". З українського боку президентом Володимиром Зеленським було підтверджено лише готовність обговорювати відмову від прагнення вступити до НАТО. Від особистої зустрічі президентів Москва поки що відмовляється, Київ давно це пропонує.

Переговори делегацій РФ та України в Білорусі
Переговори делегацій РФ та України в Білорусі, 28 лютого 2022 рокуФото: Sergei Kholodilin/BELTA/AFP

На тлі браку конкретики, ажіотаж викликала публікація газети Financial Times про те, що на переговорах нібито є "суттєвий прогрес" та обговорюється план із 15 пунктів. Україна буцім готова відмовитись від вступу до НАТО, розміщення іноземних військових баз та зброї на своїй території в обмін на гарантії безпеки від США, Великобританії та Туреччини.

Українські представники кажуть, що Києву потрібні гарантії безпеки, що юридично зобов'язують. Про те, як варто ставитися до цих переговорів та чи можливий компроміс, DW поговорила з експертами з України, Росії, Німеччини та Великобританії.

Читайте також: Війна Росії проти України: чи реальна загроза Третьої світової?

Україна: Відмова від НАТО як головна поступка

Директорка київського аналітичного центру "Нова Європа" Альона Гетьманчук називає "абсурдною" ситуацію, що склалася: "Потрібно спочатку домовитися про припинення вогню, а потім вести конкретні переговори. Сьогодні ми бачимо, що чим інтенсивніші переговори, тим інтенсивніші обстріли".

Гетьманчук бачить згоду України на нейтральний статус найбільшою "поступкою", на яку готовий піти Київ: "Це поступка не лише тому, що вступ до НАТО як ціль записаний у Конституції, а й тому, що є рекордна підтримка цього". За словами експертки, "українській владі буде дуже складно пояснити" відмову від цієї ідеї.

Президент України Зеленський
Президент України ЗеленськийФото: dpa/picture alliance

При цьому Гетьманчук зазначає, що така відмова "чітко пов'язана з вимогою гарантій безпеки, які фактично замінили б 5-ту статтю Вашингтонського договору" (закріплює принцип колективної оборони в рамках НАТО. - Ред.). Київська експертка називає цю ідею "досить ілюзорною", оскільки не бачить з боку країн Альянсу готовності надати Україні такі гарантії. Вона також має сумніви, що цей варіант підтримає і Росія. На думку Гетьманчук, червоними лініями для Києва є визнання анексії Криму, так званих "ДНР" та "ЛНР": "Це буде повна капітуляція".

Директорка "Нової Європи" сумнівається в успіху переговорів, тому що вважає, що президент РФ Путін "перебуває в паралельній реальності", і не виключає, що список вимог Москви може розширитися. При цьому Гетьманчук вважає, що переговори варто продовжувати з метою покращення гуманітарної ситуації та демонстрації того, що Україна готова до певних компромісів.

Читайте також: У НАТО закликали не дозволити війні вийти за межі України

Росія: Про заміну Зеленського вже не йдеться

На переговорах з Україною, які розпочалися з обговорення гуманітарних коридорів, "мабуть, розпочинається розмова з найважливіших питань", вказує гендиректор Російської ради з міжнародних справ (РРМС) Андрій Кортунов. За його оцінкою, спостерігається "динаміка" у позиції РФ з окремих питань.

Президент Росії Володимир Путін
Президент Росії Володимир ПутінФото: Kremlin/Russian Look/IMAGO

"Були висловлювання, що денацифікація передбачає перезавантаження державного проєкту Україна - можливо, вибори, усунення з політичної арени націоналістичних правих сил, - пояснює Кортунов. - Зараз передбачається більш обмежений порядок денний. Це стосується, можливо, статусу російської мови та, можливо, обмежень на героїзацію нацизму, але при цьому не йдеться про те, щоб змінити Зеленського на когось ще".

Головною вимогою Москви Кортунов називає членство України в НАТО та співпрацю з Альянсом. При цьому він вважає, що питання постачання Україні західних озброєнь може бути вирішене шляхом угоди - "які можуть поставлятися, а які - ні". Щодо вимог Москви до Києва визнати "ДНР" та "ЛНР", то Кортунов пропонує відкласти це питання, оскільки для України це неприйнятно, а повернення Донецька та Луганська під контроль Києва "в найближчому майбутньому нереально".

Чи готова Москва вивести війська з територій, які вона контролює з моменту початку масштабної війни 24 лютого? "Можу припустити, що врегулювання має включати і виведення військ, вони там не можуть бути постійно", - прогнозує російський експерт.

Читайте також: Кулеба: За війну проти України відповідальні росіяни, а не лише Путін

Великобританія: НАТО не надішле війська в Україну

Роберт Брінклі, колишній посол Великобританії в Україні, не очікує прориву на переговорах Києва та Москви. За його словами, це станеться тоді, "коли обидві сторони будуть до цього готові". Поки що, констатує ексдипломат, "обидві сторони намагаються покращити свої позиції" на полі бою.

Брінклі не відповів прямо на запитання, чи Великобританія піде на надання гарантій безпеки Україні, але нагадав про негативний досвід Будапештського меморандуму 1994 року, в якому ядерні держави - США, Росія, Великобританія та Франція - запевнили Україну у дотриманні її територіальної цілісності в обмін на відмову від ядерної зброї, успадкованої від СРСР.

"Той документ не передбачав гарантій, тому в майбутньому, гадаю, Україна буде дуже уважно ставитися до того, що станеться у разі порушення угоди", - наголошує Брінклі. І нагадує про позицію НАТО, що відмовляється відправити війська в Україну та надати свої літаки для забезпечення безпольотної зони, як це просить Київ.

Читайте також: Безпольотна зона над Україною: це взагалі можливо та які альтернативи?

Німеччина: Росія вводить в оману Захід та Україну

Німецький колега Брінклі, експосол ФРН у Києві Ганс-Юрґен Гаймзет (Hans-Jürgen Heimsoeth) вважає, що результат переговорів між Росією та Україною можна чекати протягом кількох тижнів. На його думку, зараз обидві сторони ведуть переговори "певною мірою з метою піару", але є відмінності. Керівництво РФ, каже Хаймзет, "не продемонструвало готовність до компромісу", тоді як Київ відкритий у питанні нейтралітету та іноземних військових баз.

Українські добровольці під час навчання у Києві
Українські добровольці під час навчання у КиєвіФото: Michaal Nigro/Pacific Press/picture alliance

Німецький публіцист, автор книг з новітньої історії країни Вінфрід Шнайдер-Детерс (Winfried Schneider-Deters), який тривалий час прожив в Україні, - єдиний з опитаних DW експертів, котрий сприймає переговори як спробу пустити "пил у вічі". "Це обманний маневр Путіна, він хоче приспати пильність Заходу, показати світло на горизонті, сподіваючись, що Захід перестане постачати Україні зброю, - упевнений Шнайдер-Детерс. - Також це маневр з метою виграти час, щоб зібратися з силами для нової атаки, оскільки перша спроба провалилася".

Експерт переконаний, що президент РФ "прагне військового рішення". При цьому Шнайдер-Детерс додає, що переговори потрібні й Києву, щоб "зібратися з силами та навчити поводитися зі зброєю добровольців". Він вважає, що Україні не варто погоджуватися на гарантії безпеки та нагадує про долю Будапештського меморандуму. Захід не воюватиме в Україні, але має "постачати зброю, зброю і ще раз зброю", уточнює німецький експерт. На його думку, "війна, ймовірно, триватиме ще дуже довго".

Війна в Україні: сльози дітей, розпач дорослих

Пропустити розділ Топтема

Топтема

Наслідки ракетного обстрілу Запоріжжя 23 вересня

Війна в Україні коштуватиме економіці світу 2,8 трлн доларів

Пропустити розділ Більше публікацій DW
На головну сторінку