Дмитро Кулеба розповів, чи побачив у ЄС апетит до секторальних санкцій щодо РФ | Новини - актуальні повідомлення про події в світі | DW | 20.04.2021
  1. Inhalt
  2. Navigation
  3. Weitere Inhalte
  4. Metanavigation
  5. Suche
  6. Choose from 30 Languages
Реклама

Новини

Дмитро Кулеба розповів, чи побачив у ЄС апетит до секторальних санкцій щодо РФ

Глава МЗС України Дмитро Кулеба розповів про те, як його колеги з ЄС реагували на прохання почати підготовку секторальних санкцій щодо Росії, та навів оцінки Києва щодо військ РФ біля кордонів України.

Міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба

Міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба

Міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба не помітив всередині Євросоюзу бажання запроваджувати чи готувати секторальні санкції щодо Росії. Про це він заявив у Києві, на пресконференції для іноземних ЗМІ у вівторок, 20 квітня, повідомляє кореспондент DW.

"Ні, я не помітив істотного апетиту до секторальних санкцій учора", - зазначив Кулеба, маючи на увазі свою участь у віртуальній зустрічі міністрів закордонних справ ЄС напередодні. Він висловив припущення, що можливою причиною цього був саме формат відеоконференції. "Якби я був присутнім у кімнаті, якби зустріч була фізичною, можливо, я би краще відчув їхній апетит", - додав міністр.

На думку Кулеби, персональні санкції, які Євросоюз запроваджував останніми роками, "є хорошими, вони роблять свою роботу, але їх недостатньо, аби відбити мотивацію у Росії робити подальші агресивні кроки". Навіть одного факту початку дискусії про нові секторальні санкції Євросоюзу буде достатньо, щоб вплинути на Москву, оскільки "Росія боїться економічних санкцій", зауважив глава українського МЗС.

Росія буде готова до наступу за кілька тижнів

Кулеба також заявив, що Росія продовжує нарощувати свою військову присутність біля кордонів України та у Криму. "Очікується, що приблизно за тиждень їхня загальна чисельність сягне 120 тисяч військових. Це не означає, що вони припинять нарощування своїх сил на цій цифрі", - уточнив він.

За словами міністра, ніхто не знає, яких дій очікувати від Росії, але жодних варіантів не варто виключати. "Ми не можемо точно знати, чи почне Москва новий етап агресії проти України, але вони будуть готовими зробити це вже за кілька тижнів", - спрогнозував Кулеба.

Нагадаємо, напередодні верховний представник ЄС із зовнішньої та безпекової політики заявив, що Росія зосередила на кордонах України і в Криму понад 100 тисяч військових. Повідомлення про додаткові війська РФ біля кордонів України та в Криму почали з'являтися наприкінці березня. Київ звинуватив Москву в розміщенні на українських кордонах і в анексованому Криму понад 80 тисяч військовослужбовців. У Білому домі також підтвердили, що нинішня концентрація російських військ у регіоні є максимальною з 2014 року, утім ще тиждень тому заявляли проперекидання Росією до 25 тисяч військових, а в самому Криму оцінили загальну кількість військових у 31,5 тисячі. Тим часом міністр оборони України Андрій Таран під час засідання підкомітету Європарламенту з питань безпеки і оборони 14 квітня заявив про нібито плани Росії довести чисельність військового контингенту біля кордонів України до 110 тисяч військових.

Речник Кремля Дмитро Пєсков на це заявляв, що Росія переміщує збройні сили "в межах своєї території на свій розсуд" і "це не має нікого турбувати".

Україна не має наміру ставати ядерною державою

На прохання журналістів Кулеба прокоментував і слова посла України у Німеччині Андрія Мельника щодо можливого повернення України до ядерного статусу.

Глава МЗС наголосив, що після взяття на себе у 1994 році зобов'язань про без'ядерний статус, Україна ніколи не порушувала їх і не заявляла про наміри зробити це. За його словами, посол у ФРН Мельник лише намагався пояснити, що Україна опинилася у дуже складній ситуації.

"Але у держави Україна немає намірів відходити від зобов'язань, під якими вона підписалася у 1994 році", - запевнив Кулеба і зауважив, що Київ очікує від усіх країн докласти всіх зусиль, аби Росія дотримувалася своїх зобов'язань, взятих у 1994 році за Будапештським меморандумом.