Дебати у ЄП: нелегітимний Лукашенко, Навальний і ″Північний потік-2″ | Політичні новини з Європи: аналітика, прогнози, коментарі | DW | 15.09.2020
  1. Inhalt
  2. Navigation
  3. Weitere Inhalte
  4. Metanavigation
  5. Suche
  6. Choose from 30 Languages
Реклама

Європа

Дебати у ЄП: нелегітимний Лукашенко, Навальний і "Північний потік-2"

Європарламент провів дебати щодо протестів у Білорусі та отруєння Навального. Репортаж DW про те, кого євродепутати вважають "легітимним" у Білорусі та чи бачать зв'язок між Навальним і "Північним потоком-2".

Засідання Європарламенту

Засідання Європарламенту (фото з архіву)

На тижневі пленарні засідання Європарламент збирається зазвичай раз на місяць. На кожному такому тижні євродепутати проводять з верховним представником ЄС із зовнішньої політики Жозепом Боррелем дебати з трьох найважливіших, на їхню думку, зовнішньополітичних тем. Цього разу ними стали протести в Білорусі, отруєння російського опозиціонера Олексія Навального та Ліван.

Боррель: Лукашенко не є легітимним президентом

Євросоюз ще у серпні не визнав результатів виборів у Білорусі, переможцем яких оголосили Олександра Лукашенка. Відкриваючи дебати 15 вересня, Боррель пішов далі. "Для нас ситуація зрозуміла - ми вважаємо вибори 9 серпня сфальсифікованими. Тож Лукашенко не є легітимним президентом України...", - тут Боррель зупинився через вигуки євродепутатів. Почувши, що вони говорять, він виправився: "Білорусі. Пробачте, і про що я лише думав!" Після цього він повторив для протоколу: "Ми не визнаємо Лукашенка легітимним президентом Білорусі".

Дивитись відео 02:13

Як на протестах вітали Лукашенка з днем народження (30.08.2020)

Далі Боррель більше не збивався і розповів про чотири принципи політики ЄС щодо Білорусі:

- Санкції проти відповідальних за насилля, репресії та фальсифікацію виборів. Дипломат підтвердив намір запровадити їх якомога швидше, а саме до саміту ЄС, запланованого на 24-25 вересня. "Якщо ситуація буде погіршуватися, ми розглянемо додаткові санкції", - додав він.

- ЄС закликає зупинити насилля проти учасників протестів і почати національний діалог. "Перевибори під наглядом ОБСЄ були би найкращим вирішенням, але поки ми не можемо зв'язатися з владою Білорусі на жодному рівні", - зазначив Боррель.

- Підтримка білоруського народу та громадянського суспільства. Глава дипломатії ЄС нагадав, що Єврокомісія пообіцяла спрямувати два мільйони євро на допомогу жертвам репресій і ще один мільйон - на підтримку громадянського суспільства та незалежних ЗМІ.

- Перегляд відносин ЄС-Білорусь. За словами Борреля, Брюссель вивчає, у яких сферах заморозити співпрацю з Мінськом, але обіцяє посилити підтримку людей у Білорусі.

Читайте також: Санкції ЄС проти Білорусі: як і коли Брюссель вдарить по режиму Лукашенка

Світлану Тихановську хочуть запросити до Європарламенту

Про те, кого вважати легітимним представником Білорусі, офіційний ЄС мовчить. Більш охоче висловлювалися євродепутати. Німець Міхаель Ґалер (Michael Gahler) з найбільшої фракції Європейської народної партії (ЄНП) заявив, що екскандидатка в президенти Білорусі отримала від виборців мандат на пошук шляху до нових виборів. Його колеги з фракції хочуть запросити Тихановську до Європарламенту. А литовка з ЄНП Раса Юкневічієне навіть назвала її "обраною президенткою" Білорусі. Утім, таку думку висловила лише вона одна.

Депутати з лівоцентристських фракцій більше говорили про "жіноче обличчя" протестів. "У Білорусі прийшов час жінок (...) Лукашенко стверджує, що жінки повинні лише робити світ красивішим, тоді як правити ним повинні чоловіки. Ні, пане Лукашенко!", - заявила голова фракції соціал-демократів іспанка Іраче Гарсія Перес, назвавши боротьбу тисяч жінок і чоловіків у Білорусі за свободу "нашою боротьбою".

З нею не погодився німець Максиміліан Кра (Maximilian Krah) з правопопулістської фракції "ідентичність і демократія". На його думку, народ Білорусі, можливо, - найбільш консервативний у Європі. "Тому мало підстав стверджувати, що там відбувається феміністська революція", - вважає Кра. Однак і він визнав, що вибори в Білорусі сфальсифіковані, тому на Лукашенка слід чинити тиск. При цьому євродепутат закликав відмовитися від "антиросійської риторики", адже вона лише спонукає Москву посилювати підтримку Лукашенка.

Читайте також: Протести проти Лукашенка: як українці діляться досвідом з білорусами

Під час візиту до Сочі Олександра Лукашенка Володимир Путін пообіцяв йому кредит у 1,5 мільярда доларів

Під час візиту до Сочі Олександра Лукашенка Володимир Путін пообіцяв йому кредит у 1,5 мільярда доларів

Підтримка Лукашенка Путіним

Багато євродепутатів і справді критикували президента Росії Володимира Путіна за підтримку Лукашенка. "Ми вимагаємо утриматися від зовнішнього втручання, щоб білоруси могли на свій розсуд організовувати свою демократичну революцію. Але Росія - це також закордон (для Білорусі. - Ред.), пане Путін", - наголосив Ґалер і закликав президента РФ "як виняток, хоч раз визнати волю народу".

На закиди у "антиросійськості" відреагував німець Райнгард Бютікофер (Reinhard Bütikofer) з фракції "Зелених".  "Я згоден з тими, хто говорить: "Ми не хочемо бути антиросійськими". Але бути проти Путіна не означає бути антиросійським", - наголосив він.

Хто відповідає за отруєння Навального

Ще частіше ім'я Путіна згадувалося під час дебатів про отруєння Навального. Напередодні стало відомо, що лабораторії у Франції та Швеції підтвердили висновки ФРН, що Навального отруїли хімічною зброєю з родини "Новачок". Для деяких парламентаріїв це означає, що Путін несе щонайменше політичну відповідальність за це. "Навального отруїли нервово-паралітичною речовиною, доступ до якої мають лише російські військові та розвідувальні відомства. Тому нам і не треба намагатися здогадатися, хто несе відповідальність", - заявила соціал-демократка з Нідерландів Каті Пірі.

Французький правопопуліст Тьєррі Маріані натомість закликав усіх, хто "демонізує" Росію, "дочекатися результатів справжнього розслідування". Він заявив, що первинне розслідування - це справа Росії, як країни-учасниці Організації з заборони хімічної зброї (ОЗХЗ).

"Ні, ми не знаємо, хто здійснив цей злочин, але ми знаємо, що опозиція - це смертельна хвороба, якщо вірити пану Путіну", - відказав євродепутат з фракції "Оновити Європу" француз Бернар Гетта. Багато євродепутатів нагадували імена, які свідчить, що бути опозиціонером або незалежним журналістом у Росії - небезпечно. Це зокрема Анна Політковська, Борис Нємцов, Володимир Кара-Мурза, Петро Верзілов. "Нам потрібна правда про отруєння", - наголосив німець Сергій Лагодинський (Sergey Lagodinsky) з фракції Зелених, повторивши свій заклик до міжнародного розслідування.

Отруєння Навального і "Північний потік-2"

Офіційний ЄС поки питання санкцій за отруєння Навального не згадує, а натомість закликає Москву співпрацювати у розслідуванні використання хімзброї. А ось кілька євродепутатів закликали ухвалити режим штрафних заходів за порушення прав людини. Ще більше парламентарів наполягали, що після отруєння Навального не можна продовжувати проєкт газопроводу "Північний потік-2". З таким закликом виступили представники чотирьох з семи фракцій: ЄНП, соціал-демократів, Зелених і "Європейських консерваторів і реформістів".

У заключному слові Боррель почав виправдовуватися, що як санкції, так і доля "Північного потоку-2" - у компетенції не інституцій ЄС, а держав-членів об'єднання. Він додав, що робота над режимом санкцій за порушення прав людини йде і навіть припустив, що його можуть назвати не актом Сергія Магнітського, як це зробили свого часу США, а іменем Навального.

Реклама