1. Перейти до змісту
  2. Перейти до головного меню
  3. Перейти до інших проєктів DW

Де нам жити? Палестинці змушені тікати не лише з Гази

16 листопада 2023 р.

Правозахисники констатують зростання кількості атак на палестинців на окупованому Ізраїлем Західному березі річки Йордан з боку єврейських поселенців. Як на це впливає війна у Секторі Гази? Репортаж DW.

https://p.dw.com/p/4YqOZ
Село Кірбет Сусія на окупованій Ізраїлем території
Село Кірбет Сусія на окупованій Ізраїлем територіїФото: Tania Kraemer/DW

"Останні тижні були дуже важкими", - каже Халіма Халіл Абу Айд. Вона - мати двох маленьких доньок і живе в селі Кірбет Сусія, що на пагорбах на південь від Хеврона, на окупованому Ізраїлем Західному березі річки Йордан. Жінка розповідає, що місяць тому єврейські поселенці увірвалися до її будинку, коли родина спала, побили її чоловіка і висунули ультиматум: "Ви маєте покинути це місце. Якщо не підете, ми вас застрелимо. І ви маєте самі зруйнувати ваш дім".

Західний берег річки Йордан - разом зі Східним Єрусалимом та Сектором Гази - є частиною Палестинських територій, які з 1967 року окуповані Ізраїлем внаслідок Шестиденної війни. Формально Західним берегом річки Йордан керує Палестинська національна автономія (ПНА). Будівництво ізраїльських поселень на окупованих палестинських територіях є порушенням міжнародного права, проте Ізраїль цього не визнає. Палестинці хочуть створити на Західному березі річки Йордан та в Секторі Гази свою державу зі столицею у Східному Єрусалимі. Ізраїльські поселення перешкоджають цьому, тому що розділяють палестинські території та унеможливлюють створення єдиної цілісної держави.

Що змінилося після початку війни Ізраїлю з ХАМАСом

З початку війни Ізраїлю проти бойовиків ХАМАСу у Секторі Гази, розповідає Халіма Абу Айд, єврейські поселенці посилили тиск на мешканців Кірбет Сусії. "Вони грабують, руйнують, тероризують нас. Востаннє вони напали на мого чоловіка та брата його дружини. Одній з моїх доньок стало зле від страху, коли вони увірвалися", - розповідає 29-річна жінка.

Палестинська селянка Халіма Абу Айд
Палестинська селянка Халіма Абу АйдФото: Tania Kraemer/DW

Село, в якому мешкає Халіма, протягом багатьох місяців зазнає атак з боку жителів ізраїльських поселень, розташованих по сусідству. Але після нападу на Ізраїль руху ХАМАС, визнаного в ЄС, США, Німеччині та більшості країн Заходу терористичним, насильство з боку єврейських поселенців та вигнання палестинців з окупованих Ізраїлем територій на Західному березі річки Йордан значно зросло, повідомляють в Управлінні ООН з питань координації (OCHA).

Читайте також: Хто у світі визнає палестинські території державою?

Внаслідок нападу 7 жовтня бойовиків ХАМАСу на Ізраїль загинули близько 1200 ізраїльтян. Близько 240 людей було взято в заручники та вивезено до Сектора Гази. У відповідь Ізраїль завдав по Газі ударів з повітря, а потім почав наземну операцію в Секторі Гази. Внаслідок чого, за даними ХАМАСу, загинули понад 11 тисяч палестинців. З території Сектора Гази ХАМАС, як і раніше, запускає ракети у напрямку Ізраїлю.

Ситуація на Західному березі річки Йордан

Війна між Ізраїлем та ХАМАСом у Секторі Гази позначається і на палестинцях, що живуть на окупованому Ізраїлем Західному березі річки Йордан. Згідно з даними OCHA, з початку війни ізраїльськими спецслужбами там було вбито 168 палестинців. Ще вісьмох палестинців убили єврейські поселенці. Троє ізраїльтян загинули від рук палестинців.

За даними ООН, 16 бедуїнських і селянських господарств, у яких мешкало 1150 осіб, було вигнано з окупованих Ізраїлем палестинських територій, їх змусили зруйнувати житла та споруди, в яких містилася худоба. Деякі мали залишити й все своє майно. Правозахисники документують безліч таких випадків, як у селі Кірбет Сусія, коли озброєні єврейські поселенці вривалися в палестинські села та погрожували їх мешканцям, вимагаючи, щоб ті покинули свої оселі.

Більшість жителів села займаються сільським господарством
Більшість жителів села займаються сільським господарствомФото: Tania Kraemer/DW

У Кірбет Сусія живе кілька палестинських сімей, їхнє житло розташоване на пагорбах. Більшість жителів цього села займається сільським господарством, випасає вівці. Це і є основним джерелом доходу. Будинок Абу Айд - це одноповерхова споруда, поряд з нею намети та хлів для овець. У день, коли DW побувала в неї в гостях, тут все виглядало мирно. Руда кішка грілася під полуденним сонцем, бігали кури. Проте ніби чорна хмара на безхмарному небі над будинком жінки, за її словами, нависла загроза з боку єврейських поселенців: "Куди нам піти? Чого вони від нас хочуть? Вони тільки хочуть відібрати у нас наші домівки; ми знаємо це з минулого. Куди ж нам йти? Це наш дім, ми не можемо його покинути", - каже DW Абу Айд.

Під'їзди до села зруйновано

Мешканці села Кірбет Сусія змушені перелазити через стіни та земляні вали, бо всі під'їзди до цього населеного пункту заблоковано. "16 жовтня прийшли поселенці у військовій формі та солдати, приїхав бульдозер, яким кермував наш знайомий поселенець", - каже Нассер Наваджах, активіст ізраїльської правозахисної групи B'Tselem, який також мешкає у цьому селі. "Вони заблокували всі дороги до села та пошкодили дві цистерни з водою", - розповів активіст.

Нассер Наваджах
Нассер НаваджахФото: Tania Kraemer/DW

Дехто з місцевих жителів зараз залежить від присутності ізраїльських активістів, які цілодобово охороняють палестинське село. Але й вони зазнають нападу та зверхнього ставлення з боку єврейських поселенців, багато з яких у військовій формі. Єгуда Шаул - ізраїльський активіст та співзасновник ізраїльської неурядової організації (НУО) Breaking the Silence. Зараз він працює в організації Ofek і проводить більшу частину свого часу на пагорбах на південь від Хеврону, щоб допомагати сільським жителям.

"Протягом багатьох років військові не нападали, щоб захистити палестинців, - каже Шаул у розмові з DW, - Але з 7 жовтня, коли почалася війна, вони створюють в ізраїльських поселеннях бойові групи з місцевих жителів-резервістів і зараз носять уніформу і ходять зі зброєю". У палестинців нічого немає, щоб захистити себе.

В Армії оборони Ізраїлю (ЦАХАЛ) офіційно заявили, що "їхнє завдання полягає в тому, щоб забезпечити безпеку всіх мешканців цієї області та вживати заходів для того, щоб запобігти терактам та іншим діям, які загрожують жителям Ізраїлю. У випадках порушення ізраїльтянами закону за розслідування відповідає насамперед ізраїльська поліція".

Читайте також: Єгипет на роздоріжжі: війна в Газі поставила Каїр у складну ситуацію

ЦАХАЛ також заявив, що військові в цій місцевості стикаються з випадками насильства щодо палестинців та їхнього майна: "У таких ситуаціях солдати зобов'язані втручатися, щоб зупинити насильство та затримати підозрюваних до приїзду поліції". Випадки, коли ізраїльські військові нехтували вказівками ЦАХАЛу, ретельно розслідуються і щодо цих службовців вживаються відповідні дисциплінарні заходи, йдеться у заяві ізраїльської армії.

Випадків насильства щодо палестинців дедалі більше

За даними OCHA, з 7 жовтня щодо палестинців єврейські поселенці скоїли понад 240 нападів. ООН підтверджує і зростання кількості випадків застосування насильства, говорячи приблизно про сім атак на день. Це призвело до того, що жителі всіх населених пунктів, особливо в зоні С, яка становить близько 60 відсотків окупованих територій Ізраїлем на Західному березі річки Йордан, вигнані. Зона С у 1995 році була створена в рамках Угод в Осло і мала бути поетапно передана під управління Палестинської національної автономії. Але й досі вона перебуває під повним контролем та управлінням ізраїльських спецслужб.

Єдиним джерелом доходу для палестинських пастухів є їхні вівці
Єдиним джерелом доходу для палестинських пастухів є їхні вівціФото: Tania Kraemer/DW

Під час нетривалого відвідування окупованих територій Західного берега річки Йордан глава МЗС ФРН Анналена Бербок (Annalena Baerbock) застерегла від того, щоб регіон поринув у вир насильства. Президент США Джо Байден також засудив напади на палестинців на Західному березі річки Йордан і вимагає негайного припинення актів насильства з боку єврейських поселенців. Ізраїльський активіст Шаул закликає до того, щоб міжнародна спільнота знайшла політичне рішення для врегулювання конфлікту. "Палестинська держава не може бути створена зі 165 ізольованих один від одного анклавів, в оточенні ізраїльських поселень зони С, в якій домінують єврейські поселенці, - каже він. - Без включення до неї Сектора Гази неможливе вирішення ізраїльсько-палестинського конфлікту за принципом двох держав".

Багатьом палестинцям допомога більше не потрібна. Один із них - Салах Авад, пастух із сусіднього села. Він залишив свій будинок 15 жовтня через загрози, що повторюються, з боку єврейських поселенців. "Вони приходили щоп'ятниці та суботи, все трощили, погрожували нам. З мене годі, я вирішив піти", - розповідає він. Авад уже кілька разів переїжджав із місця на місце через постійні погрози. На своєму новому місці проживання без пасовища для своїх овець та кіз він сушить собі голову запитанням, що йому робити далі. "Я пастух, - каже він. - Без моїх овець я ніхто. Що я маю робити?" Чоловік не сподівається на чиюсь допомогу. "Ніхто не подбає про нас", - зітхає він.