1. Перейти до змісту
  2. Перейти до головного меню
  3. Перейти до інших проєктів DW

Чи можлива видача українських ухилянтів? Погляд з Німеччини

Наталя Неділько
21 грудня 2023 р.

Чи можлива екстрадиція під час війни ухилянтів від служби в армії, які порушуючи українські закони, виїхали та знайшли прихисток у Німеччині? Як і на яких підставах може здійснюватися процедура видачі?

https://p.dw.com/p/4W7tz
Українські військові на березі Дніпра (ілюстративне фото)
Українські військові на березі Дніпра (ілюстративне фото)Фото: Mstyslav Chernov/AP Photo/picture alliance

Дискусія про залучення до служби в армії українських чоловіків, що живуть за кордоном, набула нового розвитку. Міністр оборони України Рустем Умєров в інтерв'ю німецьким ЗМІ заявив, що його відомство прагне мобілізації чоловіків віком до 25 до 60 років, що живуть поза межами України. За його словами, в разі саботажу "запрошення" будуть застосовані санкції. "Ми все ще обговорюємо, що станеться, якщо вони не прийдуть добровільно", - зазначив міністр. 

У вересні провладні політики в Україні вже порушували питання про те, як повернути та притягнути до відповідальності чоловіків, які втекли за кордон від війни Росії, ухилившись таким чином від мобілізації.

Тоді DW з'ясовувала, чи можлива видача під час війни ухилянтів від служби в армії, які знайшли прихисток у Німеччині, якщо в Україні справді перейдуть до порушення справ відповідних справ, оголошення про підозру і подання екстрадиційних запитів.

Читайте також: Корупція у ТЦК: Чи допоможуть звільнення обласних військкомів її подолати?

Акція українських біженців у Німеччині
Акція українських біженців у НімеччиніФото: Sachelle Babbar/ZUMA/picture alliance

Екстрадиція лише за ухилення від служби в армії не передбачена

Процедура екстрадиції між Німеччиною та Україною здійснюється на підставі Європейської конвенції про видачу правопорушників. Передумовою для екстрадиції, відповідно до 2-ї статті конвенції є те, що в обох країнах відповідне діяння тягне за собою кримінальну відповідальність. Однак є важливий виняток. Згідно з 4-ю статтею конвенції, видача за правопорушення, які передбачені військовим правом, виключена. "Тут насамперед маються на увазі злочини, які полягають винятково у порушенні військових обов'язків", - пояснила у відповідь на запит DW представниця німецького міністерства юстиції. Правопорушення відповідно до 15-18 параграфів німецького закону (Wehrstrafgesetz), де визначається покарання, зокрема, за дезертирство та ухилення від військової служби, не можуть бути підставою для видачі. Натомість, якщо за злочин також загрожує покарання згідно з нормами кримінального права, наприклад, коли йдеться про давання хабарів, щоб не бути мобілізованим, тоді виняток на це не поширюється, уточнила представниця міністерства юстиції. Передумовою для екстрадиції також є те, щоб не порушувалися захищені конституцією особисті права переслідуваної особи. Крім того, екстрадиція у разі заочного засудження можлива лише в особливих виняткових випадках. 

Отже, хоча порушення військових обов'язків і дезертирство у Німеччині також тягне за собою кримінальне покарання, на видачу українців з Німеччини лише за ухиляння від мобілізації Києву сподіватися не варто. Якщо ж до цього додаватимуться звинувачення у підробці документів, використанні несправжніх довідок, даванні хабарів, то в таких випадках можуть подаватися запити на екстрадицію, зазначив в інтерв'ю DW професор Франк-Петер Шустер (Frank Peter Schuster) кафедри міжнародного кримінального права в університеті Юліуса Максимілана у Вюрцбурзі. І захищений статус, який мають українські біженці в Німеччині, цьому не перешкоджає, додав він.

Коли йдеться про давання хабарів, щоб не бути мобілізованим, то у цьому разі йдеться про кримінальний злочин
Коли йдеться про давання хабарів, щоб не бути мобілізованим, то у цьому разі йдеться про кримінальний злочинФото: Burkhard SchubertGeisler-Fotopress/picture alliance

Однак спершу Україна має зібрати докази, відкрити кримінальне провадження, оголосити підозру або заочно винести вирок і подати екстрадиційний запит, лише після цього німецькі суди можуть почати розгляд щодо його обґрунтованості. Поки що питання можливої екстрадиції українських ухилянтів "дуже гіпотетичне, адже досі не було ще жодного відповідного випадка", - сказав в інтерв'ю DW Руді Фрідріх (Rudi Friedrich), голова організації Connection E.V., яка відстоює права відмовників від військової служби і дезертирів. "Ми не знаємо, яким може бути обґрунтування такого запиту на екстрадицію. Можна лише сказати, що видача за злочини, передбачені військовим правом, неможлива, а стосовно інших злочинів, то це має розглядатися судами в кожному окремому випадку, крім того, є можливість оскарження", - зазначив він.

Теоретично можливість є, але...

Утім, навіть у разі теоретичного початку процедури розгляду запиту про екстрадицію, на практиці довести справу до видачі особи непросто, адже є чимало перепон, зауважує Франк Петер Шустер. Одна з них - відмова від військової служби зі зброєю з міркувань совісті, яка у Німеччині не лише можлива, а й гарантується конституцією. Згідно з німецьким Основним законом, ніхто не може бути примушений всупереч сумлінню до військової служби зі зброєю. Наприклад, якщо українець, видачі якого вимагатиме Київ, стверджуватиме, що в Україні в нього немає можливості відмовитися за переконанням совісті від військової служби зі зброєю, то це після ретельної перевірки в суді, якщо справді є такі причини, могло би бути враховано. "Це справді в окремому випадку могло би стати перешкодою для видачі, навіть якщо особою були скоєні й інші злочини", - каже професор Шустер.

Відповідний судовий прецедент є. "Федеральний верховний суд Німеччини ще у 70-х роках минулого століття ухвалив рішення у справі, що стосувалася колишньої Югославії, що видача за кримінальні злочини, які не стосуються воєнного права, є неприйнятною, якщо це призводить до того, що переслідуваний одразу після відбуття покарання в країні, якій його видали, примушується до військової служби зі зброєю, хоча він відмовився від цього з міркувань совісті", - нагадує  він.

Крім того, навіть у разі початку екстрадиційної процедури у Німеччині, "якщо ухилянти побоюються переслідування в Україні за відмову від військової служби у разі видачі, тоді вони можуть подати прохання про притулок", - зауважує Руді Фрідріх. За його словами, у такому разі прохач притулку перебуватиме під захистом упродовж всієї процедури розгляду. 

Скільки серед українських чоловіків призовного віку у Німеччині тих, кого можна вважати відмовником від військової служби зі зброєю з переконань совісті, а хто виїхав з інших міркувань, - невідомо, адже досі українські біженці не мусять подавати індивідуальні прохання про притулок, а отримують у ЄС тимчасовий захист без зазначення таких причин. Нині цей статус дає право на перебування до березня 2025 року. 

Однак у майбутньому, після того, як право на перебування за цим статусом завершиться, чоловіки-ухилянти можуть постати перед вибором - повернутися в Україну або подавати прохання про притулок, яке може бути відхилене, попереджає Руді Фрідріх. За його словами, досвід 2015-2016 років засвідчує, що позитивне рішення за поданням про притулок у Німеччині українських чоловіків-відмовників від військової служби, отримати дуже складно.

Віталій Шабунін про гучні відставки і корупцію на війні

Пропустити розділ Більше за темою