Чи є Україна загрозою для Росії? - Дебати в Європарламенті | Політичні новини з Європи: аналітика, прогнози, коментарі | DW | 16.02.2022

Познайомтесь з новою DW

Скористайтесь ексклюзивною можливістю ознайомитися з бета-версією нової DW. Своєю думкою Ви можете нам допомогти зробити нову DW ще кращою.

  1. Inhalt
  2. Navigation
  3. Weitere Inhalte
  4. Metanavigation
  5. Suche
  6. Choose from 30 Languages
Реклама

Європа

Чи є Україна загрозою для Росії? - Дебати в Європарламенті

Чи спричинило розширення НАТО на схід нинішню ескалацію російсько-українського конфлікту? Керівники ЄС і більшість євродепутатів вважають, що Путін боїться не військ НАТО, а демократичної України.

Європейський парламент (архівне фото)

Європейський парламент (архівне фото)

Цей тиждень у ЄС хотіли присвятити відносинам з Африкою. "Але надзвичайно серйозна ситуація у Східній Європі заповнила порядок денний усіх нас", - заявив президент Європейської Ради Шарль Мішель на головних дебатах місяця у Європарламенті.

Такі дебати, які проводять у середу під час пленарного засідання у Страсбургу, зазвичай присвячені внутрішнім для ЄС питанням. Але у середу, 16 лютого, євродепутати вирішили обговорити "Європейську безпеку та військову загрозу Росії проти України". Кількість охочих виступити перевищила 100 осіб. Євродепутати не вклалися у відведені на дебати три години, дискусія тривала на цілу годину довше.

ЄС: Поведінка Росії становить загрозу для України

Глава Європейської Ради згадав запевнення влади РФ у тому, що вона не має агресивних намірів щодо України. І це при тому, що Москва анексувала у 2014 році український Крим і постійно підриває суверенітет України, особливо на Донбасі, зауважив Мішель. "Взяття країни в оточення надзвичайно великою кількістю військових сил, небачених раніше, можна розглядати лише як агресивну поведінку, яка становить загрозу", - наголосив він.

Президент Європейської Ради Шарль Мішель

Шарль Мішель: "Надзвичайно серйозна ситуація у Східній Європі заповнила порядок денний усіх нас"

Як правило, євродепутати проводять зовнішньополітичні дебати лише з главою дипломатії ЄС Жозепом Боррелем. Але цього разу на них прийшли також Шарль Мішель і президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн (Ursula von der Leyen). Вони втрьох, так само як і більшість євродепутатів, наголосили на підтримці шляху дипломатії у нинішній вкрай напруженій ситуації. Обрати цей шлях або ж піти дорогою "війни та трагічних жертв, які її супроводжують" - це рішення, яке зараз в руках лише керівництва Росії, зазначив Мішель.

І якщо Кремль вирішить піти шляхом агресії, то "реакція Європи буде швидкою та жорсткою", застерегла фон дер Ляєн. "Наші санкції можуть вкусити дуже сильно, і в Кремлі це знають", - додала вона, уточнивши, що вони стосуватимуться і постачання високих технологій, у яких "Росія майже цілком залежить від нас".

Читайте також: Санкції Заходу за агресію РФ проти України: стан підготовки та що вони включатимуть

Путін боїться не військ НАТО, а демократичної України

Головною вимогою Москви до НАТО є відмова від надання Україні членства в Альянсі. А втім, Боррель не згоден з тим, що в цьому полягає головна проблема. Він погодився з тим, що питання розширення Альянсу "грає важливу роль у російській психології", але назвав ілюзією віру в те, що гарантії неприйняття України до НАТО "все вирішать, і ми повернемося до нормального стану речей". Боррель нагадав, що ніхто ніколи не казав, що Білорусь зможе стати членом ЄС чи НАТО, і все одно країна перетворилася на "форпост Росії".

На думку Борреля, головний конфлікт між Заходом і Росією полягає у боротьбі між їхніми політичними й економічними системами.

Жозеп Боррель вбачає головний конфлікт між Заходом і Росії в боротьбі між політичними та економічними системами

Жозеп Боррель вбачає головний конфлікт між Заходом і Росії в боротьбі між політичними та економічними системами

З цим згоден і голова фракції Європейської народної партії німець Манфред Вебер (Manfred Weber). "Найбільшою загрозою для Путіна є не війська НАТО, а вільна демократична Україна", - зазначив він і згадав, як спілкувався з молоддю на Майдані у 2014 році: "Нам, європейцям, має бути зрозуміло: ми стоїмо на боці людей, які виступають за свободу та демократію".

Читайте також: У НАТО поки не побачили відведення військ РФ від кордонів України

Це підтримала і голова фракції соціал-демократів іспанка Іраче Гарсія Перес: "Єдиним страхом Путіна є те, що демократія та наша соціальна модель дійдуть до Красної площі у Москві". Вона запевнила українців у підтримці з боку групи соціал-демократів, але застерегла українську владу: "Президент Зеленський повинен залишатися відданим шляху демократії. Викорінення корупції, реформи судової системи та укріплення демократичних інституцій є найкращою зброєю проти Росії".

А от новий голова ліберальної фракції "Оновити Європу" француз Стефан Сежурне похвалив Володимира Зеленського та "його уряд, які ігнорують провокації та продовжують курс реформ". Сежурне висловив захоплення "витривалістю та спокоєм" українського народу. Депутат з Франції також переконаний, що головною "проблемою" для Путіна є європейська демократична модель. "Сьогодні (у Кремлі. - Ред.) бачать загрозу у європейських прагненнях України", - зазначив француз. Водночас Сежурне закликав Єврокомісію відкрити Україні "двері поступової інтеграції до внутрішнього ринку ЄС" та йти на більше, ніж передбачено угодою про асоціацію.

Урсула фон дер Ляєн: Наші санкції можуть вкусити дуже боляче

Урсула фон дер Ляєн: "Наші санкції можуть вкусити дуже боляче"

Натомість співголова фракції Лівих німець Мартін Шірдеван (Martin Schirdewan) заявив, що "Абсурдна ідея подальшого розширення НАТО на схід, як доведено, сприяє не безпеці у Європі, а дестабілізації". Він звинуватив спецслужби США у тому, що поширювані ними "чутки" вже посприяли ескалації конфлікту. При цьому він застеріг і Росію, що наступ на Україну "буде суперечити міжнародному праву".

Євродепутати критикують слабкість позиції ЄС щодо Росії

Хоча значна частина членів правопопулістської фракції "Ідентичність і демократія" (ІД) відома своїм поблажливим ставленням до керівництва РФ, її голова, італієць Марко Дзанні почав свій виступ із висловлення солідарності українському народу. Свій виступ він зосередив на критиці Євросоюзу за "неоднозначну" позицію щодо "російського питання та загрози, яку режим Путіна створює на наших кордонах". Таку "неоднозначність" він пояснив зокрема тим, що ЄС "нічого не зробив", аби зменшити свою енергетичну залежність від РФ. А також тим, що колишній керівник "найважливішої країни" ЄС зараз працює провідним лобістом Путіна. Очевидно, він мав на увазі ексканцлера ФРН Ґергарда Шредера (Gerhard Schröder). "Ми повинні твердо та переконливо сказати Україні, що Європа готова зробити все, щоб захистити її територіальну цілісність і свободу", - закликав Дзанні.

Манфред Вебер: Найбільшою загрозою для Путіна є не війська НАТО, а вільна демократична Україна

Манфред Вебер: "Найбільшою загрозою для Путіна є не війська НАТО, а вільна демократична Україна"

Про Шредера, а також інших топполітиків з ЄС, які працюють на російські компанії, згадав і співголова фракції Європейських консерваторів і реформістів поляк Ришард Легутко. Євросоюз він назвав "слабкою ланкою у лінії захисту від російського імперіалізму". "Для більшості східних європейців російський імперіалізм є фактом, який визначав і визначає їхнє існування. Для західних європейців - це просто новина у ЗМІ, іноді сенсаційна та захоплива, але загалом, це радше втомлива історія в далеких краях", - сказав Легутко.

Низка євродепутатів, зокрема співголова фракції Зелених Ска Келлер (Ska Keller) з Німеччини, вказали на необхідність знизити залежність Євросоюзу від енергоносіїв з Росії. "У нас є технології зробити це і у нас є достатній запас сонця та вітру. Яку енергію ми використовуємо - це геостратегічне рішення", - наголосила вона та додала, що "Північний потік-2" має бути у пакеті санкцій в разі подальшої агресії Росії. З нею не погодився інших німецький "зелений" Сергій Лагодинський (Sergey Lagodinsky), який вважає, що "Північний потік-2" слід зупинити за будь-яких обставин.

Також за темою