Чи вдасться повернути трудових мігрантів до України позиками? | Події економіки: оцінки, прогнози, коментарі з Німеччини та Європи | DW | 12.02.2021
  1. Inhalt
  2. Navigation
  3. Weitere Inhalte
  4. Metanavigation
  5. Suche
  6. Choose from 30 Languages
Реклама

Економіка

Чи вдасться повернути трудових мігрантів до України позиками?

Безвідсотковий кредит як спосіб повернути заробітчан додому. Такий рецепт розробили в уряді і пропонують затвердити як закон. Втім, самі трудові мігранти стримано реагують на такі "подарунки" від влади.

Українська влада прагне заманити заробітчан грошима

Українська влада прагне заманити заробітчан грошима

Громадянам, які працювали за кордоном та повернулися в Україну, вирішили надавати 150 тисяч гривень на відкриття власної справи. 27 січня на засіданні уряду навіть схвалили відповідний проєкт закону. Як пояснюють урядовці, реалізація проєкту стимулюватиме повернення в Україну трудових мігрантів та утримання їх від повторної еміграції, також заохочуватиме їх інвестувати зароблені кошти.

Дивіться також: Лікарі-заробітчани: як Польща переманює медиків з України (відео)

За умовами, отримати такий кредит зможе кожен громадянин України, який здійснював оплачувану діяльність за кордоном більше одного року. При цьому розмір державної допомоги має бути пропорційним розміру інвестицій від заявника. Також має значення, який страховий стаж такі громадяни здобули в Україні: якщо понад десять років, то допомогу повертати не потрібно, якщо ж менший страховий стаж, то державну позику треба повернути протягом наступних п'яти років. Фінансувати цю програму планують за рахунок коштів Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття.

Заробітчани бояться кредитів

Скористатись цієї програмою міг би електрогазозварювальник Олександр Григор'єв, який вже кілька років працює в латвійській фірмі і сплачує там податки. Чоловік виїхав на заробітки, коли український завод, на якому він працював, залишився без замовлень, а працівники, відповідно, без зарплати. В Україні в нього залишилась родина, тому він планує повертатись додому і шукати роботу вдома. Він відповідає усім вимогам, заявленим в кредитній програмі для трудових мігрантів, однак не впевнений, що скористається такою можливістю. "Я - не підприємець. Я - найманий працівник і не зовсім готовий до ризиків. А наша економіка - це постійно високі ризики. Ти абсолютно не застрахований від того, що "вилетиш в трубу". Але проблеми отримаєш. Бо наприклад, потім закрити підприємство буде в кілька разів важче, аніж відкрити", - ділиться своїми побоюваннями Олександр.

Eлектрогазозварювальник Олександр Григор'єв, який працює у Латвії

Eлектрогазозварювальник Олександр Григор'єв, який працює у Латвії

Крім того, на його думку, сума, еквівалентна п'яти тисячам доларів США, для відкриття бізнесу є замалою. "Я зможу купити необхідне обладнання, але ж це не все. Потрібна ще якась "фінансова подушка" хоча б на рік, поки я буду набирати клієнтську базу", - пояснює Олександр. Він порахував, що для того, щоб розпочати малий бізнес в сфері виготовлення металоконструкцій, йому потрібно щонайменше 20 тисяч доларів США.  

Андрій К. також підпадає під програму підтримки трудових мігрантів, але просить не називати його прізвище, бо зараз працює в Україні нелегально. Торік він повернувся з Польщі, де працював на підприємстві, яке займалось облаштуванням натяжних стель в помешканнях.  Зараз він вивчає ринок України і вагається: знову їхати в Польщу чи залишатись тут. Заробітки за кордоном для нього - це лише спосіб покращити матеріальне становище його родини, але майбутнє він бачить все-таки в Україні. "Тут я вдома, тут у мене сім'я, і я хочу бути з ними. Тому відкрити власний бізнес мені б було цікаво, тим більше, що я бачив, як це працює в Польщі. Думаю, що міг би створити свою бригаду. Але маю страх, що потім держава не дасть мені спокою  перевірками і вимаганнями хабарів за вигадані порушення", - ділиться міркуваннями чоловік. 

Ще один момент, який зупиняє його від підприємництва в Україні - соціальний захист. "Я просто розумію, що мені вигідніше 15 років платити податки Польщі, аніж Україні. Там, принаймні, можна за цей час заробити більш менш адекватну пенсію, а не 1700 гривень, як в Україні", - каже  Андрій. Відтак, поки що він не зовсім впевнений, що відкриття бізнесу - це добра ідея. 

Позика - не для всіх

Але навіть якщо Андрій К. таки надумає скористатись можливістю програми, невідомо, чи він потрапить в список претендентів. В пояснювальній записці до проєкту закону йдеться про те, що програма підтримки трудових мігрантів потребуватиме з держбюджету 108 мільйонів гривень. Відповідно, скористатись нею зможуть приблизно лише 720 осіб. У профспілці, яка об'єднує українських мігрантів, вважають, що для просування програми цієї кількості замало. "Дуже маленька кількість мігрантів зможе цим кредитом скористатись, якщо порівнювати з тими мільйонами українців, які зараз працюють за кордоном. Хоча можливо, це - лише початок", - вважає керівник профспілки "Український мігрант / Трудова солідарність" Віталій Махинько. І хоча точної цифри українських трудових мігрантів не може назвати ніхто, в Світовому банку стверджують, що Україна є найбільшим реципієнтом міжнародних переказів в регіоні Європи та Центральної Азії. За рік українські заробітчани перерахували до України близько 16 мільярдів доларів США.

Віталій Махинько каже, що в структурі мігрантської спільноти таких людей, які поїхали за кордон заробити на початок бізнесу - небагато, не більше п'яти відсотків. "Ця ініціатива спрямована саме на цю категорію заробітчан. Але вони і так збиралися б повернутись додому. Повертати їх не потрібно. В той же час ініціатива не переконає людей, які захотіли поїхати з країни з інших мотивів: на сезонні роботи чи емігрувати", - додає профспілковий лідер. На його думку, попри те, що це - перший позитивний крок влади до заробітчан, ситуацію з міграцією українців він не змінить.

Дивіться також: Українські лікарі на експорт: хто лікуватиме українців? (відео)

Сумнівається в ефективності програми підтримки трудових мігрантів і дослідниця з аналітичного центру CEDOS Олександра Слободян. "Виглядає, що це - не всеохопний метод підтримки. Надто маленька кількість осіб може отримати таку позику. Це більше схоже на популістське рішення. Держава хоче дати заклик про те, що вона не забула про трудових мігрантів", - каже Олександра Слободян. Крім того, дослідниця не впевнена, що такі інвестиції будуть вигідні державі. "Якщо подумати, то мігранти, які повернулись до України і можуть хотіти розпочинати тут бізнес, це ті фахівці, які працювали в сферах, які найбільше постраждали від пандемії: торгівля, готельно-ресторанний бізнес… У них є досвід в тих сферах, які і найближчим часом будуть страждати від "ковідних" обмежень. Тому виникає питання, чи варто підтримувати відкриття  бізнесів, ведення яких в нинішніх умовах буде дуже складним?", - риторично запитує експертка.

Дивитись відео 06:27

5000 євро на бізнес: реальна допомога заробітчанам чи популізм? (09.02.2021)