Чому казахський бунт - не ″Майдан″ і що буде далі? (відео) | Новини й аналітика зі світу політики: оцінки, прогнози, коментарі | DW | 07.01.2022

Познайомтесь з новою DW

Скористайтесь ексклюзивною можливістю ознайомитися з бета-версією нової DW. Своєю думкою Ви можете нам допомогти зробити нову DW ще кращою.

  1. Inhalt
  2. Navigation
  3. Weitere Inhalte
  4. Metanavigation
  5. Suche
  6. Choose from 30 Languages
Реклама

Світ

Чому казахський бунт - не "Майдан" і що буде далі? (відео)

Масові протести у Казахстані важко порівнювати з виступами проти влади у Білорусі чи Україні, констатують оглядачі. Тим не менше, те, що там відбувається, матиме велике значення як для цих країн, так і для Росії.

Після заворушень на вулицях Алмати

Після заворушень на вулицях Алмати

Кадри повалення у Казахстані встановленого пам'ятника пожиттєвому вождю - "єлбаси" - Нурсултану Назарбаєву відгукнулися спогадами про повстання проти авторитарних лідерів в Україні у 2013-14 роках та у Білорусі 2020 року. То ж природно, що в обох країнах масові протести у далекому Казахстані викликали значний інтерес. У соціальних мережах казахське повстання стало чи не головною темою останніх днів. Особливо з огляду на те, як реагує на нього Росія, яка вже традиційно підтримує авторитарні режими на пострадянському просторі як економічно, так, у разі потреби - військовими засобами.

Що ж відбувається?

Перше, на що вказують оглядачі: повстання у Казахстані має інші рушійні сили, ніж це було в Україні чи Білорусі. Приводом стала не фальсифікація виборів або зміна політичного курсу, а підвищення цін на зріджений газ. "Соціально-економічний тиск на населення країни зростає: через пандемію зростають ціни на енергію, однак зарплати не піднімаються, а умови праці залишаються поганими. Втрата доходу і брак перспективи змін - гадаю, на тлі зростання цін на газ це і стало останньою краплею", - зазначив у розмові з DW Штефан Майстер (Stefan Meister) з Німецького товариства зовнішньої політики (DGAP).

Олексій Мельник - співдиректор програм зовнішньої політики та міжнародної безпеки Центру Разумкова - констатує, що ціни на зріджений газ у Казахстані навіть після останнього стрибка є нижчими, ніж в Україні. Однак і цього казахам виявилося достатньо. "Я би назвав це навіть не протестами, а бунтом", - каже Мельник. Аналогії з українським Майданом він вважає недоречними. Не лише тому, що першопричиною є економічна ситуація, а не політика. "У Казахстані немає опозиційних лідерів - президент звертається до натовпу і немає людини, з якою можна було б вести переговори. Це вина Назарбаєва та (нинішнього президента Касим-Жомарта - Ред.) Токаєва, які зачистили опозиційне політичне поле", - зазначає аналітик.

Влада заявляє про численних загиблих - як серед силовиків, так і серед протестувальників

Влада заявляє про численних загиблих - як серед силовиків, так і серед протестувальників

Не лише економічні причини

Київський політолог Володимир Фесенко переконаний, що у середнього класу у Казахстані є свої причини для невдоволення владою, не такі, як у бідних казахів, яких обурило зростання цін на газ. "Середній клас незадоволений браком можливостей впливати на політичне життя країни. Якщо в Україні протестні настрої нейтралізуються значною мірою конкурентним політичним життям, зміною влади, то в Казахстані цього не відбувається. Тому невдоволення безкінечним правлінням Назарбаєва також стало причиною", - наголошує Фесенко.

Аналітик також зауважує, що протести в Казахстані відбуваються стихійно, що, на думку оглядача, послаблює їх. На відміну від України, констатує він, у Казахстані немає структурованої політичної опозиції, що робить зміну влади малоймовірною. "У Білорусі слабкість легальної політичної опозиції була основним слабким місцем. В Казахстані також нема опозиції, яка могла бвисувати політичні вимоги та взяти функції влади. Тому це нагадує не революцію, а бунт, який немає потенціалу зміни влади" - переконаний Володимир Фесенко.

Попри різні причини протестів у Казахстані та інших країнах пострадянського простору, вони є важливим сигналом для всього регіону, переконаний один з лідерів білоруської опозиції Павло Латушко. "Подібні події повторюватимуться в інших країнах всього пострадянського простору. Ті системи, що були вибудувані за 30 років - багато у чому диктаторські, авторитарні, вольові, недемократичні - починають просто ламатися, сипатися на очах. Цей процес вже неможливо зупинити", - вважає Латушко.

Російські десантники відправляються до Казахстану

Російські десантники відправляються до Казахстану

Чи переключиться Кремль з "українського" на "казахське" питання?

Олексій Мельник не береться прогнозувати, чи події у Казахстані якимось чином зможуть вплинути на напругу, яка виникла через посилення військової присутності Росії біля українських кордонів. Експерт не впевнений, чи виправдаються сподівання українців на те, що заворушення у Казахстані змусять Кремль переключитися з "українського" питання на "казахське".

"Якщо в Казахстані не вдасться все швидко вирішити, то увага світової спільноти буде прикута до цих подій. Це може стати спокусою для РФ вчинити щось на кордоні з Україною чи загострити ситуацію на Донбасі, щоб переключити увагу від дій, які Росія робитиме під егідою ОДКБ", - розмірковує Мельник. Водночас, на думку аналітика, Казахстаном все може не закінчитися. Мельник нагадує, що у Таджикистані також чималі протестні настрої. "Якщо там будуть заворушення, то ризики значно вищі, враховуючи загрози діяльності радикальних ісламських організацій", - зазначає політолог. 

Подальше "закручування гайок" у Росії?

Водночас події у Казахстані, переконані опитані DW російські політичні оглядачі, матимуть вплив і на Росію. Зокрема, політолог Аббас Галлямов побоюється, що протести казахів можуть спровокувати у Росії "подальше закручування гайок". "У картині світу таких людей (як президент Росії Володимир Путін - Ред.) немає такого поняття як "народ повстав". Вони вважають, що народ сам собою не є суб'єктним, народ завжди є керованим. Тому, якщо народ повстав, це означає, що його хтось спровокував - вочевидь, американські агенти", - спробував він відтворити логіку можливих висновків у Кремлі.

Російські військові у Казахстані (06.01.2022)

DW.COM