1. Перейти до змісту
  2. Перейти до головного меню
  3. Перейти до інших проєктів DW

Більше половини українців виступають за заборону УПЦ (МП)

Дар'я Нинько
29 грудня 2022 р.

Загалом 78 відсотків українців вважають, що держава має тією чи іншою мірою втрутитися в діяльність УПЦ (МП) - заборонити чи контролювати її, свідчать результати соціологічного опитування КМІС.

https://p.dw.com/p/4LXRd
Предстоятель УПЦ (МП) Онуфрій зі священниками церкви
Предстоятель УПЦ (МП) Онуфрій зі священниками церкви (ілюстративне фото)Фото: Andriy Andriyenko/SOPA Images/ZUMA/picture alliance

Більшість українців - 78 відсотків -  вважають, що держава тією чи іншою мірою має втрутитися в діяльність Української православної церкви Московського патріархату (УПЦ МП). 54 відсотки з них вважають, що ця церква має бути повністю заборонена в Україні. Про це свідчать результати  опитування Київського міжнародного інституту соціології (КМІС), оприлюднені у четвер, 29 грудня.

Ще 24 відсотки респондентів виступають за дещо "м'якший" підхід, який не передбачає повної заборони, але передбачає встановлення державного контролю та нагляду над УПЦ (МП). І лише 12 відсотків опитаних вважають, що держава не має втручатися у справи УПЦ (МП), а повинна розслідувати лише окремі можливі випадки правопорушень. Не змогли визначитися з позицією дев'ять відсотків українців.

За проактивну позицію держави щодо УПЦ (МП) виступають мешканці всіх регіонів України - від 82 відсотків на заході країни до 72 відсотків на сході. "Серед російськомовних українців підтримка проактивної позиції влади щодо УПЦ (МП) хоч і дещо нижча, але також істотна - 68 відсотків (у тому числі 44 відсотки виступають за повну заборону цієї церкви)", - зазначають соціологи.

Читайте також: УПЦ (МП) - незалежна церква чи колаборанти в рясах?

Політична складова релігійної ідентифікації

Як встановили раніше соціологи КМІС, у контексті релігійної самоідентифікації більшість українців вважають себе православними, проте лише чотири відсотки з опитаних ідентифікували себе саме з УПЦ (МП). Як зазначає заступник директора КМІС Антон Грушецький, значною мірою йдеться про політичну складову в цій ідентифікації. Серед іншого, дані свідчать про невдалі спроби УПЦ (МП) дистанціюватися від іміджу "російської" церкви.

"Наші нинішні ж результати лише продовжують демонструвати, що кроки, зроблені УПЦ (МП) цього року, не переконали більшість українців, що це дійсно українська церква, а скоріше зберігається імідж "п'ятої колони Кремля". І результати останніх обшуків правоохоронців та останні заяви від представників церкви мало допомагають їм", - прокоментував він результати останнього дослідження.

Його провели 4-27 грудня методом телефонних інтерв'ю серед 1010 повнолітніх респондентів на підконтрольних до повномасштабного вторгнення РФ територіях. За звичайних обставин статистична похибка вибірки не перевищує 2,4 відсотка, за умов війни додається певне систематичне відхилення, але результати зберігають високу репрезентативність.

Читайте також: Україна видала засудженого священника УПЦ МП під час обміну полоненими з РФ

УПЦ (МП) перевіряють на зв'язки з РФ

У середині листопада Служба безпеки України відкрила кримінальне провадження у зв'язку з  прославлянням "русского мира" в Києво-печерській лаврі. Останнім часом правоохоронці регулярно проводять обшуки в установах УПЦ (МП) у різних регіонах України, за результатами яких нерідко звітують про виявлені там російські документи, гроші, проросійську чи пропагандистську літературу, атрибутику сепаратистів.

Читайте також: У церкві УПЦ (МП) на Харківщині виявили сухпайки окупаційних військ РФ

1 грудня Рада національної безпеки та оборони (РНБО) України доручила Кабінету міністрів внести на розгляд Верховної Ради законопроєкт щодо "унеможливлення діяльності в Україні афілійованих із центрами впливу в Російській Федерації релігійних організацій". Державній службі з етнополітики та свободи совісті доручили провести експертизу статуту про управління УПЦ (МП) "на наявність церковно-канонічного зв'язку" з Російською православною церквою (РПЦ). Також РНБО запровадила  санкції щодо намісника Києво-Печерської лаври Павла (Лебедя) та низки інших пов'язаних з УПЦ (МП) осіб.

Розкол між УПЦ і ПЦУ дійшов і до Берліна?