″Антикризовий″ бюджет України: без затягування пасків і з надією на МВФ | Політичні новини з України: аналітика, прогнози, коментарі | DW | 14.04.2020
  1. Inhalt
  2. Navigation
  3. Weitere Inhalte
  4. Metanavigation
  5. Suche
  6. Choose from 30 Languages
Реклама

Україна

"Антикризовий" бюджет України: без затягування пасків і з надією на МВФ

Верховна Рада змінила державний бюджет України на 2020 рік з урахуванням поширення COVID-19 та економічної кризи, яку прогнозують після епідемії. На що тепер можуть розраховувати українці?

Внесення змін до державного бюджету України на 2020 рік, за які Верховна Рада проголосувала під час позачергового засідання у понеділок, 13 квітня, були спричинені необхідністю виділення додаткових коштів на боротьбу з коронавірусом та погіршенням макроекономічних прогнозів через запровадження карантину. Саме тому уряд назвав новий бюджет "антикризовим".

Оновлені параметри

На думку експертів, у його основу лягли вельми оптимістичні прогнози. Кабмін виходить з того, що ВВП України скоротиться на 3,9 відсотка, хоча раніше передбачалося, що економіка навпаки зросте на 3,7 відсотка. Закладена у бюджет інфляція - 8,7 відсотка, безробіття - 9,4 відсотка. Також уряд скоригував прогноз середньорічного курсу гривні. В оновленому бюджеті передбачено, що долар коштуватиме в середньому 29,5 гривні, хоча раніше був передбачений показник у 27 гривень за долар.

Загалом доходи держави, згідно з оновленим держбюджетом, скоротяться на 11 відсотків - до 976 мільярдів гривень, а витрати навпаки виростуть на сім відсотків - до 1,266 трильйона гривень. Відповідно, дефіцит держбюджету збільшиться утричі - до 298 мільярдів гривень. "Відразу було зрозуміло, що макроекономічні прогнози бюджету 2020 року, ухваленого ще у листопаді минулого року, треба буде переглядати, бо вони були недосяжні. Зниження доходів після запровадження карантину ще більше продемонструвало нереалістичність українського кошторису", - зазначила у розмові з DW експертка Центру економічної стратегії Марія Репко.

За її словами, ухвалені парламентом зміни до бюджету виявилися не такими кардинальними, як очікувалося. Зокрема вона вважає, що уряд надто оптимістично оцінює можливість отримання доходів у поточному році. Зважаючи на зниження доходів українців, а також на те, що велика приватизація відкладається, Україні буде проблематично зібрати в запланованому обсязі податок на доходи фізичних осіб або податок на прибуток підприємств, додає Репко.

Читайте також: Німеччина рятуватиме економіку від коронавірусу рекордною сумою допомоги

Одним дали, у інших забрали

Ключова новація у змінах до бюджету - передбачене ним створення Фонду боротьби з коронавірусом обсягом у 65 мільярдів гривень. Фонд існуватиме протягом дії карантину і місяць після його завершення. "Куди підуть кошти фонду: додаткові виплати медпрацівникам, підвищення їхньої зарплати до 300 відсотків, придбання медичного обладнання, перш за все, апаратів штучної вентиляції легень, засобів індивідуального захисту, ліків, які використовуються безпосередньо у процесі лікування хворих на COVID-19", - повідомив під час онлайн-брифінгу міністр охорони здоров'я України Максим Степанов. Він додав, що кошти з фонду також підуть на виплати громадянам, які втратили роботу через коронавірусну кризу, а також - на надання одноразової допомоги членам сімей медпрацівників, які померли від COVID-19. Окрім того, частина коштів фонду буде спрямована на фінансування витрат місцевих бюджетів для здійснення обсервації людей, які приїжджають з-за кордону.

Читайте також: Промислове виробництво в Україні в умовах карантину: два мільйони на маски й дезінфектори

Аби наповнити фонд, довелося урізати кошти на інші бюджетні програми. Так, міністерству освіти і науки скоротили фінансування програми "Спроможна школа для кращих результатів". Скоротили також субвенції місцевим бюджетам для підтримки медпрацівників та реалізації програми "Нова українська школа". Мінсоцполітиці скоротили витрати на субсидії та виплати допомоги й компенсацій пільговикам. Міністерству розвитку громад скоротили фінансування Фонду регіонального розвитку, Фонду енергоефективності та повністю зупинили фінансування субвенції на підтримку розвитку ОТГ. Міністерству культури, молоді та спорту фінансування обмежили практично за всіма програмами. Зокрема було припинено фінансування субвенцій регіонам на реконструкцію і ремонт басейнів та палаців спорту, а також на розвиток туризму. Удвічі скоротилося фінансування Інституту національної пам'яті та Агентства з питань кіно. Міністерство інфраструктури не зможе профінансувати будівництво міжнародного аеропорту у Дніпрі та відновлення аеропорту "Ізмаїл".

Вибрані у часи кризи

При цьому в держбюджеті були дещо збільшені видатки на міністерство внутрішніх справ та Державну судову адміністрацію. У оновленому бюджеті судді отримають на один мільярд більше, ніж планувалося раніше. Член Громадської ради доброчесності при Вищій кваліфікаційній комісії суддів Роман Маселко пояснює, що через надзвичайно високі зарплати суддям та виплати суддям у відставці, які Конституційний суд своїм рішенням заборонив зменшувати, у Державній судовій адміністрації бракує грошей на виплату зарплати помічникам суддів та поштові марки для судової кореспонденції. Виділені у зміненому бюджеті гроші, за його словами, мають піти саме на це. "Зараз українські судді отримують від 100 тисяч гривень до 900 тисяч гривень на місяць, а апарат суду не фінансується зовсім. У суддів дійсно має бути висока зарплата, аби не було корупції, але ж не у момент кризи, коли всім важко", - вважає експерт.

Читайте також: Коронавірус і економіка: чи здатна Україна пережити карантин

При цьому раніше у своєму телезверненні президент України Володимир Зеленський заявляв, що зарплати суддів у оновленому бюджеті будуть зменшені. "Затягнути пояси повинні всі державні службовці. Вже з квітня, незалежно від рангу і посади, їхні зарплати не перевищують 47 тисяч гривень. Це стосується всіх - суддів, народних депутатів, прокурорів, працівників НБУ, ЦВК і багатьох інших чиновників... Мільйонні зарплати і премії пішли в минуле", - наголошував Зеленський у зверненні 10 квітня.

Щоправда, у зміненому бюджеті дещо скоротилися витрати на функціонування ЦВК, Фонду держмайна, НАБУ, Рахункової палати, секретаріату уряду і парламенту.

Усі сподівання на МВФ

Виконавчий директор Центру соціально-економічних досліджень CASE Україна Дмитро Боярчук наголошує, що у новому бюджеті не спостерігається тотального "затягування пасків" навіть з урахуванням того, що у світі очікується економічна криза. "Особливо ніхто себе не обмежив. Видатки не скоротилися, а навпаки збільшилися на Фонд боротьби з COVID-19, є перерозподіл із одних статей на інші, але масштабної економії в "антикризовому" бюджеті я не побачив", - оцінює Боярчук. Він вважає, що український уряд сподівається покрити збільшений бюджетний дефіцит за рахунок запозичень у Міжнародному валютному фонді (МВФ). "Якщо МВФ не дасть Україні грошей, то наслідки будуть важкими для країни, адже дефіцит бюджету в майже 300 мільярдів гривень покривати немає чим", - прогнозує експерт. За його словами, наразі вийти з економічної кризи Україні вдасться лише шляхом накопичення державного боргу. Однак аби відновити співпрацю з МВФ, Верховна Рада ще має ухвалити "антиколомойський" законопроєкт, розгляд якого заблоковано через внесені до нього 16 тисяч депутатських поправок.

Дивитись відео 04:03

"Антиколомойський" закон: що Зеленський має проти Коломойського

Реклама