Чи готовий ЄС до опалювального сезону?

До Європи поступово, але неухильно наближаються осінні, а за ними й зимові холоди. Тим часом серед метеорологів лунають прогнози, що майбутня зима може виявитися досить морозною й лютою. Тож чи варто тепер майже 450-мільйонному населенню країн-членів Євросоюзу запасатися теплими ковдрами та светрами, аби не дриґотіти від холоду у власних оселях?

На щастя, ситуація поки що далека від драматизму. Так, за даними галузевої асоціації газових операторів Gas Infrastructure Europe, станом на 15 вересня 2025 року запаси газу в підземних газосховищах (ПГС) країн-членів Євросоюзу перебувають на рівні майже 80 відсотків від можливого. Хоч цей показник суттєво менший за торішній, коли запаси газу на цю дату становили близько 90 відсотків, однак це все одно значно більше, ніж у 2021-му році. Отже, чи будуть оселі європейців з теплом цієї зими?

Що дала диверсифікація імпорту енергоносіїв

Після повномасштабного вторгнення Росії в Україну у лютому 2022 року країни ЄС диверсифікували постачання енергоносіїв з Росії. Вони, зокрема, стали активно імпортувати скраплений природний газ (СПГ) з Норвегії, Сполучених Штатів та Катару, водночас посилено прискорювали впровадження відновлюваних джерел енергії, зокрема сонячної та вітрової.

Тож за останні два роки завдяки вжитим заходам і використаним альтернативам Європа змогла майже повністю заповнити свої газові сховища до вересня, забезпечивши додаткові резерви "блакитного палива" на найхолоднішу пору року. Очікується, що запаси газу в ПГС залишатимуться значними й протягом цієї зими.

Форсоване заповнення газових сховищ - уже не пріоритет

Оскільки гострої енергетичної кризи в ЄС більше не спостерігають, Брюссель дозволив країнам-членам цьогоріч, якщо є потреба, не поспішати і заповнювати газосховища до рівня 90 відсотків до 1 грудня. Крім того, минулої зими Європа спожила більше своїх газових запасів, тож рівень заповнюваності газосховищ виявився меншим після завершення опалювального сезону, ніж зазвичай.

Так, аналітик з питань енергетики розташованого в Техасі Центру досліджень енергетики та чистого повітря (CREA) Петрас Катінас, зазначає, що поточний рівень заповнення європейських газосховищ укупі з альтернативними джерелами постачання забезпечують "надійний буфер" на випадок якихось перебоїв. "Але швидкий відбір газу зі сховищ і коливання погодних умов ще можуть спричинити тимчасові стрибки цін або локальний дефіцит", - припустив він у розмові з DW.

Крім внутрішньої більш-менш стабільної ситуації в самій Європі, готовності енергетичної галузі блоку до зими сприяють також глобальні умови на ринках енергоносіїв і стабільні ціни. За словами експерта Тома Марзека-Манзера з міжнародної дослідницької та консалтингової компанії Wood Mackenzie, цьогоріч світові обсяги постачання енергоносіїв зросли, тоді як попит - особливо на газ - імовірно, буде дещо меншим, ніж раніше.

"Це справді неабияк сприяло наповненню європейських газосховищ цього літа, що триває прийнятними темпами", - розповів DW Марзек-Манзер, який спеціалізується на питаннях постачання газу та СПГ для Європи. Попри це для ЄС надалі існує небезпека геополітичних потрясінь, не в останню чергу через запроваджені президентом Дональдом Трампом американські мита.

Тарифи на російські енергоносії породжують нову невизначеність

Тим часом  Трамп тисне на Брюссель, щоб той запровадив санкції проти покупців російських енергоносіїв. На переконання американського президента, такі торговельні заходи створять додаткове фінансове навантаження на Москву та зрештою змусять її припинити війну проти України.

Минулого тижня міністр фінансів США Скотт Бессент закликав ЄС та решту країн Великої сімки (G7) приєднатися до Вашингтону в запровадженні "значних" мит проти Китаю та Індії через їхні нафтогазові угоди з Москвою.

Трамп повідомив Брюсселю, що США "дзеркально" запровадять додаткові мита, розглядаючи ставку в 100 відсотків. Трамп уже запровадив 50-відсоткові мита для Індії, де 25 відсотків - базові, а ще 25 відсотків - покарання за укладення у 2022 році угоди з Москвою про закупівлю вуглеводнів зі значною знижкою.

Однак Китай, який також істотно наростив обсяги імпорту російських енергоносіїв, перебуває у значно сильнішій переговорній позиції з Вашингтоном на тлі тарифних погроз Трампа. Тож як наслідок, президент США досі не оприлюднив плани щодо мит, пов'язаних з купівлею російських енергоносіїв, для другої за величиною економіки світу, принаймні поки тривають перемови з Пекіном.

Припинення транзиту російського газу Україною мало обмежений вплив

Завершення терміну дії угоди про транзит газу між Україною та Росією 1 січня 2025 року стало ще одним фактором, що вплинув на енергопостачання Європи. Рішення Києва не поновлювати угоду також мало на меті перекрити потік доходів, які допомагають фінансувати воєнну машину Росії. Ця угода дозволяла російському газу надходити на захід українськими трубопроводами. А тепер фактично закритий один з останніх великих маршрутів постачання газу до ЄС.

На початку року можна було побачити й почути чимало побоювань щодо стрибків цін на газ та збоїв у постачанні. Особливо багато про це говорили в таких країнах, як Австрія, Словаччина та Угорщина, які надалі залишалися більш залежними від російського трубопровідного газу, ніж решта країн-членів ЄС. В окремі періоди минулого року еталонні ціни на газ зростали подеколи майже на 50 відсотків на тлі побоювань щодо можливого тривалого похолодання та зменшення обсягів постачання.

Однак фактичний вплив на ринок був незначним. Західна Європа вже диверсифікувала свої джерела енергоносіїв, а рівень заповненості підземних газосховищ залишався високим напередодні зими. "Зменшення обсягів постачання (через Україну. - Ред.) не було значним, хоча деяким країнам, зокрема Словаччині, довелося переорієнтувати частину закупівель", - сказав Том Марзек-Манзер. "Оскільки це було добре передбачувано, закінчення терміну дії угоди про транзит газу через Україну не мало значного впливу на ціни чи постачання", - додав експерт.

Дворічний термін для енергетичної незалежності від Росії

Переживши енергетичну кризу, ЄС легше здатен диверсифікувати й решту обсягів постачання російських вуглеводнів. За даними Європейської Комісії, ЄС уже скоротив частку російського газу в імпорті з 45 до 19 відсотків, а імпорт російської нафти зменшився з 27 відсотків на початку війни до лише 3 відсотків торік.

У травні Єврокомісія опублікувала детальну дорожню карту, щоб повністю заборонити весь імпорт російського газу та скрапленого природного газу до 2027 року. План вимагає від держав-членів ЄС подати національні плани щодо відмови від російського газу до кінця року, але для деяких це ще досі може бути складним завданням.

"Країни Балтії чудово впоралися з відмовою від російського викопного палива, а Польща значною мірою відмовилася від російського газу", - зазначив Катінас у розмові з DW. Натомість в інших країнах Вишеградської четвірки прогрес, за його словами, був "нерівномірним" через брак зусиль з диверсифікації та інвестицій у відновлювані джерела енергії.

Значні запаси газу та диверсифіковані шляхи постачання загалом покращують готовність ЄС до зими, однак митна політика Трампа та непередбачувана ситуація з погодою дещо негативно позначаються на очікуваннях. Хоч ціни на природний газ, ймовірно, не досягнуть екстремальних показників 2022 року, коли вони становили інколи майже 340 євро за мегават-годину, але дефіцит в окремих регіонах може спровокувати тимчасові стрибки цін.