П'ятий рік простою: що відбувається в авіагалузі України

Створення при уряді робочої групи з підготовки до відновлення аеропортів знову розпалило надії на можливе відновлення авіасполучення в Україні. Такі сподівання попри війну лунали вже не раз. Проте у профільному міністерстві розвитку громад та територій розставили всі крапки над "і". Як заявив у письмовому коментарі DW віцепрем'єр з питань відновлення України Олексій Кулеба, нинішня безпекова ситуація, спричинена повномасштабною війною РФ, не дозволяє розглядати відкриття неба для цивільної авіації як найближчу перспективу.

Для чого тоді при уряді створили робочу групу з підготовки до відновлення аеропортів та що відбувається з українською авіацією на п'ятий рік простою - розбиралась DW.

Підготовка на майбутнє

Попри брак безпеки сьогодні Україна готується на майбутнє, пояснив у коментарі DW віцепрем'єр Олексій Кулеба. За його словами, створена робоча група має напрацювати практичні рішення і поетапний план відновлення авіасполучення. Це включає оцінку стану інфраструктури, вимоги безпеки та координацію між усіма сторонами. Напрацьовані підходи, за словами Кулеби, можуть бути використані після стабілізації безпекової ситуації.

До складу робочої групи увійшли представники аеропортів "Бориспіль", "Львів", "Міжнародного аеропорту Київ", авіакомпаній, профільних органів, Державна служба з надзвичайних ситуацій та військових структур. Як наголосив віцепрем'єр, створена група має консультативно-дорадчий характер.

За словами опитаних DW експертів та фахівців галузі, задач, які належить вирішити такій групі, більш ніж достатньо. Передусім йдеться про безпеку. Навіть у разі укладання перемир'я, як зазначає, зокрема, авіаексперт Валерій Романенко, Україна мусить бути готова до провокацій та атак з боку РФ, тож потребуватиме надійного прикриття ППО летовищ. Для ефективного захисту від балістики, зауважив Романенко, потрібно мінімум дві системи Patriotна об'єкт, які в Україні і так в дефіциті.

Загрози не лише з повітря

Утім, ракетна та дронова загрози - не єдині, каже у розмові з DW пілот, командир Boeing 737 Олексій, який наразі працює в одній з українських авіакомпаній, що функціонує за кордоном. За його словами, авіація дуже чутлива до зовнішніх втручань, а такої кількості доступних засобів ураження, як нині, не було ніколи, тож ризик він вбачає в можливих диверсіях. 

"До війни максимальна загроза, яку ми мали, - лазерна указка, якою хулігани намагалися засліпити пілотів або пасажирів. Наразі FPV-дрони штампуються, продаються вільно на OLX. А навчених людей дуже багато", - зазначає Олексій.

За роки повномасштабної війни зросла небезпека і в кіберпросторі, застерігає пілот. На його думку, Росія всіляко саботуватиме відновлення та розвиток авіагалузі в Україні. Як приклад він наводить серію регулярних анонімних телефонних дзвінків про "мінування", з чим стикнувся аеропорт у Кишиневі у 2024 році, який став базою для низки українських авіакомпаній на час війни.

"Дзвінки надходили з окупованих територій. Навмисно вибиралися пікові години, коли за розкладом аеропорт є найбільш навантаженим, і робилися такі масштабні збої. Навіть у мирний час ми не могли це ігнорувати, а у воєнний - тим більше. І до цього треба бути готовим", - зауважує пілот.

Війна знищила українську авіаційну галузь?

На думку пілота малої авіації, блогера Володимира Васильєва, повномасштабна війна практично знищила українську авіаційну галузь, тож відновлювати її треба починати вже зараз. "Навіть коли закінчиться війна у нас буде величезний пробіл. Галузь неможливо буде відновити швидко - велику кількість персоналу вузького профілю втрачено", - каже він у розмові з DW. 

Ключовою проблемою майбутнього, на його думку, буде дефіцит кадрів, адже багато фахівців за ці роки змінили професію, втратили навички, допуски, ліцензії, були мобілізовані або ж виїхали з країни. "Людям треба виживати, і дуже імовірно, що пілот Boeing нині працює в "Убері" за кермом "Тойоти". А повернути кваліфікацію потребує часу та великих коштів", - каже Васильєв, додаючи, що у випадку пілотів йдеться подекуди про десятки тисяч доларів.

Водночас, як нагадує авіаексперт Богдан Долінце, з вересня 2022 року держава дала змогу льотному та авіаційному персоналу - диспетчерам, пілотам та бортпровідникам виїжджати з України для роботи на українські та іноземні компанії, що дозволило частині працівників зберегти кваліфікацію та сертифікати. Але чи повернуться вони в Україну - питання відкрите, зауважує він.

У перші роки повномасштабної війни відрядження за кордон для пілотів справді були рятівною опцією, каже пілот Boeing 737 Олексій, адже для збереження ліцензії льотчик за 90 днів має зробити щонайменше три зльоти та посадки . Проте нині, за його словами, для чоловіків призовного віку отримати від ТЦК дозвіл на виїзд за кордон майже неможливо - велика вірогідність відмови, а якщо нема оформленого бронювання - мобілізації.  "І на жаль, не за фахом. Не намагаються використовувати весь ресурс людини, на підготовку якої були витрачені величезні гроші. Бо пілот з досвідом 10-15 років, який знає англійську мову, розбирається в системах літака, міг би бути значно кориснішим, аніж на посаді водія чи артилериста", - нарікає Олексій.

Брак системного бачення?

На цю проблему у розмові з DW звертає увагу і офіцер повітряних сил в резерві, директор з розвитку оборонного підприємства Анатолій Храпчинський. На його думку, Україні бракує системного бачення та юридичного інструменту, який би дозволив пілотам цивільних літаків сідати за штурвал бойового літака, таким чином, не втрачаючи навичок. Для більшості нині ця опція недоступна, оскільки керувати бойовою авіацією можуть лише кадрові військові.

На питання DW про втрати галузі за роки закритого неба, зокрема кадрові, в профільному міністерстві не відповіли. Проте, в оприлюдненому відомством проєкті "Стратегії розвитку сфери цивільної авіації та використання повітряного простору України на період до 2030 року", на проблемі наголошується. Щоправда, цей документ ще не затверджений.

Три чверті персоналу у вимушеному простої

Як йдеться у стратегії розвитку сфери цивільної авіації, через бойові дії та закритий повітряний простір близько 75 відсотків авіаційного персоналу вимушено відправлено в простій. Серед перелічених проблем, які доведеться вирішувати для відновлення операційної діяльності аеропортів після скасування воєнного стану, називається брак кадрів на летовищах та в сфері аеронавігації. 

Вказується також на те, що зараз існують лише "обмежені можливості підтримання компетентності персоналу з аеронавігаційного обслуговування в повному обсязі через брак фінансування та заходів з мобілізації". 

Водночас у звіті за 2025 рік мінрозвитку вказало, що забезпечити стабільну роботу аеронавігаційної системи та ДП "Украерорух" вдалося за підтримки Євроконтролю. А саме підприємство, попри закрите небо, звітувало про сплату понад 350 мільйонів грн податків за минулий рік та організацію навчання диспетчерів в низці країн Європи та США.

Яка ситуація з аеропортами

На відміну від інших українських летовищ, ситуація в "Борисполі" та "Львові", схоже, найбільш оптимістична. Хоча у стратегії вказується на руйнування та пошкодження на території України об'єктів авіаінфраструктури внаслідок атак РФ, інфраструктура цих двох летовищ збережена в належному стані, стверджують в мінрозвитку. Самі підприємства регулярно доповідають про діяльність та співпрацю з міжнародними партнерами.

Зокрема, у звіті за 2025 рік сказано, що близько 30 відсотків довоєнного штату летовища "Львів" продовжує операційну діяльність. "Працівники, які продовжують роботу, підтримують необхідний рівень кваліфікації та готові після відновлення польотів забезпечити якісне обслуговування авіарейсів", - запевняють в пресслужбі летовища та додають, що протягом минулого року навчання за програмами Державіаслужби України пройшли майже 100 працівників різних служб. Загалом за період війни - близько 1400 фахівців.

Міжнародний аеропорт "Бориспіль" у січні також звітував про проведення заходів з підтримки кваліфікації як свого персоналу з авіаційної безпеки та наземного обслуговування, так і зі сторонніх організацій. За їхніми твердженнями, у 2025 році у навчальних центрах летовища пройшли навчання та тренування понад 2,4 тисячі працівників, з яких понад 80 відсотків - фахівці "Борисполя".

З огляду на наявний досвід підтримання інфраструктури аеропорту в належному стані та підготовки до відновлення діяльності, керівництво "Борисполя" включено до складу робочої групи при міністерстві, підтвердили на запит DW у пресслужбі летовища. "Напрацьовані підходи вже використовуються та враховані в роботі інших аеропортів України", - додали там, не уточнюючи деталей. Якою саме є ситуація на інших летовищах - невідомо. Публічні веб-сторінки аеропортів, здебільшого, не оновлюються з початку російського вторгнення. 

Як каже Анатолій Храпчинський, за умови правильної консервації, зберегти інфраструктуру аеропортів у більш-менш безпечному стані реально. Проте, він вважає, що навіть у випадку "Борисполя" відновити перевезення одразу після рішення про відкриття неба не вийде. "По суті держава тримає аеропорт ("Бориспіль". - Ред.) у готовності. Але все одно будуть потрібні додаткові ресурси, щоб запустити польоти. Бо, наприклад, прийняти рейси вони не зможуть, бо нема тих приватних компаній, які займалися зокрема супроводом, реєстрацією пасажирів", - зазначає в розмові з DW експерт.

На думку Богдана Долінце, у разі відсутності воєнних загроз повноцінне відновлення галузі займе щонайменше три-п'ять років. "І це буде поступово, тож буде змога добирати персонал. Хоча треба враховувати, що це буде непросто, оскільки ті фахівці, які були, могли втратити компетенції, а нові, молоді, ще їх не набули", - зазначає експерт.