Початок роботи Зе Ради: основні рішення у перший день | Політичні новини з України: аналітика, прогнози, коментарі | DW | 30.08.2019
  1. Inhalt
  2. Navigation
  3. Weitere Inhalte
  4. Metanavigation
  5. Suche
  6. Choose from 30 Languages
Реклама

Україна

Початок роботи Зе Ради: основні рішення у перший день

У перший день Верховна Рада працювала з ранку до пізньої ночі - депутати схвалили склад нового уряду, призначили керівників силового блоку та здійснили перший крок до зняття депутатської недоторканності.

Урочисте засідання нової Ради з нагоди складання присяги, 29 серпня 2019 року

Урочисте засідання нової Ради з нагоди складання присяги, 29 серпня 2019 року

Перший день роботи Верховної Ради України дев'ятого скликання у четвер, 29 серпня, був напрочуд плідним - депутати, із нетривалими перервами, працювали до пізньої ночі та проголосували усі заплановані на цей день кадрові призначення, а також здійснили перший крок до зняття депутатської недоторканності.

Фракції і коаліція

Голова тимчасової президії Дмитро Разумков оголосив про створення п'яти фракцій - "Слуга народу", "Опозиційна платформа - За життя" (ОПЗЖ), "Батьківщина", "Європейська солідарність" ("ЄС") і "Голос", а також групи "За майбутнє", до якої увійшло понад два десятки мажоритарників.

Фракція "Слуга народу", яка налічує 254 депутати, працюватиме на правах коаліції, заявив Разумков. Згодом співголова фракції "ЄС" Ірина Геращенко заявила про перехід в опозицію цієї політичної сили. Про свою опозиційність заявляли також і у фракції ОПЗЖ. Натомість лідерка "Батьківщини" Юлія Тимошенко заявила, що її політична сила не буде в опозиції до влади.

Керівництво Ради

Спікером Верховної Ради України був обраний голова партії "Слуга народу" Дмитро Разумков, а його першим заступником - депутат від "Слуги народу" Руслан Стефанчук. 

На посаду віцеспікера, яка за традицією в українському парламенті відходить опозиції, було висунуто одразу чотири кандидатури. Так, фракція "ЄС" висунула на цю посаду Мустафу Джемілєва, фракція ОПЗЖ - Нестора Шуфрича, "Батьківщина" - Олену Кондратюк, депутатська група "Майбутнє України" - Ірину Констанкевич. У підсумку найбільше голосів під час рейтингового голосування - 290 - отримала Олена Кондратюк. Після цього Рада 318 голосами "за" затвердила її віцеспікеркою.

Послання Зеленського

Після обрання керівництва парламенту у залі з'явився президент України Володимир Зеленський, який звернувся до Ради зі своїм посланням. У своєму виступі він висловив переконання, що тепер, після початку роботи нового скликання парламенту і формування виконавчої влади, Україна "нарешті зможе увімкнути п'яту швидкість і рухатися шляхом реформ". "Це реформи, яких втомилися вже чекати і громадяни України, і весь цивілізований світ", - зауважив президент.

Дивитись відео 01:24

Зеленський пропонує Верховній Раді увімкнути п’яту швидкість (29.08.2019)

Він висловив переконання, що цей парламент увійде в історію. "У вас є всі шанси потрапити в підручники як парламент, який зробив неймовірне, який втілив в життям все, що не змогли зробити за попередні 28 років", - сказав Зеленський. При цьому він зауважив, що не хотів би, щоб новий парламент увійшов в історію як "парламент, який проіснував найменше - лише один рік". "Фактично це ваш, це наш випробувальний термін. Повірте, я вже знаю, що розпускати Верховну Раду не так страшно", - наголосив він.

Олексій Гончарук - прем'єр-міністр

Далі Верховна Рада без пауз у засіданні перейшла до кадрових питань, розпочавши із затвердження прем'єр-міністра України. На цю посаду президент за поданням коаліції запропонував призначити заступника голови свого офісу Олексія Гончарука.

Виступаючи перед парламентом, Гончарук перелічив основні проблеми, з якими боротиметься новий уряд - зокрема, великий державний борг України, вщент розбита інфраструктура, жахливий стан комунального господарства, високий рівень бідності в Україні, війна на Сході та корупція. Найважливішим завданням Гончарук назвав економічне зростання - "не по два-три відсотки, а мінімум по п'ять-сім". Після обговорення кандидатури Гончарука Верховна Рада затвердила його прем'єр-міністром - "за" проголосувало 290 народних обранців.

35-річний  Олексій Гончарук є юристом, до обрання головою уряду обіймав посаду заступника голови Офісу президента України Андрія Богдана та відповідав за економічний блок питань. Він - наймолодший прем'єр-міністр в історії України. До цього Олексій Гончарук очолював експертний центр при Кабміні "Офіс ефективного регулювання BRDO". У минулому - керуючий партнер юридичної фірми Constructive Lawyers, радник ексміністра екології та природних ресурсів Ігоря Шевченка.

Андрій Загороднюк - міністр оборони

Далі депутати затвердили міністром оборони Андрія Загороднюка, кандидатуру якого запропонував президент Зеленський. Його призначення підтримала конституційна більшість народних депутатів -  314 "за".

Під час свого виступу у Верховній Раді Загороднюк назвав своїм найпершим пріоритетом "повернення державної політики обличчям до простого військовослужбовця". За його словами, в армії нині гостро стоять питання комплектації, дисципліни, звільнень, соціального забезпечення військових, і того, "наскільки військовослужбовці бачать себе і своє майбутнє в Збройних силах". Також він пообіцяв перейти "від слів до діла" у питанні реформування за стандартами НАТО та припинити крадіжки та корупцію в армії.

Андрій Загороднюк не є кадровим офіцером, він -  екскерівник проектного офісу реформ Міноборони України. З 2014 року - громадський активіст, волонтер Збройних сил України. На початку липня був призначений позаштатним радником президента Зеленського.

Вадим Пристайко - глава МЗС

Дивитись відео 00:53

"Слуги народу" незвично розпочали перший день роботи Верховної Ради (29.08.2019)

Наступним кадровим питанням стало призначення міністра закордонних справ, кандидатуру якого, як і міністра оборони, згідно з Конституцією України, висуває президент. Ним став заступник керівника Офісу президента та дипломат з багаторічним досвідом Вадим Пристайко. "За" його призначення главою МЗС проголосувало 310 депутатів.

Виступаючи з трибуни Ради, Пристайко наголосив, що курс України на інтеграцію до ЄС та НАТО залишається незмінним. Також він заявив про наміри працювати над відновленням "кола друзів" навколо України - Угорщини, Польщі, Румунії.

Перед своїм призначення заступником голови ОП Пристайко був головою місії України при НАТО. У 2014-2017 роках працював заступником міністра закордонних справ Павла Клімкіна. У 2009-2014 роках він працював заступником керівника місії посольства України в США та послом України в Канаді, а в 2000-2001 роках - консулом генерального консульства України в Сіднеї (Австралія).

DW.COM

Затвердження уряду

Також Верховна Рада 281 голосом "за" затвердила новий уряд України, запропонований новопризначеним прем'єром Олексієм Гончаруком. Окрім запропонованих президентом міністрів оборони та закордонних справ, до нового уряду увійшли:

  • Дмитро Кулеба - віцепрем'єр-міністр України з питань європейської і євроатлантичної інтеграції;
  • Михайло Федоров - віцепрем'єр-міністр України - міністр цифрової трансформації;
  • Тимофій Милованов - міністр розвитку економіки, торгівлі і сільського господарства;
  • Оксана Маркарова - міністерка фінансів України;
  • Олексій Оржель - міністр енергетики та захисту навколишнього середовища України;
  • Владислав Криклій - міністр інфраструктури України;
  • Олена Бабак - міністерка розвитку громад і територій України;
  • Анна Новосад - міністр освіти і науки України;
  • Зоряна Скалецька (Черненко) - міністерка охорони здоров'я України;
  • Володимир Бородянський - міністр культури, молоді та спорту України;
  • Юлія Соколовська - міністерка соціальної політики України;
  • Арсен Аваков - міністр внутрішніх справ України;
  • Денис Малюська - міністр юстиції України
  • Оксана Коляда (Гаврилюк) - міністерка у справах ветеранів, тимчасово окупованих територій і внутрішньо переміщених осіб України;
  • Дмитро Дубілет - міністр Кабінету міністрів України.

Глава СБУ, генпрокурор і скасування недоторканності

Депутати не обмежилися лише призначенням уряду. Так, були затверджені новий глава СБУ, яким став в.о. спецслужби Іван Баканов, а також генеральний прокурор Руслан Рябошапка. Крім того, депутати створили 23 парламентських комітети та затвердили їхнє керівництво та склад.

Останнім важливим рішенням, ухваленим вже у ніч на п'ятницю, 30 серпня, стало голосування у першому читанні за скасування депутатської недоторканності. Це рішення було ухвалено конституційною більшістю - 363 голоси "за".

У другому читанні голосування за скасування недоторканності має відбутися на наступній, другій сесії Ради дев'ятого скликання, яка розпочнеться вже 3 вересня. До голосування свої висновки щодо законопроєкту повинен надати Конституційний суд України.

Дивитись відео 02:00

ЗеРада: 7 фактів про новий парламент (28.08.2019)

DW.COM

Аудіо й відео до теми

Реклама