Переселенці в Києві: боротьба за дах над головою | Політичні новини з України: аналітика, прогнози, коментарі | DW | 02.02.2016
  1. Inhalt
  2. Navigation
  3. Weitere Inhalte
  4. Metanavigation
  5. Suche
  6. Choose from 30 Languages

Україна

Переселенці в Києві: боротьба за дах над головою

Вимушені переселенці з Донбасу та Криму стикаються із проблемою виселення з тимчасового житла в Києві. DW з’ясовувала ситуацію на місці.

Гуртожиток на Кустанайській, 6, у Києві, в якому живуть вимушені переселенці

Гуртожиток на Кустанайській, 6, у Києві, в якому живуть вимушені переселенці

У маленькій кімнатці київського гуртожитку для переселенців з Донбасу і Криму за адресою Кустанайська, 6, де Тетяна живе з чоловіком та двома маленькими доньками, йде пара з роту. За вікном лютує мороз, температура в приміщенні 9 градусів за Цельсієм. Після переїзду з Алчевська Луганської області влітку 2014 року родина мешкає тут, проте зараз її та ще 80 людей, серед яких 22 дитини, намагаються виселити.

Офіційною причиною виселення з цього гуртожитку, що належить міністерству юстиції України, є борг за комунальні послуги у 400 тисяч гривень. Тетяна викладає на стіл квитанції про сплату послуг за усі 16 місяців, що її родина живе там. "Таких, що зовсім не платили, у нас немає. Були деякі, хто відмовився платити за послуги, яких у нас не було - опалення та гарячої води", - розповідає жінка.

Менше 20 тисяч людей по всій Україні

Питання надання житла людям, які залишили свої домівки на окупованих територіях, є основною проблемою серед усіх бід внутрішньо переміщених осіб, загальна чисельність яких за майже два роки після анексії Криму Росією та початку війни на Сході України, за даними Державної служби з надзвичайних ситуацій, сягає понад один мільйон осіб. При цьому лише 1,5 відсотка з офіційно зареєстрованих переселенців отримали соціальне житло від держави. А це - менше 20 тисяч людей, розміщених по всій Україні, каже позаштатна радниця міністерства соціальної політики України з питань переселенців Олександра Магурова.

Офіційна причина виселення - несплата комунальних послуг мешканцями гуртожитку, хоча Тетяна каже, що сплатила все

Офіційна причина виселення - несплата комунальних послуг мешканцями гуртожитку, хоча Тетяна каже, що сплатила все

Два роки тому, коли відбулися перші хвилі переселення, система розміщення людей була побудована на швидку руку. Коли люди приїжджали до Києва або звертались на "гарячі лінії", у штабі ДСНС,їм пропонували місця поселення зі спеціально укладених списків. Закон зобов’язує державу забезпечувати переселенців безкоштовним житлом на термін до шести місяців за умови сплати комунальних послуг. За наявності офіційної довідки переселенця держава має покривати і ці витрати.

Невизначене майбутнє

Утім, як людям бути далі, в законодавстві не прописано. "Порядку отримання у користування такого житла немає. На практиці це виливається в те, що на місцях переселенцям відмовляють у наданні житла через начебто його відсутність", - пояснює ситуацію Олександра Дворецька, керівник Благодійної організації "Восток SOS", що надає правову та гуманітарну допомогу переселенцям. А тому реалізовувати базові права переселенців часто неможливло - попри наявність закону про захист переселенців, каже вона.

У приміщенні гуртожитку на Кустанайській в Києві 9 градусів за Цельсієм

У приміщенні гуртожитку на Кустанайській в Києві 9 градусів за Цельсієм

Міністерство соціальної політики на надало відповіді на офіційний запит DW щодо ситуації навколо виселення переселенців. Проте позаштатна радниця міністерства Магурова погодилася прояснити стан речей. За її словами, на даний момент у Києві перебувають близько 120 тисяч переселенців і вільного соціального житла вже нема. Скорочення ж наявного житлового фонду пов’язано з тим, що дія відповідних угод про оренду спливає, пояснює вона. А продовжувати їх власники відмовляються через численні скандали. "Людям, які прожили вже більше півроку у місцях тимчасового проживання, ми пропонуємо поселення у регіонах. Там ми можемо запропонувати бюджетне проживання з усіма умовами. Проте з Києва виїжджають тільки ті, хто вже в зовсім критичній ситуації", - каже Магурова.

"Жили навіть у сараї"

Олена з Євпаторії, яка живе в іншому проблемному гуртожитку для переселенців на київській Троєщині, поясняє, чому люди не хочуть залишати столицю. "Ми вже два роки поневіряємось по Київській області. Жили навіть у сараї. Розумієте, ми виїхали з Криму, бо хочемо майбутнього для своїх дітей - вони у нас обдаровані музиканти. Тут ми вже знайшли спеціалізовану школу, чоловік знайшов роботу". Про ті самі причини говорять й інші мешканці гуртожитку - небажання нових поневірянь. "Нам обіцяли, що ми будемо жити тут до завершення АТО. Зараз нас викидають на вулицю. Куди нам їхати? У мене на руках дитина-аутист. Хоч би до кінця навчального року дозволили пожити. Тут така школа гарна, онук хоч почав говорити", - утираючи сльози, ділиться Тетяна з Горлівки, де й досі час від часу тривають обстріли.

Не у всіх людей вистачає сили протистояти таким умовам, тому деякі родини повиїжджали з проблемних помешкань та повернулись у свої домівки на окуповані території. Проте жителі гуртожитку по вулиці Кустанайській, 6, продовжують боротьбу з бюрократичною машиною та намагаються вирішити ситуацію у правовому полі, залучаючи до цього громадськість.

Реклама