Баррозу на посаді голови Єврокомісії: великі держави ЄС прагнуть слабкого лідера

Спершу – коментар з тижневика РЕЙНІШЕР МЕРКУР:

Португальський прем”єр-міністр одразу заявив про честь для своєї країни і для себе самого, коли йому було запропоновано очолити Єврокомісію. Нині здається, що Баррозу намагається спростувати неправду, яку було поширено про нього раніше, коли акцент робився на його невпевненому стилі керівництва. Підґрунтя для самовпевненості в Баррозу, певно, є, якщо позитивні реакції, що з”явилися після оголошення його кандидатури на наступництво італійця Романо Проді, були серйозними. Мова йшла про ”вражаючу підтримку” для Баррозу. Однак 48-річний політик з консервативного табору знає, що він був просто спільним знаменником, з яким готові були погодитися глави всіх 25 держав Європейського союзу,

пише РЕЙНІШЕР МЕРКУР і веде далі:

Якщо послугуватися визначеннями глави Пентагону Дональда Рамсфелда, то можна віднести Баррозу до ”нової Європи”. Він був одним з восьми голів урядів європейських держав, які на початку 2003 року підтримали у відкритому листі іракську політику президента США Джорджа Буша. Він же приймав на Азорських островах лідерів Сполучених Штатів, Великобританії та Іспанії, які зустрічалися безпосередньо перед початком інтервендії до Іраку. Щоправда йому, на відміну від його іспанського колеги Азнара, це не згадали під час виборів до парламенту в березні. До того ж, попри його підтримку дій уряду Буша Баррозу не нажив собі ворогів у Європі. Він виступає за зовнішню політику в стилі класичного трансатлантичного союзу, яка б поєднувала сильні позиції США та ЄС, - наголошує тижневе видання РЕЙНІШЕР МЕРКУР.

Продовжує тему тижневик ВІРТШАФТСВОХЕ. Видання заначає, що Європейська комісія потребує докорінних реформ і сильного керівника. Отримає ж вона слабкого лідера:

Коли Баррозу з 1 листопада почне свою роботу на посаді голови Європейської комісії, йому буде дуже непросто, адже він був кандидатом навіть не другого, а третього ґатунку. (...) На нього чекають неймовірно складні завдання. Адже Баррозу є наступником Романо Проді, ”найгіршого за всі часи” голови Європейської комісі, як влучно охарактеризувала його французька преса. Проді залишає для Баррозу комісію в жахливому стані. Це орган, в якому за минулі п”ять років деякі підрозділи працювали в абсолютно протилежних напрямках. (...) Лише якщо Баррозу вдасться строго керувати комісією, він зможе сприяти рівновазі у владній труктурі Європейського союзу й прибокати переслідування лише власних інтересів окремих краї-членів ЄС. Утім, великі держави спільноти підтримали португальця тому, що вважають його слабким суперником, - зазначає тижневик ВІРТШАФТСВОХЕ.

До іншої теми. ”Перед фіналом чемпіонату Європи з футболу, який відбудеться цієї неділі, за кулісами панує повна бойова готовність”, - пише тижневик ЦАЙТ аналізуючи небезпеку терору, перед якою останнім часом дедалі частіше постають організатори великих спортивних змагань. Далі видання зазначає:

Щонайпізніше після замахів 11 березня в Мадриді терор остаточно досягнув Європи. До цього найбільшою небезпекою на футбольних стадіонах були заворушення серед фанатів. Тому організатори чемпіонату Європи та влада Португалії вдалися під ча першості до безпрецидентних заходів безпеки. Літаки-розвідники НАТО й португальських військово-повтряних сил майже безперервно кружляють над стадіонами. Близько 150 тисяч літрів пального було використно лише першого тижня для того, аби охороняти з повітря місця проведення футбольних поєдинків від можливих терактів,

пише тижневик ЦАЙТ і зазначає:

Вже минули ті часи, коли обвал трибун чи паніка серед глядачів постають в уявленні як найгірша катастрофа під час спортивних заходів. Разом із загрозою тероризму зростає й фінансовий ризик організаторів змагань. Небезпека цілеспрямованих терористичних замахів з допомогою ісламських смертників стає дедалі більш реальною, а тому такі масштабні першості як чемпіонат Європи чи світу з футболу чи Олімпійські ігри в майбутньому можуть зриватися чи навіть відмінятися. Тому організаторам таких заходів стає дедалі важче застраховувати змагання. Більшість страхових компаній просто бояться, що в разі відміни чи зриву великих спортивних першостей їм доведеться компенсовувати суми, які обчислюють сотнями мільйонів євро, - наголошує тижневик ЦАЙТ.

Огляд тижневої преси підготували Леся Юрченко та Ірина Балик