Україна на Всесвітньому конгресі з питань Східної Європи

У рамках конгресу відбудеться близько 400 семінарів і буде представлено понад 1300 науковий праць. Тематика обговорень виходить за географічні межі Східної Європи: йтиметься також і про країни-члени Євросоюзу, і про деякі країни Азії, зокрема Киргизії. Організаторами конгресу в Берліні виступили Німецьке товариство з дослідження Східної Європи та Міжнародна Рада з вивчення Центральної та Східної Європи (ICCEЕS).

Цьогорічний захід взяв під особистий патронаж міністр закордонних справ Німеччини Йошка Фішер. На урочистому відкритті конгресу, яке відбулося в понеділок у Берліні, був присутній навіть президент Польщі Александр Квасневський. З українського боку був запрошений міністр закордонних справ Борис Тарасюк, однак напередодні заходу він повідомив, що не зможе відвідати зібрання.

На конгресі розглядатиметься чимало наболілих політичних питань, особливо щодо подальшого розвитку та розширення Європейського союзу. Президент Німецького товариства з дослідження Східної Європи професор Ріта Зюзмут вважає, що не варто ставити на зібранні питання про кордони Європи з огляду на гарячі передвиборчі дискусії в Німеччині:

„Я хочу відповісти тим, хто вважає, що процес розширення Європейського союзу відбувається занадто швидко і що ЄС цього нібито не витримає. Європейський союз навпаки був занадто повільним у власних інституційний реформах! Питання європейської перспективи залишається дуже важливим. Приміром, якщо говорити про Балкани, слід визнати, що без перспективи членства в ЄС всі процеси в цих країнах відбувалися значно повільніше і складніше. Крім того, у нас постійно говорять про економічну загрозу, яку буцімто несе з собою розширення, про наплив мігрантів, приміром. Я сподіваюся, що цей конгрес розставить всі крапки над „і” й засвідчить, що більшість нових європейських країн мають достатній економічний розвиток, що спонукає своїх громадян залишатися вдома, а не перебиратися на Захід.”

Важливість чіткої європейської перспективи підкреслив також професор Леслі Голмс, президент Міжнародної ради з дослідження Центральної та Східної Європи з Мелборну. На його думку, процес демократизації в Східній Європі ще не завершився:

„Може це звучить неймовірно, але, на мою думку, протягом наступних п”яти років демократична революція станеться і в Білорусі. Нехай нині це видається неймовірним. Однак у середині 1989 року так само здавалося неймовірним, що через 18 місяців Німеччина об’єднається. І попри наявні проблеми я сподіваюся, що в майбутньому з економічних причин, політичних, з міркувань безпеки та ідентичності Україна та Грузія отримають вхідні квитки в Європейський союз.”

Водночас, інтеграція України в Європу є специфічним питанням, яке не можна розглядати в одній площині з іншими країнами-кандидатами на вступ до ЄС. Специфічною українською проблемою професор Голмс називає умовний поділ України на Схід та Захід, на так звану Україну проєвропейську та Україну проросійську:

„Україна – дуже цікава і непроста країна. Західна Україна без сумніву належить до Європи. Східна Україна теж повинна належати до Євросоюзу, але лише в тому разі, коли вона цього захоче. Якщо мешканці східних регіонів України співвідносять себе більше з Росією, то це не можна залишати без уваги.”

Передумовою для вирішення цього питання, на думку Голмса, є стабільна демократія. Шляхи розв’язання проблеми ментального поділу України є лише одним аспектом, що розглядатиметься учасниками конгресу. Протягом цього тижня в Берліні відбуватимуться десятки семінарів, у яких братимуть участь провідні вчені світу, що обговорюватимуть найрізноманітніші теми, пов’язані зі Східною Європою. Можливо, їхні висновки сприятимуть тому, щоб у майбутньому назву „Європа – наш спільний дім” писали без знаку запитання.