«Мати усіх аеропортів» виходить на пенсію

4 грудня 1937-го року. Над Берліном нависли сірі, тяжкі хмари. Урочисте товариство вимушене тремтіти під холодною мжичкою. Але на дощ ніхто не звертає увагу: адже йдеться про найбільший будівельний об'єкт «третього рейху» - новий аеропорт «Темпельгоф».

Монументальна брама

Архітектор Ернст Заґебіль знав, як догодити смаку націонал-соціалістичного керівництва, плануючи монументальну будівлю під рейхсміністерство повітряного транспорту. «Тут на будівельному майданчику, а також у майстернях працюють тисячі старанних чоловіків, щоб подарувати Німеччині найбільший і найкращий аеропорт світу», - сказав Заґебіль на святі з нагоди завершення спорудження летовища.

Новий «Темпельгоф» звели на базі аеропорту, який працював, починаючи від 1923-го року. Разом зі стрімким зростанням повітряних перевезень його потужностей катастрофічно не вистачало. Понад шість тисяч робітників день і ніч працювали, аби в якомога стислі строки в Берліні запрацювало нове летовище. Будівництво розпочалося в 1936-му році, але вже за півтора року німецька столиця могла похвалитися найбільшою на той час у світі за площею будівлею.

Для рейхсмаршала Германна Ґерінґа «Темпельгоф» був більше, ніж просто представницькі ворота країни. «Ця будівля є також доказом нашого нового рейху», - заявляв тоді Ґерінґ.

Повітряний міст

Але справжню всесвітню славу аеропорт «Темпельгоф» здобув не, як брама країни, що захворіла на манію величі, а як рятівні двері для міста в осаді: коли 20 червня 1948-го року в трьох західних окупаційних зонах Німеччини запровадили німецьку марку, радянське керівництво заблокувало всі під'їзди до західних секторів Берліна. Американці та британці довго не роздумували й звели повітряний міст.

«Забезпечення західних секторів Берліна налагоджено», «Забезпечення відбувається повітряним шляхом», «Зведено повітряний міст», - повідомляли тоді берлінські газети. Упродовж одинадцяти місяців американські та британські літаки переправили до Західного Берліна два мільйони тонн продуктів харчування, пального, медикаментів, різних товарів.

Символ свободи

Місцеві жителі охрестили літаки союзників «родзинковими бомбардувальниками», оскільки пілоти кидали дітям солодощі, коли пролітати над кварталами міста. Літаки приземлялися й злітали з інтервалом у 90 секунд. Однією з машин тоді управляв нині 87-річний американський пілот Гейл Гельфорсен: «Темпельгоф – це щось на кшталт німецької статуї Свободи, оскільки цей аеропорт символізує повітряний міст. Коли мені вперше довелося переправляти в Берлін борошно, я бачив, як німці радіють нам – начебто ми якісь янголи з неба. Від того моменту ми перетворилися на друзів».

Починаючи від 1951-го року, «Темпельгоф» знову став центром міжнародного повітряного сполучення, який пов'язував Західний Берлін з усім світом. Уперше під одним дахом на кількох рівнях розмістилися не тільки служби для обслуговування пасажирів і багажу, але також готелі, конгрес-центри, ресторани, представництва авіакомпаній. «Темпельгоф» завдяки такій багатофункціональності його будівлі став зразком для сучасних летовищ. Одним словом - «мати всіх аеропортів», як сказав всесвітньо відомий британський архітектор Норман Фостер.

Зелене майбутнє

Тепер у «Темпельгофі» більше не гудітимуть літаки. Натомість можна буде почути спів птахів та гомін дітей. Більшу частину ареалу площею у 380 гектарів планується перетворити на парк відпочинку й спорту, розповів представник берлінського сенату Манфред Кюне.

На межі злітного поля хочуть побудувати шість тисяч нових квартир. Щонайпізніше влітку наступного року берлінці зможуть уже прогулюватися там, де колись приземлялися «родзинкові бомбардувальники».

А от доля історичної будівлі поки що остаточно не визначена. Не виключно, що частину її віддадуть під музей повітряного транспорту. Cтудія "Бабельсберг" також цікавиться будівлею аеропорту, аби розмістити там знімальні павільйони. Представники світу кіно в Німеччині вже давно мріють про створення берлінського "Голівуду". (вм)