До Всесвітнього Дня СНІДу: чим лікувати дітей?

звинувачує громадськість 20-річна Керрил МакКей з Ямайки. Минулого тижня вона виступала в штаб-квартирі ООН у Нью-Йорку з нагоди старту всесвітньої кампанії „Об’єднатися заради дітей, об’єднатися проти СНІДу”. На очах у Керрил упродовж шести років помирав її ВІЛ-інфікований батько. Щоб про хворобу не дізналися сусіди, дівчинка тримала все в таємниці. Украй виснажена, вона вирішила покінчити життя самогубством. Урятувало Керрил втручання однієї жінка з групи самодопомоги хворих на СНІД.

Щодня в світі 1800 дітей віком до 15-ти років інфікуються вірусом імунодефіциту. Серед молоді до 24-ох - понад 6000. „Трагедія набуває таких жахливих масштабів ще й через те, що досі не розроблено жодних спеціальних ліків для дитячого СНІДу”, - каже пастор Штефан Гіпплер. Уже не один рік він опікується проектом „Надія”, започаткованим католицькою церквою міста Кейптауна:

„Ті медикаменти, що існують, є медикаментами для дорослих. Лікарі змушені самі розводити препарати, щоб дитина отримувала потрібну їй дозу. Та й те, коли матері чують, „давати тричі на день по п’ять мілілітрів”, вони в розпачі, бо не мають чим відміряти цю кількість.”

Проект „Надія” в південноафриканському Кейптауні є одним із багатьох прикладів добровільної допомоги мешканцям країн „третього світу”. „І всі благодійні організації скаржаться на те саме, - розповідає Штефан Гіпплер. – Коли батьки вмирають, і діти залишаються без догляду, то проконтролювати, чи вживають вони медикаменти, неможливо. Їх, до того ж, і ніде зберігати, бо холодильник для більшості родин – це розкіш”:

„До всіх цих проблем додається й те, що ці розведені препарати мають жахливий смак. Він просто нестерпний і переслідує хворого тижнями. Ми стали навчати дітей, перед уживанням мікстури змащувати язик арахісовою олією, й потім швидко-швидко ковтати. Скільки разів ми зверталися до керівників фармацевтичних концернів: приїдьте та подивіться, що тут робиться!”

Фармацевтичній промисловості, однак, немає сенсу заради сотень тисяч дітей вкладати чималі кошти в дослідницькі роботи, бо ці малі пацієнти мешкають у найбідніших країнах світу. Півмільйона дітей гинуть щороку від СНІДу. Сучасна медицина могла б подарувати їм довше життя, але лікування однієї ВІЛ-інфікованої дитини обходиться в середньому в п’ять разів дорожче, ніж дорослої людини. Лише 5% хворих на СНІД дітей та підлітків отримують потрібні їм медикаменти. Водночас саме ця категорія населення становить половину з усіх тих, хто заражується вірусом імунодефіциту. „Одного дня я дізналася, що вагітна, та що інфікована ВІЛ, - каже Лайвей Вік з Намібії. – Заради моєї доньки, яка при пологах теж стала жертвою цієї хвороби, заради всіх африканських дітей, я благаю з трибуни ООН: Згляньтеся на нас! ”