Проєкт ЦК: Стефанчук відкинув закиди щодо "доброзвичайності"

Голова Верховної Ради України Руслан Стефанчук відкинув критику щодо використання терміну "доброзвичайність" у проєкті нового Цивільного кодексу. Як пояснив Стефанчук у середу, 6 травня, у відеозверненні в соцмережі Facebook, йдеться про український відповідник європейського поняття boni mores, яке широко застосовується у цивільному праві країн Європейського Союзу.

За словами Стефанчука, у порівняльній таблиці до проєкту Цивільного кодексу простежується логіка заміни термінів радянського походження. "Там, де в чинному законодавстві є поняття "моральні засади суспільства" - як продовження пострадянського терміну, який іменувався "моральні принципи суспільства, що будує комунізм", - ми запропонували питомо український термін, який іменується доброзвичайність", - зазначив він.

"Доброзвичайність" - український аналог boni mores

Стефанчук також пояснив, що над мовними питаннями в межах робочої групи працює окрема філологічна група. Її очолює український правник Сергій Головатий, який і запропонував цей термін. Робоча група, за словами голови парламенту, з такою пропозицією погодилася.

Він наголосив, що "доброзвичайність" є відповідником стародавнього терміну boni mores, яким насичене цивільне законодавство країн Європейського Союзу, зокрема Німеччини, Франції та Нідерландів.

Окремо Стефанчук застеріг від критики нового словотвору. За його словами, в українському праві широко використовуються поняття з коренем "добро", зокрема термін "доброчесність", на якому ґрунтується антикорупційне законодавство України. Стефанчук переконаний, що критика "доброзвичайності" як нібито незрозумілого оціночного поняття може підірвати ці концептуальні основи.

У Раді відкидають закиди про непрозору підготовку ЦК

Голова Верховної Ради також заявив, що твердження про неналежну підготовку та недостатнє обговорення проєкту нового Цивільного кодексу не відповідають дійсності. Така критика лунає, адже цей об'ємний документ на понад 800 сторінках з порівняльною таблицею існуючого законодавства та пропозицій ще на понад 1600 сторінках розглядався у першому читанні у Раді лише близько 20 хвилин.

"Міф номер один звучить так: проєкт Цивільного кодексу був неналежно підготовлений та обговорений. Це не є правдою, оскільки робоча група, що займалася проєктом, була створена у 2019 році", - зауважив Стефанчук.

За його словами, до роботи над документом долучилися представники наукової спільноти, судді, адвокати та нотаріуси. Загалом, як зазначив спікер, участь у підготовці проєкту взяли понад 300 фахівців, а від університетів і професійних спільнот надійшло більше сотні пропозицій, багато з яких були враховані.

"І підготовка, і обговорення проєкту Цивільного кодексу відповідали всім стандартам нормотворення", - наполягає Стефанчук.

Він також зауважив, що парламент залишається відкритим до професійного діалогу та закликав надсилати конкретні пропозиції до другого читання.

ЄС проаналізує проєкт Цивільного кодексу

Напередодні, 5 травня, посолка ЄС в Україні Катаріна Матернова заявила, що Європейський Союз аналізує проєкт Цивільного кодексу України. На її переконання, під час підготовки до другого читання важливо знайти найкращий спосіб узгодження з ЄС.

Віцепрем'єр-міністр з європейської та євроатлантичної інтеграції України Тарас Качка під час брифінгу того ж дня повідомив, що проєкт нового Цивільного кодексу ще доопрацюють перед другим читанням. Він очікує складних дискусій, насамперед щодо положень сімейного права, оскільки саме до цього блоку найбільше критичних зауважень.

Критика проєкту нового Цивільного кодексу України

Рада схвалила проєкт Цивільного кодексу в першому читанні 28 квітня. За законопроєкт проголосували 254 народні депутати. Його розкритикувала низка громадських організацій та правників через те, що він містить чимало суперечливих норм.

Одним із найбільш спірних положень нового кодексу правозахисники називають введення категорії "доброзвичайність". Ще одна критична норма - фактичний примус до примирення подружжя у випадках, коли жінка вагітна або дитині менше року.

Крім того, на думку правозахисних організацій, документ у нинішній редакції закладає правові бар'єри для ЛГБТ+-спільноти.

Читайте також: Контроль над приватним життям? Новий Цивільний кодекс наразився на критику