1. Перейти до змісту
  2. Перейти до головного меню
  3. Перейти до інших проєктів DW

Як у РФ переслідують противників війни в Україні

Марія Кузнецова
12 квітня 2022 р.

У Росії переслідують противників війни в Україні. Жителі міст повідомляють про численні затримання за будь-які прояви антивоєнних настроїв. Що відбувається в Татарстані - у DW.

https://p.dw.com/p/49m0t
Антивоєнний протест у Санкт-Петербурзі, 2 березня 2022
Антивоєнний протест у Санкт-Петербурзі, 2 березня 2022Фото: REUTERS

Нове законодавство про "дискредитацію російських збройних сил" діє трохи більше місяця. За цей час суди по всій Росії розглянули понад 300 справ. Порушено щонайменше 21 кримінальну справу. У деяких випадках фігуранти справ закликали до миру і просили зупинити кровопролиття, в інших - взагалі мовчали.

Мир, війна та дискредитація армії

"Поруч із моїм місцем роботи розташований відділок поліції, повз нього треба пройти. Це я й робив останні півтора роки, і за цей час ніхто з поліцейських мною не цікавився. Так це було і весь той місяць, що я ношу зелену стрічку на рюкзаку", - розповідає житель Казані Олексій (ім'я змінено на прохання співрозмовника. - Ред.).

Після вторгнення РФ в Україну активісти з різних російських міст почали проводити мирну акцію "Зелена стрічка". Її учасники розвішують у громадських місцях стрічки зеленого кольору, а також носять їх як так званий "мовчазний протест" проти війни. Олексія затримали на одній із центральних вулиць Казані за носіння такої стрічки на рюкзаку. Він каже, що повісив її на знак солідарності у боротьбі з раком нирок. Але при цьому не приховує, що не підтримує вторгнення Росії в Україну.

Антивоєнна акція протесту у Москві, 24 лютого 2022
Антивоєнна акція протесту у Москві, 24 лютого 2022Фото: Gavriil Grigorov/TASSpicture alliance/dpa

"У відділку поліції я був очевидцем дуже цікавої сцени. Начальник постійно з кимось телефонував і уточнював, що мені взагалі пред'явити. Спочатку вони склали один варіант протоколу, потім - інший, потім - знову переписали", - згадує Олексій. У результаті його звинуватили у підриві довіри до збройних сил "у присутності громадян". "При собі мав рюкзак чорного кольору, на лівій лямці якого було прив'язано зелену атласну стрічку, що символізує несанкціоновану акцію у формі протесту", - записано в протоколі.

Читайте також: У Росії на акціях проти війни з Україною затримано більше тисячі людей - правозахисники

Частіші затримання на вулицях

Кількома днями раніше в Казані затримали ще двох людей - Азата Сабірова та Ірину Бадертдінову. Вони змінювали цінники у магазинах: замість назви продукту ставили повідомлення про війну в Україні. Наприклад, під полицею з кавою з'явився цінник із написом "Російська армія розбомбила художню школу в Маріуполі. Близько 400 людей ховалися в ній від обстрілу". Обом затриманим інкримінують "підрив довіри до збройних сил РФ". У їхніх справах, як і у справі Олексія, судові засідання не відбулися. До оголошення рішення вони відмовилися від спілкування з журналістами.

Тим часом жителі Казані повідомляють про затримання на вулицях, що почастішали останніми днями. За словами одного з городян, який побажав зберегти анонімність, його зупинили за носіння синього шарфа та жовтої куртки. Ще одна мешканка міста повідомила про затримання за розклеювання антивоєнних листівок у громадських туалетах. Іншого казанця затримали, коли він ніс сухоцвіти синього та жовтого кольорів.

"На початку війни я вийшов на пікет, і до мене підійшли двоє поліцейських, у нас тоді почалася розмова. Вони мене не розуміли, я не розумів їх, але спроб переконати в них не було. Коли я опинився у відділку через пару тижнів, жодних таких розмов вже не було, вони спокійно оформляли протокол, задоволені, що отримають за це якусь премію, вони всі підтримують, навіть у розмовах між собою ніхто з них не вимовляє слово "війна", всі називають це "спецоперацією", - ділиться один із учасників антивоєнного протесту.

Читайте також: Bellingcat: Путін провів у ФСБ "велику чистку"

Обшуки та кримінальні справи

До початку затримань за адміністративною статтею у Казані у журналістів, активістів, а також студентів місцевих ВНЗ пройшли три хвилі обшуків - 6, 17 та 25 березня. Багато хто після них повідомляв про насильство поліцейських. "Під час обшуку були жахливі образи, приниження, погрози, удари по голові та спині, наручники та поза на колінах усі 3-4 години. За спробу розігнутися тиснули на голову, ставили на спину коліно. Погрожували, якщо не скажу, де телефон, роздягнути догола мою матір. Їй 69 років", - так описав обшук у нього казанський активіст Андрій Бояршинов. Цю записку він передав журналістам, копія тексту є у розпорядженні редакції. Згодом Бояршинова за публікацію двох постів у Telegram-каналі та чаті "Протестна Казань" звинуватили у публічних закликах до терористичної діяльності (ч. 2 ст. 205.2 КК РФ). Наразі активіст перебуває у слідчому ізоляторі (СІЗО), своєї провини він не визнає.

Затримання учасників антивоєнної демонстрації у Санкт-Петербурзі, 2 березня 2022
Затримання учасників антивоєнної демонстрації у Санкт-Петербурзі, 2 березня 2022Фото: REUTERS

Ще трьох казанців - Марину Іонову, Тимура Тухватулліна та Руслана Терентьєва - після обшуків підозрюють в організації масових заворушень (ч. 1.1 ст. 212 КК РФ). Ця справа також стосується повідомлення в Telegram-чаті "Протестна Казань". Користувач під ніком "Міккі Маус" опублікував текст, де закликав до насильства на протестах. Зараз цього допису в чаті немає, а Іонова, Тухватуллін та Терентьєв залишаються на свободі. Активісти та їхні адвокати вважають справу сфабрикованою. "Наскільки реальні всі ці повідомлення та пости, сказати не можу. Я бачив тільки скріншот, але де його зроблено - теж незрозуміло", - зазначає адвокат Тимура Тухватулліна Руслан Ігнатьєв.

Читайте також: РФ закриває представництва німецьких фондів

Спроби залякати та змусити замовкнути

Подібні історії розповідають мешканці різних регіонів Росії - від Калінінграда до Магадана. Розклеювання антивоєнних листівок, малювання графіті, носіння одягу квітів українського прапора - все це, на думку силовиків та суддів, дискредитує російську армію.

"Подібні переслідування справді носять масовий характер. Людей, які часто й голосніше за інших виступають проти військової операції, включають у різних статусах у вже порушені кримінальні справи. Звичайно, все це робиться з однією єдиною метою - залякати. Силовики думають, що, проводячи обшуки, притягуючи людей до відповідальності, їх можна змусити замовкнути, - коментує ситуацію правозахисниця Ельза Нісанбекова.

Найчастіше визнаних винними у "діях, вкладених у дискредитацію застосування" російської армії (ст. 20.3.3. КоАП), штрафують. Але того, хто протягом року з моменту оплати штрафу вчинить таке правопорушення, можуть притягнути вже до кримінальної відповідальності.