Кельнські економісти критикують скасування плати за навчання
24 серпня 2010 р.
Новий уряд землі Північний Рейн - Вестфалія вирішив з наступного року скасувати плату за навчання, запроваджену попередньою владою п’ять років тому. Прибічники безкоштовного навчання аргументують це соціальними міркуваннями: мовляв, плата у 500 євро за семестр є непосильною для молодих людей з бідних сімей. Натомість експерти кельнського Інституту німецької економіки критикують відмову від платного навчання. Вони вказують на те, що безгрошів’я в університетах негативно відбивається на якості вищої освіти. За підрахунками інституту, річний обсяг зібраних зі студентів грошей у Північному Рейні – Вестфалії сягає 280 мільйонів євро. Це сім відсотків від загального бюджету вищих шкіл землі. Хоча це відносно невисокий показник, зібрані кошти дозволяють суттєво покращити умови для студентів, вважають кельнські економісти.
Незначні покращення
За результатами опитування студентів, проведеного Інформаційним центром вищої освіти, з’ясувалося, що у землях, які беруть гроші, молоді люди більш задоволені умовами навчання. Хоча покращення і є незначними. Серед студентів-платників позитивні зміни відзначає кожен четвертий, тоді як серед тих, хто не платить – лише кожен п’ятий. Найбільше позитиву, вважають студенти, спостерігається у матеріально-технічному забезпеченні «альма-матер» та щодо якості індивідуальних консультацій з боку викладачів та університетських служб.
Важливим аргументом на користь плати за навчання експерти називають зміцнення управлінської автономії вищих шкіл, які стають менш залежними від бюджетного фінансування. Крім того, чинні закони передбачають участь студентів в ухваленні рішень про використання зібраних з них коштів.
Факультативи та кращі бібліотеки
На прикладі університету міста Бохум фахівці називають такі основні цілі, на які йдуть кошти: факультативні семінари (49 відсотків), розширення штату менторів, які консультують студентів у їхній дослідницькій роботі, модернізація бібліотек і поповнення фондів (13), створення додаткових можливостей студентської практики (9 відсотків) та інше.
Експерти кельнського інституту зауважують: побоювання про навалу абітурієнтів у «безкоштовні» університети після запровадження плати у деяких землях не виправдалися. Це, на думку економістів, свідчить про розуміння студентами того, що безкоштовне навчання – не головний фактор при виборі університету.
Євген Тейзе/наталя Неділько/dpa,idwk