1. Перейти до змісту
  2. Перейти до головного меню
  3. Перейти до інших проєктів DW

НАТО і Керченська криза: сигнал Росії, але без конкретики

Юрій Шейко
4 грудня 2018 р.

На засіданні глав МЗС країн НАТО першою темою була Керченська криза. Утім, про жодні конкретні дії у відповідь на агресію Росії у Альянсі не оголосили. Крім того, США дали Росії останній шанс зберегти договір про РСМД.

https://p.dw.com/p/39TbH
Зустріч глав МЗС країн НАТО у Брюсселі
Зустріч глав МЗС країн НАТО у БрюсселіФото: Reuters/Y. Herman

На зустрічі міністрів закордонних справ держав-членів НАТО, яке відбулося у вівторок, 4 грудня, в Брюсселі, Керченська криза повинна була стати центральним питанням. Перше робоче засідання в рамках зустрічі урядовці 29 країн Альянсу провели разом з главами МЗС України Павлом Клімкіним і Грузії Давідом Залкаліані.

Керченська криза - у центрі уваги

Під час прибуття до штаб-квартири НАТО міністри, наприклад глава МЗС Канади Христя Фріланд, говорили насамперед про Керченську кризу. А данський міністр Андерс Самуельсен заявив, що дуже хотів би допомогти Україні.

Міністр закордонних справ Німеччини Гайко Маас (Heiko Maas) перед засіданням також говорив лише про ситуацію в Азовському морі. Він підтвердив заяву України про розблокування Керченської протоки. "Це хороший крок, і так має залишатися і надалі", - додав він. Вільне судноплавство та звільнення Росією захоплених українських моряків Маас назвав "передумовами для подальшої деескалації".

Як повідомив німецький урядовець, Німеччина та Франція в рамках "нормандського формату" "спробували вплинути на обидві сторони, і ми будемо й надалі все робити, аби цей конфлікт не перетворився на важку кризу". Він наголосив, що це можливо здійснити лише політичним шляхом.

Через блокування Угорщиною засідання Комісії Україна-НАТО на цьому засіданні довелося повторити хід, який уже випробували на саміті Альянсу в липні: спеціальний формат за участі всіх країн НАТО, а також України та Грузії. А сам глава МЗС Угорщини Петер Сіярто під час прибуття на засідання, на відміну від своїх колег, Україну підкреслено не згадав. "Сьогодні ми зосередимося на відносинах з Грузією. Наше запитання є легітимним - чого ми ще чекаємо від Грузії (...) Ми повинні запросити Грузію до НАТО, тобто запустити План дій про членство для неї", - заявив Сіярто.

Кораблі НАТО в Азовському морі?

Після захоплення Росією трьох українських військових суден, які намагалися пройти Керченською протокою до Азовського моря, президент України Петро Порошенко висловив надію, що держави НАТО розмістять у Азовському морі свої військові судна. Утім, коли Альянс просили прокоментувати цю заяву, як його прес-служба, так і генсек Єнс Столтенберг говорили лише про Чорне море, уникаючи навіть згадки про присутність у Азовському морі.

На прес-конференції після зустрічі міністрів країн НАТО з представниками України і Грузії Столтенберг знову розповів про збільшення присутності військових кораблів НАТО у Чорному морі - до 120 днів цього року порівняно з 80 днями минулого року, про патрулювання неба над Чорним морем і про розміщення багатонаціональної бригади Альянсу в Румунії. Журналістів це не переконало і вони поцікавилися, чи не доводить остання ескалація, що цього недостатньо. "Присутність НАТО у Чорному морі змінює ситуацію", - запевнив у відповідь Столтенберг. Яким чином, він не уточнив. Але пообіцяв, що НАТО слідкуватиме за розвитком ситуації: "І, виходячи з наших оцінок, ми будемо вирішувати щодо нашої присутності в регіоні".

Глава МЗС України Павло Клімкін
Глава МЗС України Павло КлімкінФото: Reuters/Y. Herman

Зі свого боку, Павло Клімкін повідомив у відповідь на запитання DW, що порушував питання присутності НАТО у регіоні Чорного моря. Азовське море він окремо теж не виділив. "Така присутність (у Чорному морі. - Ред.) буде посилена", - запевнив він, додавши, що про це стане відомо найближчим часом. Коли саме і які це будуть держави НАТО, він не уточнив, пояснивши, що робити відповідні заяви є справою країн, які братимуть у цьому участь.

Клімкін також повідомив, що Україна хоче від НАТО "комплексної відповіді" на дії РФ у Чорному та Азовському морях, а також Керченській протоці. За його словами, на засіданні обговорили "багато конкретних речей" для формування такої відповіді, але розкривати її елементи український міністр відмовився, пославшись на конфіденційність переговорів.

Головний меседж - сама зустріч

Павло Клімкін назвав переговори "натхненною зустріччю". "Я давно не чув такої підтримки від союзників (держав-членів НАТО. - Ред.)", - зазначив він.

Тоді як у НАТО не оголосили жодних конкретних дій у відповідь на Керченську кризу, до чого закликали зокрема і євродепутати, в Альянсі намагалися наголосити, наскільки ця тема є важливою. Зустріч з Клімкіним і Залкаліані була першою. Чиновники Альянсу провели окремі брифінги для журналістів з відносин НАТО як з Україною, так і Росією. І Клімкін дав свою прес-конференцію не в одній із зал для брифінгів, а у центральній залі, де виступає генсек Альянсу. На важливість спробував вказати і Столтенберг, коли зауважив: "Ця зустріч як така була важливим сигналом Росії".

Договір щодо ракет середньої і малої дальності

Але у підсумку все затьмарила інша тема - Договір про ліквідацію ракет середньої та малої дальності (ДРСМД), укладений між Вашингтоном і Москвою у 1987 році. США та НАТО вже протягом певного часу звинувачують Росії в його порушенні розробкою і розгортанням ракетної системи 9М729. Минулої зими Москва визнала існування цієї ракети, але заявляє про її відповідність договору.

Восени президент США Дональд Трамп заявив, що його країна вийде з ДРСМД через дії Росії. Однак це не було формальним оголошенням. За кілька днів до засідання міністрів НАТО були повідомлення, що держсекретар Майк Помпео може оголосити про вихід з ДРСМД 4 грудня. Але під час виступу вранці у Брюсселі в Німецькому фонді Маршалла жодних гучних заяв він не зробив, і журналісти в прес-центрі НАТО дещо заспокоїлися.

Держсекретар США Майк Помпео
Держсекретар США Майк ПомпеоФото: Reuters/Y. Herman

Утім, вже ввечері на своїй підсумковій прес-конференції Помпео голосну заяву таки зробив: "США оголошують сьогодні, що Росія грубо порушує договір, і як відповідь на це ми призупинимо наші зобов'язання через 60 днів, якщо Росія не повернеться до повного виконання (договору. - Ред.), яке можна було би підтвердити".

Держсекретар США не бачить сенсу для своєї країни залишатися стороною договору, якщо інша сторона його не виконує. "Тоді це не договір, а обмеження, накладені самим на себе", - зазначив він. Після заяви Помпео залишилося незрозумілим, що саме відбудеться за 60 днів. "Протягом цих 60 днів ми все ще не тестуватимемо, розроблятимемо чи розміщуватимемо жодних систем, і ми подивимося, що відбудеться протягом 60-денного періоду", - уточнив Помпео.

Росії дали останній шанс

Єнс Столтенберг назвав ці 60 днів останнім шансом для Росії повернутися до виконання ДРСМД. "Але ми також повинні почати готуватися до світу без договору", - додав він. Водночас генсек відмовився говорити про те, як Альянс міг би реагувати на ситуацію, що склалася.

Натомість Гайко Маас назвав "великим успіхом", що США надали Росії 60 днів, а не розірвали угоду вже зараз. Досягнути цього вдалося, за його словами, "у багатьох переговорах". Він висловив надію, що Росія скористається цим останнім шансом, але і визнав, що це буде непросто. "Ми не хочемо жодної нової гонки озброєнь у Європі, і тим більше жодної нової гонки ядерних озброєнь", - підсумував німецький міністр.

Конфлікт в Азовському морі: настрої з російського боку Керченського мосту (04.12.2018)