1. Перейти до змісту
  2. Перейти до головного меню
  3. Перейти до інших проєктів DW
Мстислав Чернов (ліворуч) та Євген Малолєтка (праворуч)
Мстислав Чернов (ліворуч) та Євген Малолєтка (праворуч)Фото: Florian Görner/DW
СуспільствоУкраїна

Малолєтка і Чернов отримали премію DW "За свободу слова"

Костянтин Гончаров
20 червня 2022 р.

Фотожурналіст Євген Малолєтка і відеожурналіст Мстислав Чернов висвітлювали події в оточеному військами РФ Маріуполі. Вони знімали початок війни та наслідки інтенсивних обстрілів і боїв у місті.

https://www.dw.com/uk/zhurnalisty-yaki-pratsiuvaly-v-mariupoli-otrymaly-premiiu-dw-za-svobodu-slova/a-61618394

Репортерам Євгену Малолєтці та Мстиславу Чернову у понеділок, 20 червня, у Бонні під час конференції Global Media Forum було вручено премію німецької медіакомпанії Deutsche Welle "За свободу слова" (Freedom of Speech Award). 

Премією "За свободу слова" Малолєтку, який як фотожурналіст співпрацює з багатьма міжнародними інформаційними агенціями та організаціями, та Чернова, який є відеожурналістом Associated Press, відзначено за висвітлення подій війни в Україні, яку Росія розв'язала 24 лютого 2022 року. Нагородження журналістів стало кульмінаційним моментом першого дня Global Media Forum - міжнародного організованого DW медіафоруму, що проходить у Бонні 20-21 червня.

Журналісти під час вручення премії
Журналісти під час вручення преміїФото: Ronka Oberhammer/DW

"Доробки Мстислава Чернова та Євгена Малолєтки важко сприймати, але що справді спричиняє біль, так це правда, яку вони показують: Росія напала на Україну та їі мирне населення під вигаданим приводом. Кожна історія має нюанси, але факти не спростувати. А саме так намагається чинити Кремль: викривляти факти та поширювати неправдиву інформацію, - каже генеральний директор DW Петер Лімбурґ (Peter Limbourg). - Премія "За свободу слова" Мстиславу Чернову та Євгену Малолєтці відзначає їхню виняткову мужність у протистоянні пропаганді та фейковій інформації. Вона наголошує на тому, що їхня боротьба за права людини та правду є боротьбою за демократію та свободу, за нас усіх, і за це вони платять високу ціну".

Початок повномасштабної війни представники масмедіа зустріли в Маріуполі та продемонстрували світові, як живе українське місто в облозі військ РФ. Чернов та Малолєтка приїхали до міста 24 лютого - у день, коли почалося російське вторгнення в Україну. Вони знімали руйнування, спричинені обстрілами міста, роботу лікарів у місцевих шпиталях, численні жертви серед цивільного населення. Журналісти залишили Маріуполь 15 березня 2022 року у складі колони, яка виїхала після відкриття гуманітарного коридору. Про те, як журналісти опинились у Маріуполі та як змогли там працювати й вижити, кореспонденту DW розповів Євген Малолєтка.

Фотожурналіст Євген Малолєтка
Фотожурналіст Євген МалолєткаФото: Evgeniy Maloletka

Початок боїв 

Він зізнається, що після визнання Росією незалежності так званих "ДНР" та "ЛНР" разом з Мстиславом очікував активних бойових дій з боку російських військ. "Ми вже розуміли, що буде війна. Просто ми не розуміли, за який час вони почнуть. Ми усвідомлювали, що саме через Маріуполь вони намагатимуться "пробити коридор" до анексованого Криму, і саме Маріуполь атакуватимуть в першу чергу", - розповідає Малолєтка. Водночас журналісти не очікували, що "росіяни так швидко пройдуть усі лінії оборони та візьмуть його в облогу".

Читайте також: Гендиректор DW Петер Лімбурґ: "Журналістика може рятувати життя"

За словами Малолєтки, з перших днів війни почались обстріли мікрорайону Східний в Маріуполі. "Вже почали прилітати снаряди, ми задокументували потрапляння в багатоповерхові житлові будинки", - зазначив він. Також, за його словами, одне з передмість Маріуполя перебувало під постійними масованими артилерійськими обстрілами. 

Відеожурналіст Associated Press Мстислав Чернов у Маріуполі
Відеожурналіст Associated Press Мстислав Чернов у МаріуполіФото: Evgeniy Maloletka/AP Photo/picture alliance

Доки в Маріуполі були відносно спокійні райони, куди не долітали снаряди, в місті була можливість "більш-менш нормально пересуватися та працювати", розповідає він. Згодом по Маріуполю почала працювати авіація. "Спочатку не було сильних бомбардувань, але бомби прилітали дуже хаотично", - зізнається Малолєтка. 

Оборона Маріуполя 

Українських військових все більше відтісняли до Маріуполя. "Вийшло так, що всі військові зайшли в місто, бо позиції в полях не було можливості утримувати, їх звідти вибивали. Тому вся оборона перейшла у місто", - розповідає він. Після цього обстріли Маріуполя стали інтенсивнішими, а пересування по місту ускладнилось. Центр Маріуполя вже потрапляв під обстріли артилерії. В місті працювали диверсійно-розвідувальні групи та було чутно автоматні черги, зазначає Малолєтка.

Вибух у багатоквартирному будинку після обстрілу російських танків у Маріуполі
Вибух у багатоквартирному будинку після обстрілу російських танків у МаріуполіФото: Evgeniy Maloletka/AP/picture alliance

Ситуація у Маріуполі ставала все складнішою, на вулицях було все менше людей та автівок. У місті був майже відсутній зв'язок, згадує він. "У людей була паніка, вони питали нас, що відбувається. Вони намагались дізнатись хоч якусь інформацію, запитували про гуманітарні коридори. У місті була одна чи дві точки, де ловив зв’язок, а потім і там він після 10 березня зник", - розповідає Малолєтка.

Читайте також:  Експерт: Дії армії РФ у Маріуполі підпадають під визначення геноциду

Людей ховали на подвір’ях

Люди проходять повз вирву від вибуху на проспекті Миру в Маріуполі
Люди проходять повз вирву від вибуху на проспекті Миру в МаріуполіФото: Evgeniy Maloletka/AP Photo/picture alliance

"Коли ми ще були в місті, загиблих від обстрілів вже почали ховати на подвір’ях будинків. Ми це бачили, але на той час це ще не було масовим", - ділиться фотожурналіст. Він додає, що разом з Мстиславом Черновим документував роботу працівників ритуальних послуг, які приїхали в одну з лікарень забирати тіла загиблих.

"Оскільки не було доступу до нормального кладовища, був виритий рів приблизно 30 метрів завдовжки і десь три метри в глибину. Туди звозили тіла загиблих з лікарень. Також працювали маленькі похоронні фірми, які збирали тіла людей з подвір’їв та також туди їх скидали в загальну могилу", - вказує він.

Крім того, журналісти часто знімали дітей. "Ми дуже часто потрапляли на смерті дітей, це складно забути. Всі діти, яких привозили в лікарню та яких ми знімали, - вони всі померли. Це ті діти, які були в нас на кадрах - як 15-річні, так і тримісячні немовлята. Вони всі загинули внаслідок обстрілів", - сказав він. 

Тіло дівчинки, яка загинула через обстріл житлового масиву в Маріуполі
Тіло дівчинки, яка загинула через обстріл житлового масиву в МаріуполіФото: Mstyslav Chernov/AP Photo/picture alliance

Знищення міста

Також, як відзначає Малолєтка, у місті була знищена майже вся інфраструктура. "Окрім того, що вони били по лікарнях, вони ще розбили станцію пожежників, де стояла вся техніка, необхідна для гасіння пожеж. Туди влучила щонайменше одна авіабомба. Вони зруйнували пожежну частину, ймовірно, для того, щоб було неможливо гасити пожежі в місті та діставати людей з-під завалів та щоб посіяти страх серед населення", - зазначив Малолєтка. 

Росія так воює, переконаний він. "Вони йдуть танками вперед та руйнують усе, що бачать, а потім просуваються далі, і так квартал за кварталом зруйнували Маріуполь", - заявив він. "Це тактика Середньовіччя: якщо ти не можеш взяти місто та його утримувати - то краще його знищити", - вважає Малолєтка. 

Жінка обгортається ковдрою біля пошкодженого пожежного автомобіля після обстрілу в Маріуполі
Жінка обгортається ковдрою біля пошкодженого пожежного автомобіля після обстрілу в Маріуполі Фото: Evgeniy Maloletka/AP Photo/picture alliance

Обстріл пологового у Маріуполі

9 березня, коли авіабомба влучила у двір поблизу міської лікарні та пологового будинку Маріуполя, журналісти були неподалік. Кадри зі зруйнованого пологового облетіли увесь світ та стали одним із символів цієї війни.

"Так сталося, що ми були поряд, почули звук літака і одразу пролунав вибух. Він був не один, а одразу декілька. Була дуже сильна вибухова хвиля, від якої порозбивало вікна у будинках поблизу. Скло посипалось нам за комір. Там (поблизу пологового будинку. - Ред.) була велика вирва. Ми побачили, що там все розтрощено. Люди виходили з підвалу, шоковані від цього. Ми побачили, як спускають вагітних жінок та переміщують їх на ношах. Там були дуже сильні кадри", - розповідає Малолєтка. 

Українські рятувальники несуть поранену вагітну жінку з пошкодженого внаслідок обстрілу пологового будинку в Маріуполі
Українські рятувальники несуть поранену вагітну жінку з пошкодженого внаслідок обстрілу пологового будинку в Маріуполі Фото: Evgeniy Maloletka/AP/picture alliance

Він зауважив: попри те що авіабомба влучила між будинками, пологовий будинок отримав значні пошкодження через вибухову хвилю. "Там усе було розтрощено, усі проміжні стіни були розтрощені, усі вікна повилітали з рам", - розповідає Малолєтка. За його словами, в одному з приміщень лікарні, у двір якої влучила авіабомба, розташовувався військовий шпиталь, але там не було жодних військових позицій або військової техніки. 

"Військові РФ полювали за журналістами"

Журналісти потрапили у лікарню для того, щоб поспілкуватись з жінками з пологового будинку, який постраждав від вибуху. "Там ми потрапили в оточення. На вулицю виїхали російські танки. Ми майже добу переховувались у лікарні під виглядом лікарів - ходили у білих халатах та знімали, як російські танки гатять по місту", - розповідає Малолєтка.

Постраждала вагітна жінка йде вниз у пошкодженому обстрілом пологовому будинку в Маріуполі
Постраждала вагітна жінка йде вниз у пошкодженому обстрілом пологовому будинку в МаріуполіФото: Evgeniy Maloletka/AP/picture alliance

12 березня зранку до Малолєтки та Чернова приїхала спецгрупа військових, які евакуювали їх у безпечніше місце. "Ми залишились без автівки і наше пересування по місту та доступ до інтернету стали дуже обмеженими. Співробітники поліції нам пізніше допомагали з доступом до супутникового Інтернету. Ми приїжджали до поліцейських, у них був супутниковий зв’язок, ми передавали дані звідти, але пересуватись ставало все важче і важче", - розповідає він. 

Читайте також: Військовий експерт: Контроль над Маріуполем відкриє РФ коридор до Криму

За словами Малолєтки, до представників масмедіа надходили повідомлення, що їх "росіяни включили в якісь списки". "Коли за нами солдати приходили (в лікарню, де вони переховувались. - Ред.), вони сказали, що нам потрібно евакуюватись, тому що, якщо нас візьмуть в полон то росіяни, змусять сказати щось потрібне їм на камеру. Дійсно, якби ми потрапили в руки до росіян, це справді був би складний та важкий процес. Мені б не хотілось перевіряти на собі, як працюють російські спецслужби із затриманими", - ділиться своїми переживаннями він. 

Жінка проходить повз напівзруйновану внаслідок обстрілу будівлю в Маріуполі
Жінка проходить повз напівзруйновану внаслідок обстрілу будівлю в Маріуполі Фото: Evgeniy Maloletka/AP Photo/picture alliance

Евакуація з Маріуполя

14 березня колона з близько ста автомобілів змогла виїхати з Маріуполя, та на наступний день у місті стояв затор з автівок довжиною в шість-сім кілометрів, які хотіли виїхати з міста, зазначив Малолєтка.

"Усі стояли в заторі, але потроху їхали. Ми теж хотіли вирватись та 15 березня виїхали з міста. На трасі між Маріуполем та Оріховим у напрямку Запоріжжя в кожному селі стояв щонайменше один блокпост. Можливо, ми не викликали особливих підозр та це була одна з перших хвиль масової евакуації, тому ми змогли проїхати. Тоді не було жорстких перевірок. Було дуже страшно, що у нас візьмуть телефони і почнуть їх дивитись, але цього не сталося. Загалом ми проїхали близько 15-16 російських блокпостів. Вночі ми перетнули лінію між російськими та українськими військами", - розповів він. 

Цивільного обшукують на блокпості так званої
Цивільного обшукують на блокпості так званої "ДНР" під час евакуації з Маріуполя. Фото: Str/AA/picture alliance

Загиблі та поранені представники ЗМІ

Загалом, за даними Офісу генерального прокурора України, від початку повномасштабної війни Росії проти України станом на початок квітня загинули 18 представників ЗМІ, серед яких 15 чоловіків і троє жінок.

Вісьмох осіб (по четверо чоловіків і жінок) викрали, а троє журналістів вважаються зниклими безвісти. Також, як відзначають українські правоохоронці, 13 представників ЗМІ отримали поранення. Серед постраждалих та загиблих, крім українців, є 19 представників ЗМІ інших країн: Великобританії, Чехії, США, Данії, ОАЕ, Росії, Ірландії, Швейцарії, Франції, Литви.

Медіакомпанія Deutsche Welle вручає нагороду "За свободу слова" з 2015 року. Лауреатом може стати людина або ініціатива, які відіграли важливу роль у справі захисту в ЗМІ прав людини і свободи думок.

"Маріуполя немає": розповіді останніх евакуйованих

Пропустити розділ Топтема

Топтема

HIMARS

США скоро дадуть Україні ще 1,1 мільярда доларів - Reuters

Пропустити розділ Більше публікацій DW
На головну сторінку