Військовий експерт про ситуацію довкола Маріуполя

Міністр оборони РФ Сергій Шойгу 21 квітня доповів президенту Володимиру Путіну про взяття Маріуполя, наголосивши, що останні сили української сторони залишилися на металургійному комбінаті "Азовсталь". Путін наказав скасувати штурм території промислової зони заводу і натомість щільно заблокувати її. Чому встановлення контролю над Маріуполем таке важливе для Росії та чи змінить воно розклад сил у битві за Донбас? DW поговорила з австрійським експертом з військово-політичних питань, екскерівником Інституту зміцнення миру та управління конфліктами Академії національної оборони Збройних сил Австрії генералом Вальтером Файхтінґером (Walter Feichtinger).

DW: Володимир Путін назвав взяття Маріуполя успіхом, наказавши нагородити причетних до цього військових. Чи справді встановлення російського контролю над цим українським містом може вважатися "успіхом" - і з якого погляду?

Вальтер Файхтінґер: Якщо президент Путін називає взяття Маріуполя успіхом, то слово "успіх", коли подивитися на фотографії з Маріуполя, потрібно як мінімум взяти в лапки. Місто лежить у руїнах, число жертв серед цивільного населення величезне, і при цьому все ще зберігається залишковий опір на металургійному заводі ("Азовсталь". - Ред.) На цьому тлі висловлювання російської сторони про перемогу дещо тьмяніють.

Якщо ж подивитися на воєнну ситуацію та місцевість, то встановлення контролю над Маріуполем справді можна було б назвати певним успіхом для РФ, бо це дозволить прокласти сухопутний коридор із Криму до Донецької області. Крім того, це позбавить Україну дуже важливого порту. Росії це вигідно у багатьох аспектах. По-перше, більше не потрібно буде задіювати там стільки військових, по-друге, вона створить цей коридор і, по-третє, зможе послабити Україну економічно.

Якщо впаде Маріуполь, то Росія матиме контроль над великою безперервною територією від Херсона через Маріуполь до Донецької та Луганської областей. І завдяки цьому вона зможе чинити величезний політичний тиск. Не виключено, що це є її метою для наступного етапу, де можна буде подумати вже не просто про переговори, а про мирні переговори.

Звісно, не можна недооцінювати й символічне значення: Маріуполь було фактично оголошено ціллю ще 2014 року, коли йшлося про створення сепаратистських регіонів. І місто спробували атакувати, але (українським військам. - Ред.) вдалося відбити атаку. Ну і, нарешті, для Путіна дуже важливо заявити про успіх, тому що досі війна (для Росії. - Ред.) явно не була успішною.

Путін скасував наказ про штурм "Азовсталі", натомість розпорядившись заблокувати металургійний завод. Які в нього можуть бути причини для цього?

З воєнної точки зору тут все зрозуміло: бій під землею, до якого сторона, яка захищається, напевно, приготувалася, розставивши всілякі міни й пастки, - це неймовірно дорогий захід, яке, до того ж, може призвести до великої кількості жертв. Тому російська сторона вирішила використати віроломний метод: заблокувати супротивника, бомбити його з повітря і просто чекати, доки у нього закінчаться зброя, боєприпаси та продовольство. Крім того, зростуть і втрати, а значить, терміново знадобиться медична допомога. Якихось серйозних політичних чи економічних причин для відмови від штурму "Азовсталі", на мою думку, немає.

Чи має українська армія шанси розблокувати "Азовсталь" і врятувати оточених там захисників Маріуполя та мирних жителів?

На цей час я не бачу для української сторони жодних шансів на атаку та жодної можливості звільнити (заблокованих на "Азовсталі". - Ред.) людей або прорватися до них. Проте Росії доведеться розмістити в Маріуполі велику кількість військових сил, щоб запобігти такій атаці.

У разі падіння Маріуполя - скільки сил знадобиться російським військам, щоб утримати контроль над містом?

Очевидно, для цього необхідно буде стільки ж військового потенціалу, скільки зараз там і задіяно, - на даний момент це близько 8-10 тисяч осіб. Іншими словами, взяття "Азовсталі" не дозволить (Росії. - Ред.) звільнити надто багато військових сил. Якусь частину військ доведеться залишити для утримання контролю та для того, щоб не допустити контратак української армії на цій території. А територія дуже значна.

Іншими словами, навіть якщо російська армія повністю захопить Маріуполь, вона не зможе виділити більше сил для наступу на Донбас?

Можливо, Росія сподівається саме на це, і кілька тисяч людей справді можна буде перекинути на інший напрямок. Однак це не стане великою вирішальною силою, яку додатково можна буде кинути на битву на Донбасі. Це лише невелике посилення - з урахуванням великої території, що перебуває під контролем України, особливо в Донецькій області.

За яким сценарієм, на Вашу думку, можуть розвернутися бойові дії на Донбасі?

За останні кілька днів ми вже бачили, що Росія діє на Сході (України. - Ред.) набагато більш цілеспрямовано та концентровано та захоплює невеликі населені пункти завдяки значній перевазі. Припускаю, що ця стратегія домінуватиме і в майбутньому і що російські війська спробують взяти під контроль усю Луганську та Донецьку області. Але опір з українського боку буде величезним.

Читайте також: Евакуація з Маріуполя в Росію: як відбувається фільтрація

З іншого боку, значну роль відіграє чинник часу. Наразі в Україну поставляється багато зброї. Найближчим часом очікується постачання важких систем озброєння, таких як далекобійна артилерія. Це означає, що кожен день опору йде на користь українській армії, оскільки захисники на Сході одержують нові озброєння.

Натепер не схоже, що найближчими днями відбудуться якісь істотні зміни. Жодна зі сторін не має стільки сил, щоб диктувати військове рішення. Тому є підстави думати, що бої триватимуть, що російська сторона здійснюватиме невеличкі наступи, які можуть виявитися успішними, але й Україна робитиме контратаки, внаслідок яких, можливо, вдасться повернути контроль над територіями або відтіснити противника. Наступні кілька днів покажуть, яку стратегію обрала Росія та чим відповість Україна.