Закрита зона: що відбувається на східному кордоні Польщі | Політичні новини з Європи: аналітика, прогнози, коментарі | DW | 28.01.2022

Познайомтесь з новою DW

Скористайтесь ексклюзивною можливістю ознайомитися з бета-версією нової DW. Своєю думкою Ви можете нам допомогти зробити нову DW ще кращою.

  1. Inhalt
  2. Navigation
  3. Weitere Inhalte
  4. Metanavigation
  5. Suche
  6. Choose from 30 Languages
Реклама

Європа

Закрита зона: що відбувається на східному кордоні Польщі

Уже кілька місяців польський бік кордону з Білоруссю є закритою зоною для усіх сторонніх, для волонтерів та навіть для журналістів. Тепер у супроводі прикордонників журналістам усе ж дозволили там побувати. Репортаж DW.

Група журналістів у супроводі польських прикордонників

Група журналістів у супроводі польських прикордонників

На головній вулиці Шудзялова солдати, наче мурашиною стежкою, снують то туди, то сюди між сільпо і двома офісними контейнерами. Дехто носить балаклави, а в руках тримає пакетики з булочками чи колою. До людей в уніформі й зі зброєю місцеві за останні п'ять місяців вже якось звикли, розповідає Ганя, яка живе в сусідньому селі. "Спочатку відразу виникали думки про війну, але тепер я вже взагалі не реагую", - каже вона. Декому присутність військових навіть додає відчуття безпеки й захисту. Але захисту від кого? Від мігрантів. Або від Лукашенка чи Путіна. Це вже не так важливо. Головне, щоб місцеві почувалися захищеними.

Infografik Migrationsroute von Iraq nach Belarus UK

У вікні медичного центру красується коротке гасло "Дякую". Тут усі знають, кому це адресовано. Поруч, на паркані в центрі села розгорнуто транспарант з написом "#muremzamundrem". Це можна перекласти з польської як "Ми за вами, як за кам'яною стіною". Звісно, маються на увазі військовослужбовці.

Шудзялово - село на сході Польщі, розташоване менше ніж за десяток кілометрів від кордону з Білоруссю. Відразу за селом розпочинається закрита зона, де з 2 вересня 2021 року діє надзвичайний стан. Відтоді на цю територію пропускають лише місцевих мешканців, комунальників, співробітників екстрених служб, поліцію та військових. Волонтерів, що допомагають мігрантам, журналістів та представників гуманітарних організацій, включаючи Червоний Хрест, сюди не допускали.

Читайте також: Мігранти не полишають спроб прорватись в ЄС з боку Білорусі

Як на сафарі

З початку грудня 2021 року влада відкрила обмежений доступ у цей район для журналістів. Але тільки під "пильним оком" прикордонників. Польські медійники, які побували у цьому районі, розповідали про свої візити як про "сафарі" - пересування тільки за визначеним маршрутом, а можливість побачити прикордонну зону відкривається лише з вікон автомобіля. Все ж, ми вирішили приєднатися.

Дякуємо за вашу службу і охорону нашого кордону

"Дякуємо за вашу службу і охорону нашого кордону" - транспарант у Шудзялові

У Шудзялові нам видали спеціальні перепустки з дозволом перебувати у закритій зоні у чітко визначений час і тільки у супроводі польських прикордонників. Відтак сідаємо у військовий джип, який мчить заміськими дорогами, по замерзлих полях, наче ми від когось втікаємо. На обмеження швидкості та на інші правила дорожнього руху тут особливо не зважають. Водій в одностроях одягає маску на обличчя і не вимовляє ні слова протягом усієї поїздки. Коли ж ми намагаємося про щось запитати, він вказує на джип, що їде попереду нас, і везе прессекретарку прикордонної служби. Мовляв, усі запитання до неї.

Читайте також: Правозахисники звинуватили Білорусь та Польщу в порушеннях прав людини у прикордонні

Колючий дріт, високий паркан

Прессекретарка прикордонної служби сама вирішує, де ми зробимо зупинку і що побачимо. Спершу зупиняємося у полі, де бачимо військових перед парканом з колючим дротом. За словами пані прессекретарки, раніше у таких парканах на кордоні потреби не було - з білоруськими прикордонниками була налагоджена співпраця. У приватній розмові вона навіть згадує про спільні поїздки на каное. Але тепер колеги-білоруси разом із мігрантами пробують пошкодити металеві загорожі, щоби мігранти могли нелегально перетнути кордон, а ще й люстерками засліплюють очі польських військових. Тому незабаром огорожу з колючого дроту замінить високий паркан.

Польські прикордонники біля кордону з Білоруссю

Польські прикордонники біля паркану з колючим дротом поблизу Уснар-Горного

Цей високий п'ятиметровий паркан, який у народі кличуть "стіною", офіційно зводять з 24 січня 2022 року. Крім колючого дроту, він буде обладнаний детекторами руху та інфрачервоними камерами спостереження. Вартість 180-кілометрової "стіни" становить близько 355 мільйонів євро. Екологи та місцеві жителі протестують проти будівництва, адже проєкт може завдати значної шкоди тутешній лісовій екосистемі та обмежити життєвий простір багатьох диких тварин.

Читайте також: Коментар: Польща vs Білорусь - між цинізмом і лицемірством

Звернення до мігрантів з гучномовця

Зупиняємося перед автомобілем, припаркованим прямо посеред поля. З гучномовця на даху авто лунають повідомлення англійською, французькою, арабською мовами та курдським діалектом. У зверненнях наголошується, що мігрантів на білоруському боці кордону ошукали, нелегальний перетин польського кордону карається законом, і усі вони мають повертатися до Мінська - столиці Білорусі.

Залишки табору афганських мігрантів з білоруського боку кордону

Залишки табору афганських мігрантів з білоруського боку кордону

Наступна наша зупинка - Уснар-Горний. Біженці з Афганістану влітку 2021 року таборували біля цього села протягом двох місяців з білоруського боку кордону. З обох сторін їх блокували польські та білоруські прикордонники. Допомогу їм надавали волонтери та правники, які, зокрема, оформлювали подання на отримання притулку. Але на територію Польщі нікого не пропустили.

Читайте також: Ставлення білорусів до мігрантів: "фінансують диктатора" vs "вони такі, як ми"

Страх перед прикордонниками

Досі ще видно сліди табору: намети, ковдри, сумки - ніхто тут відтоді не прибрався. "Ми не маємо на це права, адже ці речі лежать уже на білоруському боці кордону", - пояснює прессекретарка прикордонної служби. Такі ж аргументи наводили й улітку 2021 року для пояснення того, чому Польща не може допомогти людям, що отаборилися в лісі.

Джипи польських прикордонників у полі поблизу польсько-білоруського кордону

Джипи польських прикордонників у полі поблизу польсько-білоруського кордону

Тепер же тут ні душі. "Якось одного дня їх не стало. Мабуть забрали білоруські посадовці", - каже речниця. У жовтні 2021 року польські прикордонники повідомили, що група афганців прорвалася через паркан до Польщі та була затримана.

За словами активістів, проти мігрантів застосували перцевий газ. Потім, кажуть, повернули їх назад до Білорусі. Що знає про це представниця влади? "Кожний, хто потребує допомоги, отримає її, і кожен, хто хоче подати прохання про отримання притулку, може це зробити", - запевняє вона у відповідь на наше запитання.

Агата Ференц іронічно посміхається, коли ми переказуємо їй цю відповідь від офіційної особи. Ференц із зачіскою з коричневими "дредами" працює у благодійному фонді Ocalenie ("Спасіння"), який допомагає біженцям. В Уснар-Горному вона бувала ще до того, як цей район оголосили закритою зоною. Але спроб допомогти Ференц та її товариші надалі не полишають.

Досі волонтери щодня отримують близько десятка дзвінків від мігрантів, що застрягли в прикордонній зоні й потребують допомоги. "Передусім нас просять не повідомляти нічого прикордонникам, адже вони знають, що, в разі виявлення, ті відправлять їх назад до Білорусі", - розповідає Агата Ференц.

Дивитись відео 02:54

Історія сім'ї езидів, яка повернулася з Білорусі в Ірак (07.12.2021)