Як Україна може долучитися до сертифікації ″Північного потоку-2″ | Події економіки: оцінки, прогнози, коментарі з Німеччини та Європи | DW | 25.10.2021
  1. Inhalt
  2. Navigation
  3. Weitere Inhalte
  4. Metanavigation
  5. Suche
  6. Choose from 30 Languages
Реклама

Економіка

Як Україна може долучитися до сертифікації "Північного потоку-2"

"Нафтогаз" і Оператор ГТС України подали заявки на долучення до сертифікації "Північного потоку-2". У німецькому регуляторі їх розглядають. Що варто знати про участь України в сертифікації, пояснює DW.

Одразу дві українські державні компанії - "Нафтогаз України" і Оператор газотранспортної системи України (ОГТСУ) - попросили долучити їх до процесу сертифікації газопроводу "Північний потік-2". DW розбиралася, як це можливо та що може дати така участь.

Німецький регулятор розглядає заявки "Нафтогазу" та ОГТСУ

Сертифікацією оператора "Північного потоку-2" займається німецький національний регулятор Федеральне агентство з мереж (Bundesnetzagentur). Заявку на сертифікацію подала швейцарська дочірня компанія "Газпрому" Nord Stream 2 AG. Її розгляд регулятор розпочав 8 вересня.

Читайте також: Фінальна битва за "Північний потік-2": сертифікація газогону

Заявку на приєднання до цієї процедури спершу подав "Нафтогаз України" - 15 жовтня. А 20 жовтня свою заявку подав і ОГТСУ. "Сертифікація Nord Stream-2 AG порушить права та комерційні інтереси Оператора ГТС України, що є підставою для нашої заявки до німецького регулятора", - зазначив гендиректор оператора Сергій Макогон.

У пресслужбі Федерального агентства з мереж підтвердили DW отримання заявок від "Нафтогазу" та ОГТСУ. "Тепер заявки розглядаються. Федеральне агентство з мереж оприлюднить свої рішення щодо заявок на долучення на своєму вебсайті", - додали у регуляторі.

Участь у процесі сертифікації "Північного потоку-2"

Долучення третіх сторін до сертифікації операторів газопроводів справді можливе. Його передбачає німецьке законодавство для тих фізичних чи юридичних осіб, чиї інтереси рішення регулятора "зачепить значною мірою".

Розрізняють при цьому необхідні і звичайні долучення. Перший варіант передбачений для тієї ситуації, коли рішення регулятора має прямі юридичні наслідки для третьої особи. Тоді її обов'язково повинні долучити, адже це напряму стосується її інтересів. В інших випадках третя особа сама може подати заявку на звичайне долучення. І тоді Федеральне агентство з мереж вирішує, чи існує можливість того, що його рішення значною мірою зачепить інтереси цієї особи. Коли йдеться про інтереси, то достатньо, щоб зачіпалися лише економічні інтереси.

Саме за другим варіантом німецький регулятор уже долучив до процедури сертифікації "Північного потоку-2" польську нафтогазову компанію PGNiG, а також її німецького дочірнього трейдера PGNiG Supply & Trading. Мажоритарним власником PGNiG є польська держава.

Роль міненерго ФРН і Єврокомісії у сертифікації "Північного потоку-2"

PGNiG долучили до процесу 21 вересня. А 20 жовтня обидві компанії подали свою позицію щодо сертифікації "Північного потоку-2" до федерального міністерства економіки та енергетики Німеччини. Коли йдеться про сертифікацію газопроводів із третіх країн, то саме це відомство повинно надати висновок, чи не поставить така сертифікація під загрозу забезпечення газом Німеччини та Євросоюзу.

Такий висновок стає частиною рішення Федерального агентства з мереж. На підготовку проєкту цього рішення в німецького регулятора є час до 8 січня. Після цього проєкт передадуть на вивчення Єврокомісії, у якої буде два місяці на підготовку свого висновку щодо нього.

До цього процесу Україна також могла би долучитися. Адже Єврокомісія має право запитати думку, серед іншого, держав ЄС, яких процес сертифікації стосується, а також "зацікавлених сторін". В такому разі брюссельські чиновники отримають до чотирьох місяців на підготовку своєї думки.

Чи звертався Київ до Єврокомісії з цього питання? У її пресслужбі в Брюсселі кореспонденту DW порадили запитати про це в української влади. Як повідомили DW в міністерстві енергетики України, цю тему на саміті Україна-ЄС 12 жовтня порушив голова відомства Герман Галущенко, заявивши, що "Україна має бути повноцінно залучена до процесу оцінки звіту німецького регулятора щодо сертифікації "Північного потоку-2".

Аргументи України та Польщі проти "Північного потоку-2"

Українські та польські компанії висувають схожі аргументи проти "Північного потоку-2". Голова правління "Нафтогазу" Юрій Вітренко так пояснив ціль заявки на долучення: "Наша основна позиція полягає в тому, що "Північний потік-2" не може бути сертифіковано, оскільки не забезпечено його повну відповідність європейському законодавству".

Ідеться в першу чергу про анбандлінг, тобто європейську норму, за якою компанія, яка транспортує газ, не може його видобувати та постачати. Натомість Nord Stream-2 AG перебуває у власності "Газпрому". За законодавством ЄС, оператор газопроводу може бути у власності компанії, яка видобуває та продає газ, однак тоді необхідно запровадити запобіжники, щоб оператор був незалежним. У Nord Stream-2 AG обрали саме таку модель анбандлінгу - ITO. В ОГТСУ натомість вважають, що ця модель не забезпечить незалежність оператора газогону від "Газпрому".

Читайте також: Путін доручив "Газпрому" зруйнувати спотовий ринок газу в Європі?

У позиції, яку в PGNiG подали до міненерго ФРН, зазначається, що сертифікація Nord Stream-2 AG за моделлю ITO "посилить загрози" безпеці постачання газу до ЄС. Там це пояснюють зокрема тим, що "Північний потік-2" не створить додатковий маршрут постачання, а спрямований на те, щоб "обійти традиційні маршрути постачання" через Польщу та Україну. В ОГТСУ також заявляють, що "Північний потік-2" "витіснить українську газотранспортну систему як один із наявних маршрутів".

Що дасть участь України у процесі сертифікації "Північного потоку-2"?

Голова "Нафтогазу" переконаний, що заявка на долучення до процесу сертифікації, якщо її приймуть, "зобов'яже Федеральне агентство з мереж враховувати позицію та аргументи національної компанії".

Очевидно, що у своїх рішеннях ні регулятор, ні міненерго ФРН, ні Єврокомісія не зобов'язані слідувати думці долучених сторін. Однак їхні позиції будуть почуті. У рішенні німецького регулятора про долучення PGNiG говориться, що участь третіх сторін не повинна слугувати їхнім інтересам, натомість має посприяти процедурі таким чином, що рішення буде базуватися "на ширшій основі". Крім того, німецький закон про забезпечення електрикою та газом передбачає, що долучені сторони можуть подати судову скаргу проти рішення регулятора.

Дивитись відео 06:51

Газ в обхід України: як Росія "шантажує" Європу

DW.COM