1. Перейти до змісту
  2. Перейти до головного меню
  3. Перейти до інших проєктів DW
Військовий гелікоптер над "Рудим лісом" після аварії на ЧАЕС у квітні 1986-го
Військовий гелікоптер над "Рудим лісом" після аварії на ЧАЕС у квітні 1986-гоФото: AFP/Getty Images

Війна РФ проти України: наскільки захищені українські АЕС?

Стюарт Браун
3 березня 2022 р.

Побоювання, що вторгнення Росії в Україну може перерости у атомну війну, є цілком реальними. Але є й інша небезпека: що станеться, якщо будь-яка з 15 українських АЕС потрапить під перехресний вогонь?

https://p.dw.com/p/47uDo

Коли минулого тижня російські війська захопили Чорнобильську АЕС, українське МЗС попередило про можливість "ще однієї екологічної катастрофи".

Нормальні рівні радіації в Чорнобильській зоні відчуження, де розташовані чотири закритих реактори, один з яких розплавився в 1986 році і з якого поширилися радіоактивні відходи по Європі, зросли. А все через військову активність у цьому районі - руху великої кількості важкої військової техніки та підняттям у повітря забрудненого радіоактивного пилу, повідомили у Держінспекції ядерного регулювання України.

Крім того, існують побоювання, що якийсь із 15 активних ядерних реакторів в Україні може потрапити під перехресний вогонь. "Це унікальна ситуація в історії атомної енергетики - фактично в історії - ми маємо ситуацію, коли в країні, де іде повномасштабна війна, експлуатуються 15 атомних реакторів", - про це у розмові з DW сказав експерт з атомної енергетики Greenpeace East Asia Шон Берні. За його словами, станції виробляють близько половини електроенергії в Україні, хоча зараз, каже він, працюють лише 9 з 15 реакторів.

"В Україні не попіклувалися про розроблення планів захисту АЕС на випадок воєнних дій, принаймні в тому, що стосується комерційного використання атомної енергетики", - додав він.

Хоча в Радянському Союзі деякі реактори за часів "холодної війни" для мінімізації військових загроз будували під землею, всі "грандіозні об'єкти" в Україні розташовані на поверхні, зазначив Берні. "Атомна електростанція - це одна з найскладніших і найчутливіших промислових установок, для безпеки якої потрібен дуже складний і постійно готовий ланцюг ресурсів. Це не може бути гарантовано під час війни", - написав колега Берні та Greenpeace East Asia Ян Ванде Путте у звіті, опублікованому в середу, щодо вразливості атомних станцій під час воєнного конфлікту.

Читайте також: Атомна енергетика: розвивати чи згортати? (відео)

Вимкнені системи охолодження можуть викликати витік радіації

Діючі реактори особливо вразливі у разі відключення електроенергії під час війни. Якщо електрозабезпечення станції виходить з ладу через сильне бомбардування, це може вивести з ладу й охолодження реактора, а також і охолодження сховищ відпрацьованого палива, яке зберігається за відносно легкими стінами. У найгіршому випадку це може призвести до аварії, подібної до японської Фукусіми, і "масових викидів радіації", попереджає Берні.

Ці тривоги підігріваються посиленням воєнної активності на південь від Запорізької АЕС - однієї з двох найбільших електростанцій в Європі, яка має шість реакторів і сховище для високоактивного ядерного відпрацьованого палива. Збройний конфлікт у Запорізькому регіоні "підвищує спектр високих ризиків", йдеться у документі, підготовленому експертами Greenpeace East Asia. За словами авторів, ситуація уже є небезпечною, оскільки деякі реактори були побудовані та спроєктовані ще півстоліття тому - в 1970-х роках.

Активіст Greenpeace у Франції та Люксембургу Роджер Спаутц каже, що крайній 40-річний термін служби цих українських реакторів уже подовжено, як і у Франції. "Найбільший ризик в тому, що відпрацьоване паливо потрапляє під удар ракети або не може бути охолоджене через вимкнену енергетичну систему. Існує необхідність у цілодобовому забезпеченні електроенергією", - каже він і додає, що потужностей резервних дизельних генераторів може не вистачити на кілька тижнів. А саме це може знадобитися у воєнний час.

За словами Берні, ймовірність прямого потрапляння малоймовірна, але споруди, побудовані для утримання відпрацьованого палива, можуть бути "випадково знищені" у перехресному вогні.

Читайте також: В Україні здали в експлуатацію нове сховище відпрацьованого ядерного палива

"Установки, що містять небезпечні сили"

Згідно з міжнародним гуманітарним правом атомні електростанції вважаються "установками, що містять небезпечні сили", і ніколи не мають бути атакованими, каже з посиланням на Женевську конвенцію керівник досліджень британської Обсерваторії конфліктів і довкілля Дуґ Вейр.

Інфографіка: Атомні електростанції в Україні

Берні ж вважає, що Росія, яка має у понад два рази більше реакторів, ніж Україна, розуміє наслідки прямої атаки на ці об'єкти, включаючи ядерне зараження самої Росії, у разі, якщо вітер подує у східному напрямку.

"Ми не очікуємо зумисного обстрілу таких об'єктів, як Запорізька АЕС, але важке озброєння, яке розгортає Росія, не є конче точним. Боїв навколо таких об'єктів потрібно уникати будь-якою ціною", - каже Вейр.

У понеділок голова оператора державної атомної електростанції "Енергоатом" Петро Котін висловив Міжнародному агентству з атомної енергії (МАГАТЕ) занепокоєння тим, що російські колони військової техніки та артилерії "пересуваються в безпосередній близькості" від атомних об'єктів.

Інформуючи МАГАТЕ про обстріл поблизу електростанцій "Енергоатому", Котін сказав, що наслідком можуть стати "вкрай небажані загрози по всій планеті".

Він закликав МАГАТЕ втрутитися і підтримати 30-кілометрову неконфліктну зону навколо атомних електростанцій.

Спаутц каже, що ще одне занепокоєння полягає в тому, що російські військові можуть захопити станцію, але не мати персоналу, необхідного для належного управління нею. "Потрібно кілька сотень технічних працівників, знайомих з підприємством", - каже він.

У документі Greenpeace щодо вразливості атомних станцій в Україні зазначається, що персонал знадобиться у разі повені з Дніпра, яка протікає неподалік Запорізької АЕС.

У разі пошкодження системи дніпровських дамб і водосховищ, які забезпечують охолодження запорізьких реакторів, і обмеження подачі води, ядерне паливо може почати перегріватися і виділяти радіацію.

"Всі ці об'єкти потребують постійного моніторингу. Вони не є пасивно безпечними", - попереджає Берні.

Дзвінок у 1986: очевидці розповідають свої спогади про трагедію на ЧАЕС (23.04.2021)

Пропустити розділ Більше за темою

Більше за темою

Більше публікацій
Пропустити розділ Топтема

Топтема

Парламент Швеції підтримав вступ країни до НАТО

Парламент Швеції підтримав вступ країни до НАТО

Пропустити розділ Більше публікацій DW

Більше публікацій DW

На головну сторінку