1. Перейти до змісту
  2. Перейти до головного меню
  3. Перейти до інших проєктів DW
Внаслідок кібератаки постраждали близько 70 сайтів
Внаслідок кібератаки постраждали близько 70 сайтівФото: Nicolas Asfouri/AFP/Getty Images
ПолітикаУкраїна

Від хакерської атаки постраждали близько 70 державних сайтів

Михайло Глуховський
14 січня 2022 р.

Хакерська атака, з якою стикнулися українські урядові сайти, стала найбільшою за останні чотири роки. Станом на обідній час п'ятниці, 14 січня, десятки сайтів "лежать".

https://p.dw.com/p/45XMP

Внаслідок хакерської атаки, яка сталася в ніч з 13 на 14 січня, постраждали близько 70 сайтів різних державних структур. Про це ідеться в повідомленні Держспецзв'язку у п'ятницю, 14 січня.

Експерти відомства назвали нинішню атаку наймасштабнішою за останні чотири роки. Станом на обідній час п'ятниці, 14 січня, десятки сайтів не працюють. У відомстві заспокоюють: роботу сайтів зупинили спеціально для перевірки на наявність шкідливого программного забезпечення і обіцяють невдовзі поновити.

Читайте також: Кібербезпека: чому сайти українських держструктур легко зламати

Хто зазнав хакерської атаки

Вночі припинили працювати десятки урядових сайтів, зокрема, міністерств закордонних справ, охорони здоров'я, Державної служби з надзвичайних ситуацій і сайт державного сервісу "Дія". Щоправда, мобільний додаток "Дії" працювати не припиняв. Зранку стало відомо, що до непрацюючих урядових сайтів додалися ресурси судової системи. Зокрема, "лежать" сайти Вищого антикорупційного суду (ВАКС), а також Єдиний реєстр судових рішень та портал Судова влада.

В той же час сайт НБУ працює у штатному режимі, хоча зловмисники робили спроби його зламати, повідомили у Національному банку України. Система електронних платежів, якою користуються комерційні банки, офіційний сайт та внутрішня комп'ютерна мережа НБУ працюють без збоїв.

Чи вціліли персональні дані

СБУ раніше запевнила, що витоку персональних даних користувачів державних систем не було. У відомстві повідомили, що тривають роботи з усунення несправності, також щодо цього інциденту працює СБУ та кіберполіція. Держспецзв'язку також підтверджує відсутність витоку даних. Відсутні також факти про те, що була втрачена, модифікована, або кудись передана інформація з державних ресурсів, повідомили у відомстві.

Читайте також:ЄС уперше покарав Росію за хакерські атаки

Хто стоїть за атакою

Після хакерської атаки на зламаних сайтах вночі з'явилося повідомлення російською, українською і ламаною польською мовами з погрозами і територіальними претензіями до українців нібито з боку поляків. Журналісти видання Wprost звернули увагу на помилки у польській мові повідомлення. Газета зазначила, що повідомлення польською мовою написане таким чином, що дозволяє припустити використання поганого перекладача. Тобто можна припустити, що повідомлення писали не носії мови. Пізніше повідомлення з сайтів зникло.

Публікація "заяв" у результаті кібератаки проти урядових відомств України польською мовою - це чергова спроба дестабілізувати польсько-українські відносини. Про це заявив речник міністерства закордонних справ Польщі Лукаш Ясіна на своїй сторінці у Twitter.

"Ми розцінюємо публікацію "заяв" польською мовою як чергову спробу дестабілізувати польсько-українські відносини", - написав Ясіна у п'ятницю. Він висловив стурбованість через кібератаку на українські урядові сайти і засудив "всі дії, що призводять до поширення дезінформації та порушення роботи державних установ".

Читайте також: Нові українські кібервійська: де взяти на них гроші і як забезпечити кадрами?

Допомога від Європи

У Євросоюзі не здивовані кібератакою на українські державні ресурси. Про це заявив верховний представник ЄС із зовнішньої й безпекової політики Жозеп Боррель. За його словами, в разі потреби ЄС готовий підключити до допомоги Україні свій спеціальний підрозділ зі швидкого реагування на кібератаки. Також він повідомив, що запропонує використовувати для цього і частину ресурсів європейської програми PESCO, незважаючи на те, що Україна не є членом ЄС. Також про готовність посилити кібербезпекуУкраїни заявив генсекретар НАТО Йенс Столтенберг. 

Сайти державних органів України не вперше зазнають атаки хакерів. Так, у грудні 2021 року Служба безпеки України нейтралізувала 59 кібератак на інформаційні системи органів державної влади. У лютому 2021 про спробу кібератаки на систему документообігу державних органів також повідомляла Рада національної безпеки й оборони. Тоді інцидент пов'язали з одним із хакерських шпигунських угруповань з РФ. Наймасштабніша атака відбулась 2017 року, тоді внаслідок атаки, яка маскувалась під вірус-вимагач, впали сотні державних і приватних IT-систем по всій країні.

Читайте також: Хакерська атака: чому Україна виявилась вразливою перед вірусом "Петя"

Персональні дані на продаж: звідки витік та як захиститися? (29.05.2020)

Пропустити розділ Близькі теми
Пропустити розділ Топтема

Топтема

Володимир Зеленський

Grain from Ukraine: на саміті зібрано 150 мільйонів доларів

Пропустити розділ Більше публікацій DW
На головну сторінку