У Києві поховали загиблого на війні сина головного рабина
12 вересня 2024 р.
У четвер, 12 вересня, в київській синагозі Бродського попрощались з загиблим на війні 34-річним військовослужбовцем Антоном (Матітьягу) Самборським, сином головного рабина України Моше Асмана.
За словами Асмана, його син пішов служити до Збройних сил України (ЗСУ) в травні 2024 року. Після вишколу він потрапив на Покровський напрямок. 24 липня зникнув безвісти в районі селища Георгіївка Покровського району Донецької області. Лише нещодавно підтвердилась його загибель.
"Я певен, що рідні та близькі можуть пишатися тим, що він робив за життя, і тим, що він загинув у бою, не шкодуючи свого життя заради інших", - зазначив під час прощання командувач медичних сил ЗСУ Анатолій Казмірчук.
"Його вбив "русский мир", який прийшов сюди, як вони кажуть "денацифікувати Україну". Отак вони "денацифікують" людей різних національностей: і росіян, і українців, і євреїв", - додав рабин Асман.
Посол Ізраїлю в Україні Міхаель Бродський, який відвідав церемонію прощання, висловив співчуття родині Самборського, назвавши їхню втрату ще одним прикладом спільної долі українського та єврейського народів. "Євреї в Україні розділяють ті ж тяжкості війни, що й українці, і віддають свої життя за право України залишатися вільною та незалежною країною, за право українців робити свій вибір. Це дуже перегукується і з тим, що зараз відбувається в Ізраїлі. На жаль, у боротьбі за ці права доводиться приносити страшні жертви", - зазначив дипломат.
Сирота у великій родині
У 58-річного Моше Асмана, який живе в Україні з 1991 року, є 12 дітей. 11-річного сироту Антона Самборського родина рабина всиновила в 2002 році, давши йому єврейське ім'я Матітьягу. Через 10 років він одружився і став жити окремо, працював у торгівлі. Близькі згадували його як привітну, веселу людину, яка завжди приходила на допомогу.
У чоловіка залишились дружина та маленька донька, яка народилася в травні 2024 року за тиждень до мобілізації батька.
"Я хочу щоб його душа була поруч із престолом слави Всевишнього, - висловив сподівання головний рабин України, - І щоб Бог помстився за безневинно пролиту кров його та йому подібних - військових і цивільних громадян України, які стали на захист батьківщини".