1. Перейти до змісту
  2. Перейти до головного меню
  3. Перейти до інших проєктів DW
ПолітикаКазахстан

У Казахстані позачергово обирають президента

Валерій Сааков
20 листопада 2022 р.

Беззаперечним фаворитом вважається чинний президент Касим-Жомарт Токаєв. Він уже оголосив кадрові зміни в складі уряду після проведення виборів.

https://p.dw.com/p/4JnQD
Позачергові вибори в Казахстані
Позачергові вибори в КазахстаніФото: Vyacheslav Osledko/AFP/Getty Images

Близько 12 мільйонів наділених правом голосу громадян Казахстану зможуть взяти участь у позачергових виборах президента країни. Виборчі дільниці відкрилися в неділю, 20 листопада, о 07:00 за місцевим часом і працюватимуть до 20:00.

Очікується, що результат виборів лише зміцнить владу чинного глави держави Касима-Жомарта Токаєва, який вважається беззаперечним фаворитом. Він пообіцяв виборцям створити "новий і справедливий Казахстан", хоч економічні труднощі залишаються, так само як і авторитарні схильності, пише AFP. Критики Токаєва маргіналізовані, а 69-річний президент не стикається з реальною опозицією, оскільки всі п'ять його конкурентів практично невідомі, додає інформаційна агенція.

Вже зараз Токаєв анонсував кадрові перестановки в уряді

Про непохитну впевненість Токаєва у своїй перемозі може свідчити й той факт, що він уже оголосив кадрові зміні в складі казахського уряду після президентських виборів. "Уряд залишиться працювати, але точкові зміни в складі уряду (...) будуть проведені", - заявив Токаєв журналістам у неділю в Астані, повідомляють місцеві видання. Він також зазначив, що такого роду зміни будуть "і в інших відомствах".

Крім того, перший президент Казахстану Нурсултан Назарбаєв висловив підтримку кандидатурі Токаєва на виборах. "Я кому передав владу добровільно? Знаєте, так? Я тоді ще зробив свій вибір і цей вибір до кінця. Зараз дуже потрібна єдність нашому народу. Незалежність, звісно, є, держава побудована, столиця побудована, але ще багато роботи. Для цього потрібна єдність народу навколо одного президента. (...) Сподіваюся, наші люди це розуміють", - заявив Назарбаєв журналістам у день виборів.

Читайте також: Колишній прем'єр Казахстану: Я бажаю перемоги Україні

І досі ставленик Назарбаєва?

Токаєв прийшов до влади у 2019 році, отримавши 70 відсотків голосів на виборах, результат яких був цілком прогнозованим після того, як він отримав підтримку Назарбаєва. Хоч перші роки свого правління Токаєв поводився як протеже Назарбаєва, але після жорстокого придушення хвилі масових протестів у країні на початку цього року він змінив свою офіційну лінію, дедалі більше відмежовуючись на публіці від Назарбаєва та його родини.

У вересні парламент Казахстану схвалив поправки до конституції, що обмежують президентство в країні одним строком, але на сім років, а також повернули столиці Нур-Султан, названій на честь Назарбаєва, назву Астана.

Читайте також: Росія закручує Казахстану гайки на експортній нафтовій трубі

Не підтримав Росію у війні проти України, але й не засудив агресію

З початку війни Росії проти України Казахстан проводить досить стриману й обережну політику щодо цього.

Так, країна не підтримала акт агресії РФ, хоч і утрималась під час обох голосувань щодо резолюцій генеральної асамблеї Організації Об'єднаних Націй, які засуджували Росію за вторгнення в Україну та спробу анексії українських територій. Водночас в Астані постійно наголошували на важливості принципу недоторканості кордонів та територіальної цілісності держав

Казахстан: жертви придушення протесту