Скільки мільйонів років життя у людей забере пластик?

Пластик використовується майже скрізь: для упаковки, для меблів або одягу, а також як будівельний матеріал, для медичних виробів та автомобільних шин. Але наслідки нашого споживання пластику також помітні скрізь.

Так, пластикові відходи часто потрапляють у природу, а потім у ґрунт або океани, де порушують екосистеми. Ці пластикові відходи розкладаються на найдрібніші частинки, утворюючи так званий мікро- та нанопластик. Зараз мікропластик можна знайти не лише в повітрі, ґрунті, в глибинах океану або в арктичній кризі, а й у живих організмах. Мікропластик виявили і в людському організмі: зокрема, в крові, легенях, мозку і навіть у перших випорожненнях новонароджених.

Споживання пластику у світі стрімко зростає

Тепер дослідники також звернули увагу на викиди, які утворюються протягом усього життєвого циклу пластикових виробів, тобто від видобутку нафти і природного газу, з яких виробляють пластик, до самого виробництва, а також транспортування, переробки та утилізації пластику.

Адже під час усіх цих процесів у довкілля виділяються, серед іншого, парникові гази, дрібний пил та шкідливі хімічні речовини, які негативно впливають на здоров'я людини - або безпосередньо, або опосередковано через наслідки глобального потепління.

Оскільки, згідно з прогнозом Організації економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР), до 2060 року глобальне споживання пластику може зрости майже втричі, негативні наслідки також збільшаться.

Нове дослідження, опубліковане в журналі The Lancet Planetary Health, порівнює ці наслідки в шести різних сценаріях - залежно від того, яким чином людство поводитиметься з пластиком у майбутньому. У кожному зі сценаріїв автори моделюють можливу ситуацію станом на 2040-й рік.

Скільки років життя забирає у людства пластик

Для своїх розрахунків вони використовували одиницю виміру "роки життя з поправкою на інвалідність" (Disability-Adjusted Life Year, DALY). Один DALY - це втрачений рік здорового життя через смерть або хворобу.

Автори дослідження також підрахували кількість пластику, яка, за прогнозами, вироблятиметься щороку. Окрім того, вони підрахували, скільки років життя людина, ймовірно, втратить у 2040 році, залежно від наявної кількості пластику.

Таким чином, прогнози показують, скільки шкідливих для здоров'я викидів спричиняє відповідна кількість пластику.

Ці викиди включають забруднення повітря, спричинене дрібними частинками, які утворюються, зокрема, під час транспортування пластикових виробів. Те ж стосується й викидів CO2, що виділяються під час видобутку сирої нафти та природного газу або виробництвом пластику. До цього переліку також належить вивільнення токсичних хімічних речовин із пластику, наприклад, під час виробництва або з пластикових відходів.

У своєму дослідженні група вчених взяла за відправну точку 2016 рік. Того року людство втратило близько 2,1 мільйона років життя через кількість пластику, що використовувався в усьому світі.

Для свого першого сценарію дослідники припустили, що ситуація з пластиком залишиться на нинішньому рівні до 2040 року. Іншими словами, що ми продовжуватимемо виробляти стільки ж нового пластику щороку, скільки виробляємо зараз, перероблятимемо стільки ж пластику і викидатимемо стільки ж пластикових відходів у довкілля.

У цьому випадку кількість втрачених років життя збільшиться більш ніж удвічі порівняно з 2016 роком: у 2040 році буде втрачено 4,5 мільйона років життя (одиниць DALY).

Однак за найоптимістичнішим сценарієм, за якого пластику менше використовуватиметься, більше перероблятиметься, а управління відходами буде кращим, ніж сьогодні, людство втратить 2,6 мільйона років життя у 2040 році - й це все одно буде на пів мільйона більше порівняно з 2016 роком.

Пластик - одне з основних джерел забруднення повітря

"За оцінками, понад чотири мільйони років здорового життя, втрачених у 2040 році, відповідають приблизно п'яти годинам втрати повного здоров'я для кожної людини на Землі", - підрахував Вальтер Леаль (Walter Leal) з Гамбурзького університету прикладних наук для сценарію, за яким "все залишиться як є".

За словами Леаля, протягом усього свого життєвого циклу пластик є джерелом близько 4,5 відсотка антропогенних викидів парникових газів. Це менше за ту кількість парникових газів, що виділяються при виробництві електроенергії або сільським господарством. Крім того, негативний вплив на здоров'я, спричинений пластиком, є меншим за вплив від загального забруднення повітря.

Утім, пластик є "основним джерелом частинок, що забруднюють повітря", констатує Леаль. І з огляду на зростання обсягів пластику в світі, політики мали б без зволікання ухвалити рішення для протидії цьому, переконаний науковець.

Викиди пластику -"лише верхівка айсберга" небезпеки для здоров'я

Автори дослідження наголошують, що вони не змогли включити в дослідження всі можливі наслідки впливу пластику на здоров'я через брак відповідних даних. Зокрема, до аналізу не включили негативних наслідків мікро- та нанопластику для здоров'я людини. З тієї ж причини не вдалося оцінити й потенційний вплив хімічних речовин, які можуть вивільнятися під час використання пластикових виробів.

Тому негативні наслідки для здоров'я людини, оцінені в дослідженні, безсумнівно, є лише верхівкою айсберга, пояснює у розмові з DW співавторка дослідження Меган Дінні. "У нас достатньо доказів, щоб зрозуміти, що потрібно діяти терміново. Виробництво пластику продовжує стрімко зростати, попри наявні докази його шкоди, а забруднення пластиком стрімко збільшується в усьому світі", - каже науковиця.

І це попри те, що добре відомо: забруднення пластиком тісно пов'язане з ширшими проблемами планетарного та людського здоров'я. За словами Дінні, інші дослідження вже показали, наскільки пластик посилює небезпеки та виклики у всіх куточках планети.

Чому потрібно виробляти менше пластику - але цього не відбувається

Найефективнішим способом зменшити описані в дослідженні ризики для здоров'я, пов'язані з пластиком, було б вироблення меншої його кількості, наголошує дослідницька група - однак, застерігають вони, пластик не слід просто замінювати іншими матеріалами.

Натомість людству потрібно використовувати менше матеріалів загалом, каже співавторка дослідження Дінні: наприклад, не виробляти непотрібних пластикових виробів і перейти на системи багаторазового використання. За можливістю пластик слід використовувати лише тоді, коли йому "немає альтернативи", й водночас слід заборонити використання сумнівних хімікатів, які містяться в штучних матеріалах, каже вчена.

В ідеальному випадку, на думку Дінні, ці заходи та відповідний обмін інформацією повинні бути "гармонізовані на міжнародному рівні через сильну, юридично обов'язкову глобальну угоду щодо пластику, яка охоплює весь його життєвий цикл, а також щодо хімічних речовин, що містяться в ньому".

Однак торік досягнення такої міжнародної угоди щодо пластику провалилося. Тоді на Саміті ООН з питань пластику у Женеві в 2025 році всі країни-учасниці погодилися, що з величезною кількістю пластикових відходів потрібно щось робити. Але найбільші нафтовидобувні країни заблокували угоду, якою б зменшувалися обсяги виробництва нового пластику в світі.