Що розпалює війну між Вірменією та Азербайджаном за Нагірний Карабах | Політичні новини з Європи: аналітика, прогнози, коментарі | DW | 29.09.2020
  1. Inhalt
  2. Navigation
  3. Weitere Inhalte
  4. Metanavigation
  5. Suche
  6. Choose from 30 Languages
Реклама

Європа

Що розпалює війну між Вірменією та Азербайджаном за Нагірний Карабах

Конфлікт між Вірменією та Азербайджаном через Нагірний Карабах знову загострився. Спостерігачі налаштовані песимістично. Аналіз DW.

Черговий ступінь ескалації конфлікту навколо Нагірного Карабаху між Азербайджаном і Вірменією: з неділі, 27 вересня, в регіоні вздовж усієї лінії зіткнення тривають бойові дії з обох боків із застосуванням важкої зброї. Це перше загострення такого масштабу з моменту підписання Бішкекської угоди про припинення вогню 1994 року.

Вірменія першою оголосила про запровадження воєнного стану та усезагальну мобілізацію, Азербайджан - наступного дня, хоча воєнний стан і мобілізація діятимуть не у всіх регіонах країни. Сторони висувають взаємні звинувачення у розв'язуванні агресії. Загиблі та поранені є з обох боків, дані сторін суттєво відрізняться одне від одного. Багато хто побоюється ще більшої ескалації та перетворення конфлікту на повномасштабну війну на Південному Кавказі.

"Настрої в Азербайджані: дипломатичні зусилля провалилися"

Нагірний Карабах за міжнародним правом належить Азербайджану, але фактично його територію, а також сім прилеглих азербайджанських районів контролюють вірменські сили із самопроголошеної Нагірно-Карабаської республіки. Новий спалах насильства в конфлікті, який триває уже понад 30 років, назрів минулого літа, коли в середині липня бойові зіткнення виникли на кордоні між Вірменією та Азербайджаном далеко на північ від спірної території Карабаху.

Азербайджанці вітають військових у Баку

Азербайджанці вітають військових у Баку

Ескалація на Південному Кавказі має кілка причин, і одна з них - неприхована фрустрація в Баку з приводу безрезультатних мирних переговорів з Вірменією. "Пріоритет Азербайджану був завжди один - вирішити це питання у рамках територіальної цілісності нашої країни. Впродовж 28 років ми намагаємося вирішити це мирним шляхом, але не виходить. Тому на чергову провокацію Вірменії зараз реалізується широкомасштабна контрнаступальна операція", - сказав у розмові з DW Фархад Мамедов, азербайджанський політолог і голова консалтингової компанії Strategic Consultancy Group.

Настрої в Азербайджані на даний момент очільник кавказької програми британського дослідницького інституту Chatham House Лоренс Броєрс описує так: "Дипломатія провалилася. Доречне питання: що має показати Баку після стількох років переговорів? Водночас Вірменія змогла консолідувати контроль над Нагірним Карабахом, поки мирний процес триває безкінечно".

Єреван спробує завдати Баку "максимальних втрат"

Влада в Єревані в умовах воєнних дій зосередиться на двох напрямах, вважає вірменський політичний аналітик, президент Єреванського пресклубу Борис Навасардян. Перший - це "максимальна мобілізація всіх сил, аби відбити наступ Азербайджану та завдати максимальних втрат противнику". Другим напрямом Навасардян вважає "роботу з міжнародною спільнотою для створення тиску на Азербайджан і обмеження амбіцій азербайджанського керівництва".

Конфлікт навколо Нагірного Карабаху

Керівництво Вірменії спробує "показати владі в Баку, що їй доведеться заплатити диспропорційно високу ціну за ескалацію, яка вимірюється військовими втратами і втратами живої сили", пояснює стратегію Єревана Броєрс із Chatham House. Вірменський прем'єр Нікол Пашинян, за його словами, продемонстрував, що не так стримано ставиться до теми збройної ескалації, як його попередник на посаді прем'єра Серж Саргсян. За спостереженнями Броєрса, у Єревані активно обмірковують стратегії "активного стримування".

Стабільне перемир'я? "Важко уявити"

В Азербайджані сподіваються на успіх військової операції. "В принципі, зараз реалізується силове вирішення проблеми", - каже політолог Мамедов. Перемир'я в Баку вважають можливим, але лише на "абсолютно нових умовах із точним графіком виводу збройних сил Вірменії з окупованої території Азербайджану. Це головна умова на основі чотирьох резолюцій Ради Безпеки ООН", підкреслює Мамедов.

У Єревані вкрай скептично ставляться до перспективи нової угоди про перемир'я. Це "малоймовірно, адже це покрокове врегулювання передбачає високий ступінь довіри між сторонами і надійні гарантії посередників з міжнародної спільноти", але зараз "довіра між Єреваном і Баку нульова", каже Борис Навасардян.

Добровольці в Єревані

Добровольці в Єревані

Вірменія робить умовою початку переговорів різке покращення безпеки в регіоні. "Це свого роду "ідеальний штурм", коли Вірменія каже: першим ділом безпека, а Азербайджан не має інших важелів, крім як дестабілізувати обстановку", коментує ситуацію Лоуренс Броєрс.

"Геополітичний патрон" замість дипломатії

Ескалації насильства на Південному Кавказі сприяє послаблення міжнародного фактору в розв'язанні конфлікту. "Мінський процес (мирні переговори за участі Мінської групи ОБСЄ. - Ред.) значною мірою був продуктом однополярного світу", який виник у перші роки після завершення "холодної війни", каже Лоуренс Броєрс. Тоді здавалося, що конфлікт "якось буде врегульований в межах ліберального світового ладу", але на даний момент США "самоізолювалися", і на міжнародній арені активнішими стали інші гравці, передусім Туреччина і Росія.

Читайте також: Як Алієв і Пашинян в Мюнхені говорили про Нагірний Карабах

Проблема полягала в тому, що міжнародна спільнота сьогодні не може взяти на себе обов'язок і запропонувати гарантії, які будуть достатніми для того, аби Баку і Єреван поновили значимий мирний діалог. За таких умов для сторін стає вигіднішим "знайти собі геополітичного патрона", ніж іти дипломатичним шляхом, який "не має солідної міжнародної підтримки", пояснює ситуацію Броєрс.

Потенціал для подальшої ескалації

Ситуація на Південному Кавказі дуже небезпечна, переконаний Броєрс із Chatham House, адже міжнародні сили не чинять достатньо тиску для того, аби примусити сторони припинити вогонь. При цьому ролі зовнішніх гравців у конфлікті змінюються, особливо роль Туреччини. "Емпатію та солідарність із Азербайджаном Анкара відчувала завжди, але тепер вони переростають у більш активні форми підтримки", включаючи військову допомогу, каже експерт.

Як вважає Лоуренс Броєрс, потенціал для подальшої ескалації і втручання інших країн у конфлікт на Південному Кавказі існує, якщо обидві сторони не вийдуть з військового протистояння найближчими днями, кожна - зі своїм уявленням про досягнуті успіхи.

Дивитись відео 01:57

Пашинян та Алієв про причини ескалації у Нагірному Карабасі (28.09.2020)

Реклама