Державне бюро розслідувань (ДБР) у вівторок, 9 листопада, повідомило про нові підозри в злочинах, пов'язаних із розгоном і розстрілами активістів Майдану 18-20 лютого 2014 року, дев'ятьом силовикам часів президентства Віктора Януковича. Усі вони, як і експрезидент України, уже багато років знаходяться в розшуку, тому правоохоронці відправили їм підозри на останні відомі поштові адреси.
У своїх повідомленнях ДБР та Офіс генерального прокурора не називають імен підозрюваних, проте перелічують посади. З огляду на це мова йде про колишніх міністра оборони Павла Лєбєдєва, голову Служби безпеки України Олександра Якименка, його першого заступника - керівника Антитерористичного центру Володимира Тоцького, міністра внутрішніх справ Віталія Захарченка, його заступника Віктора Ратушняка, командувача внутрішніх військ МВС Станіслава Шуляка, виконувача обов'язків начальника столичної міліції Валерія Мазана, його заступника Петра Федчука, а також командира київського “Беркуту” Сергія Кусюка.
ДБР називає екссиловиків "організованою злочинною групою", яка мала на меті припинення протестів в центрі Києва. Минулого тижня ДБР та Офіс генпрокурора виписали підозру Януковичу в керівництві нею.
Віктор Янукович, на думку ДБР, стояв на чолі злочинної групи.
Нові епізоди в справі Майдану
Правоохоронці інкримінують Януковичу, Захарченку, Мазану та Кусюку організацію терористичного акту проти так званої "мирної ходи" мітингувальників до Верховної Ради України 18 лютого 2014 року. ДБР та Офіс генпрокурора не пояснюють, що саме з подій того ранку вони розцінюють як теракт, однак зазначають, що в результаті нього загинули четверо громадян, а ще десятеро отримали поранення.
Окрім цього правоохоронці інкримінують силовикам перевищення владних повноважень через використання міліціонерами та військовими зброї і спецзасобів для розгону мітингувальників. Усім підозрюваним також закидають незаконне перешкоджання мирним зібранням, умисні вбивства, замахи на вбивства та заподіяння активістам тяжких тілесних ушкоджень. Офіс генпрокурора стверджує, що від дій групи загинули 67 громадян, отримали травми 887 цивільних осіб та 132 правоохоронці.
Генеральна прокурорка Ірина Венедиктова на своїй сторінці у Facebook у вівторок пояснила: досі ДБР змогла підтвердити причетність підозрюваних до 468 епізодів подій 18-20 лютого 2014 року, а нині інкримінує їм загалом 1019 епізодів.
Читайте також: Справа про вбивства на Майдані: минають роки, обвинувачених меншає
Заочне розслідування за новими правилами
ДБР розслідує справу проти Януковича та силовиків за їх відсутності. Це стало можливим після того як в квітні Рада спростила заочне судочинство - для нього більше не потрібен розшук підозрюваного через Інтерпол. Нагадаємо, міжнародна організація відмовляється вносити Януковича та колишніх міліціонерів у свої розшукові списки через ймовірність їхнього політичного переслідування.
Віктора Януковича вже один раз засудили заочно - в 2019 році його визнали винним у держзраді та призначили покарання у 13 років позбавлення волі. Захисники експрезидента обурюється новими змінами до правил заочного судочинства, ухваленими, на їх думку саме під їх клієнта. Вони відкидають підозри ДБР і стверджують, що злочини на Майдані вчиняли саме протестувальники.
-
Криваве протистояння в Києві під час Євромайдану в лютому 2014-го
Хода "Мирний наступ" переросла у криваве протистояння
На ранок 18 лютого було заплановано "Мирний наступ" - багатотисячну ходу учасників Євромайдану до Верховної Ради України, де планувався розгляд змін до Конституції щодо обмеження повноважень президента. На прилеглих до Ради вулицях розпочалися сутички протестувальників із бійцями внутрішніх військ. Мітингувальники кидали бруківку через вантажівки, якими перегородили вулицю, у бік силовиків.
-
Криваве протистояння в Києві під час Євромайдану в лютому 2014-го
Верховна Рада змарнувала шанс зняти напругу
Опозиційні фракції з самого ранку 18 лютого блокували засідання ВРУ, вимагаючи першим питанням порядку денного розглянути акт поновлення Конституції 2004 року. Але за вказівкою голови Верховної Ради Володимира Рибака канцелярія ВРУ відмовлялася реєструвати цей документ, не погоджуючись на жодні компроміси. До кінця робочого дня сесійне засідання так і не розпочалося.
-
Криваве протистояння в Києві під час Євромайдану в лютому 2014-го
Загострення протистояння та ультиматум МВС
Періодично протестувальники йдуть в атаку, однак силовики відстрілюються, кидають світло-шумові гранати. У бік силовиків летить каміння. Люди налаштовані блокувати парламент доти, доки не будуть виконані їхні вимоги. МВС попереджає, що о 18.00 "наведуть порядок" за допомогою "жорстких дій". З'являються перші повідомлення про загиблих від вогнепальних поранень.
-
Криваве протистояння в Києві під час Євромайдану в лютому 2014-го
У західних областях України блокують силовиків
До будівлі Львівської ОДА увійшли кілька сотень молодих людей. Вони виламали двері адміністрації та кинули в приміщення світло-шумову гранату. Протестувальники також взяли під контроль ГУ львівської міліції та прокуратуру. Триває блокування частин внутрішніх військ та підрозділів "Беркута". Аналогічні акції відбуваються в Івано-Франківську та Тернополі.
-
Криваве протистояння в Києві під час Євромайдану в лютому 2014-го
Західні лідери закликають український уряд припинити насильство
На той час міністра закордонних справ ФРН Франк-Вальтер Штайнмаєр, генсек НАТО Андерс Фог Расмуссен, верховна представниця ЄС з питань зовнішньої політики і безпеки Кетрін Ештон та низка інших західних лідерів засудили ескалацію протистояння в Україні та закликали знайти політичне розв'язання кризи.
-
Криваве протистояння в Києві під час Євромайдану в лютому 2014-го
"Чорний вівторок" України
Після жорстоких сутичок в урядовому кварталі мітингувальники відступили на майдан Незалежності. Силовики послідували за ними. Незважаючи на спільну заяву голів СБУ та МВС із вимогою до 18:00 "припинити протистояння", "Беркут", не дочекавшись вказаного часу, атакував протестувальників. Ближче до 20:00 почався повноцінний штурм. Протистояння тривало майже всю ніч.
-
Криваве протистояння в Києві під час Євромайдану в лютому 2014-го
Янукович втрачає контроль
Протягом дня і станом на 21 годину вечора 18 лютого тодішній президент України Віктор Янукович не зробив жодної заяви щодо ситуації, що склалася в Києві. За офіційними даними, під час сутичок між протестувальниками та силовиками загинули дев'ять осіб - семеро цивільних та двоє міліціонерів.
-
Криваве протистояння в Києві під час Євромайдану в лютому 2014-го
Пожежа у Будинку профспілок
Під час сутичок вночі 18 лютого згоріла будівля Будинку профспілок, де розташовувалися Штаб національного спротиву та головний польовий шпиталь протестувальників. Унаслідок сутичок загинули понад 20 людей, були госпіталізовані, за різними оцінками, від 200 до 1000 людей. Точних даних немає, оскільки багато постраждалих категорично відмовлялися від госпіталізації, побоюючись викрадень та арештів.
-
Криваве протистояння в Києві під час Євромайдану в лютому 2014-го
Між штурмом і розстрілом
19 лютого табір "тітушок" у Маріїнському парку стояв пустим, а на Майдані Незалежності демонстранти продовжували палити шини, час від часу застосовувати піротехніку та "коктейлі Молотова" проти правоохоронців, які у свою чергу продовжували кидати у протестувальників світло-шумові гранати. Центральні вулиці були перекриті. Вночі прибули протестувальники зі Львова та Івано-Франківська.
-
Криваве протистояння в Києві під час Євромайдану в лютому 2014-го
Кривавий розстріл на Інститутській
Після доволі спокійної ночі вранці 20 лютого відновлюється протистояння між протестувальниками та силовиками. Після майже двох годин сутичок - із застосуванням світло-шумових гранат та "коктейлів Молотова" - силовики відступають від майдану Незалежності. Протестувальники йдуть у наступ вулицею Інститутською. Їх починають обстрілювати снайпери.
-
Криваве протистояння в Києві під час Євромайдану в лютому 2014-го
Небесна сотня
Упродовж лічених годин загинули кілька десятків людей. Деякі поранені згодом померли у лікарнях. Загалом цього ранку загинули близько сотні протестувальників - їх назвали Небесною сотнею.
-
Криваве протистояння в Києві під час Євромайдану в лютому 2014-го
Кінець кровопролиття
Увечері 20 лютого депутати почали збиратися у Раді для обговорення ситуації у країні. О 22:17 ВРУ ухвалила постанову "Про засудження застосування насильства, яке призвело до загибелі мирних громадян України". Цей документ визнав дії силовиків незаконними і постановив "заборонити використання будь-яких видів зброї проти учасників протесту". Ця постанова поклала край триденному кровопролиттю.
Автор: Анастасія Магазова
