Передумови для напруження у відносинах Росії та України та великої війни, розв'язаної 24 лютого, складалися не один десяток років. Аргументи, які наводить президент Росії Володимир Путін, сягають ще далі, Середньовіччя, коли частини нинішніх України та Росії входили до Київської Русі. Звідти теза глави Кремля про "один народ", до якого він зараховує і білорусів. При цьому президент РФ рідко згадує, що у росіян та українців не завжди був один шлях, і що сформувалися дві мови та культури - споріднені, але різні.
Коли обидві республіки стали окремими країнами після розпаду Радянського Союзу, з'явилася ще одна відмінність, політична. Київ пішов шляхом західних демократій, зі змінністю влади. Москва з нього звернула. Нинішній конфлікт - наслідок політики за останні 30 років. Його можна умовно розділити на три етапи, кожний приблизно десять років. DW - про поворотні події.
1992-2003: Україна йде, Росія не проти
У грудні 1991 року Україна разом із Росією та Білоруссю була однією з трьох республік, які закріпили розпад СРСР. Москва, очевидно, розраховувала зберегти вплив за допомогою Співдружності незалежних держав (СНД) та постачання дешевого газу. Але вийшло інакше. Росія та Білорусь створили союзну державу, Україна дедалі частіше дивилася на Захід.
Це дратувало Кремль, але Україна успадкувала від СРСР майже мільйонну армію та третій у світі ядерний арсенал. Від ракет Київ відмовився, передавши їх Росії в обмін на гарантії безпеки (Будапештський меморандум) та економічну допомогу.
Поки Захід не відповідав Україні взаємністю і не збирався інтегрувати її до своєї структури, реакція Москви виглядала стриманою. Пострілів не було, якщо не брати до уваги інцидент зі стріляниною у повітря 1992 року, коли сторожовий корабель ЧФ підняв український прапор і пішов із Севастополя до Одеси.
Росія в перше пострадянське десятиліття була слабка економічно, а чеченські війни забирали ресурси. Розділивши Чорноморський флот і підписавши у 1997 році "Великий договір", РФ визнала кордони України, включаючи Крим.
Читайте також: Коментар: Боротьба з "анти-Росією" стала сенсом життя Путіна
2003-2013: Тріщини в пострадянській дружбі
Перша велика дипломатична криза між Москвою та Києвом відбулася за російського президента Володимира Путіна. Восени 2003 року Росія раптово почала будувати дамбу в Керченській протоці в напрямку українського острова Коса Тузла. Київ сприйняв це як спробу переділу кордонів. Конфлікт було вирішено після особистої зустрічі президентів. Будівництво було припинено, але задекларована дружба двох країн отримала перші тріщини.
Помаранчева революція (Київ, жовтень 2004 року)
На виборах президента України 2004 року Росія активно підтримала проросійського кандидата Віктора Януковича, але "помаранчева революція" не допустила його перемоги на тлі звинувачень у фальсифікації. Президентом став прозахідний політик Віктор Ющенко. Його перемога стала відправною точкою до політичних змін у РФ. Вони спрямовані на недопущення того, що в Москві називають "кольоровими революціями" і в чому звинувачують Захід. Під час правління Ющенка РФ двічі перекривала Україні газовий кран - у 2006 та 2009 роках, що призвело до перебоїв транзитних поставок до Європи.
Ключова для розуміння нинішньої ситуації подія сталася у 2008 році. На саміті НАТО в Бухаресті президент США Джордж Буш спробував надати Україні та Грузії План дій з підготовки членства в альянсі (ПДЧ). Путін різко виступив проти, Москва дала зрозуміти, що не визнає повністю незалежність України. У результаті Німеччина та Франція заблокували план Буша. Обом пострадянським країнам, Україні та Грузії, було обіцяно членство в НАТО, але без дати.
Революція гідності (Київ, лютий 2014 року)
Оскільки швидко просунутися до військового альянсу не вдалося, Україна взяла курс на економічну інтеграцію шляхом угоди про асоціацію з Євросоюзом. Влітку 2013 року, за кілька місяців до можливого підписання, Росія почала чинити на Україну масштабний економічний тиск, майже перекривши на кордоні український експорт. Восени уряд Януковича, який став президентом у 2010 році, заявив про призупинення підготовки до підписання угоди з Брюсселем, пославшись на тиск РФ. Рішення Януковича викликало протести в Україні, на тлі яких він у лютому 2014 року втік до Росії.
Читайте також: Шлях України до НАТО - назавжди в залі очікування?
2014-2021: Анексія Криму та війна на Донбасі
У Києві виник вакуум влади, у березні 2014 року Росія анексувала Крим. Це було поворотним моментом, початком неоголошеної війни. Одночасно російські та місцеві напіввоєнні структури дали поштовх сепаратизму на Донбасі, були проголошені "народні республіки" в Донецьку та Луганську, якими керували люди, котрі приїхали з РФ, у формі без розпізнавальних знаків. Київ реагував повільно, чекав на президентські вибори наприкінці травня й лише потім зважився на масштабне застосування сили, яку назвав "антитерористичною операцією" (АТО).
Російські військові в Криму (Сімферополь, березень 2014 року)
На початку червня 2014 року у Франції на заходах з нагоди 70-х роковин висадки союзників у Нормандії новообраний президент України Петро Порошенко вперше зустрівся з російським колегою Путіним за посередництва лідерів Німеччини та Франції. Так виник "нормандський формат".
Влітку 2014-го українська армія почала тіснити сепаратистів, але наприкінці серпня Росія, як стверджує Київ, масштабно застосувала на Донбасі свою армію. Москва це заперечує. Українські сили зазнали поразки під Іловайськом, що стало піком конфлікту. Війна по всій лінії фронту закінчилася підписанням у вересні в Мінську угоди про припинення вогню, яка була швидко порушена.
Тоді почалася позиційна війна, яка триває досі. На початку 2015 року сепаратисти перейшли у широкий наступ. Київ знову звинуватив Москву у застосуванні армії без розпізнавальних знаків, РФ знову все заперечувала. Українські сили зазнали поразки в районі вузлового міста Дебальцеве, яке їм довелося поспіхом залишити. Тоді за посередництва ФРН та Франції було підписано Мінськ-2, угоду, яка досі залишається головним документом щодо врегулювання конфлікту. Жоден з його пунктів повністю не виконаний, сторони звинувачують одна одну.
Війна на Донбасі (фото з архіву)
Востаннє прорив здавався можливим влітку та восени 2019 року, коли сторони домовилися та реалізували відведення сил на кількох ділянках. Але після саміту "нормандського формату" в Парижі більше зустрічей не було. Росія відмовляється від прямого спілкування з українським президентом Володимиром Зеленським, звинувачуючи його у невиконанні Мінська-2.
У 2021 році РФ двічі стягувала війська до кордонів України - навесні та пізно восени. У грудні президент Путін вперше в ультимативній формі озвучив вимогу до США та НАТО не приймати до Північноатлантичного альянсу Україну та інші пострадянські країни, а також не надавати їм військової допомоги. Альянс відповів відмовою.
2022 рік: Початок війни Росії проти України
21 лютого 2022 року президент Росії Володимир Путін визнав незалежність самопроголошених "Донецької народної республіки" та "Луганської народної республіки". Відповідні документи ратифікував парламент країни. Путін заявив також, що до цих утворень належать території Донецької та Луганської областей України. Це значно більше, ніж регіон, який контролювали сепаратисти.
Уранці 24 лютого глава російської держави оголосив про початок "спеціальної воєнної операції" проти України. Її метою він назвав "демілітаризацію" країни. Збройні сили РФ почали завдавати ударів по містах України та її військовій інфраструктурі - не лише на Донбасі.
-
Що відбувається в Україні після вторгнення Росії
Російські війська рухаються в Україну з Криму, Донбасу й Білорусі
Російські війська наступають на Україну з трьох напрямків: з анексованого Криму, з території сепаратистських самопроголошених "ДНР" та "ЛНР" та з території Білорусі. На фотографії - військова техніка рухається у напрямку кордону з Україною через місто Армянськ у Криму.
-
Що відбувається в Україні після вторгнення Росії
Звернення президента України Володимира Зеленського
Президент України Володимир Зеленський звернувся до громадян країни, закликавши їх не піддаватися паніці та "робити все, що потрібно, для підтримки збройних сил". Зі зверненнями до українців глава держави має намір виступати щогодини - він наголосив, що в той час, коли поширюється "багато фейків", вкрай важлива інформація з офіційних джерел.
-
Що відбувається в Україні після вторгнення Росії
Повітряна карта Європи на сайті FlightRadar
Повітряна карта Європи на сайті FlightRadar після початку війни в Україні.
-
Що відбувається в Україні після вторгнення Росії
Російські ракетні удари по Києву
О п'ятій ранку в різних частинах Києва було чути звуки ракетних вибухів. На фотографії - полум'я та клуби диму після ударів російських ракет по столиці України.
-
Що відбувається в Україні після вторгнення Росії
Вибухи в Маріуполі
Два потужні вибухи прогриміли у східній частині Маріуполя. За даними українських держслужб, внаслідок обстрілу спалахнули сім житлових будинків. На фотографії - база ППО в Маріуполі, яка зазнала ракетного удару.
-
Що відбувається в Україні після вторгнення Росії
Ракетні удари по Харкову
Найпотужніших ракетних ударів зазнав Харків і Харківська область. Внаслідок обстрілу житлового будинку у місті Чугуєві загинула дитина, повідомило українське МНС.
-
Що відбувається в Україні після вторгнення Росії
Удар по житловому будинку в Чугуєві Харківської області
Метою російських атак у Харківській області були військовий аеродром у місті Чугуїв і розташовані там військові бази. На фотографії - чоловік сидить перед розбомбленим автомобілем біля житлового будинку у Чугуєві.
-
Що відбувається в Україні після вторгнення Росії
Уламки російського безпілотника в центрі Києва
Працівники дорожніх служб прибирають із проїжджої частини залишки російського безпілотника, який упав у центрі Києва.
-
Що відбувається в Україні після вторгнення Росії
Жителі Києва їдуть з міста
Дороги на виїзді з Києва заповнені великою кількістю автомобілів, що залишають столицю та прямують до західної частини країни. Держслужба з надзвичайних ситуацій повідомила про DDOs атаку на офіційні сайти. Оповіщення населення про початок війни відбувається через соціальні мережі.
-
Що відбувається в Україні після вторгнення Росії
Черги біля банкоматів
Біля багатьох банкоматів у Києві, Львові та інших містах стоять черги. Національний банк зафіксував курс гривні на рівні 29,25 грн за долар та обмежив зняття готівки на рівні 100 тисяч гривень на день.
Автор: Марина Барановська
-
Коротка історія російсько-українського протистояння
Розпад Радянського Союзу і створення СНД
У грудні 1991 року Україна разом із Росією та Білоруссю закріпила розпад СРСР. Москва, очевидно, розраховувала зберегти вплив за допомогою СНД та постачання дешевого газу. Але вийшло інакше. РФ та Білорусь створили союзну державу, Україна дедалі частіше дивилася на Захід. На фото - Леонід Кравчук, Нурсултан Назарбаєв, Борис Єльцин і Станіслав Шушкевич під час офіційного заснування СНД в Алмати.
-
Коротка історія російсько-українського протистояння
Спадок СРСР та Будапештський меморандум
Україна успадкувала від СРСР майже мільйонну армію та третій у світі ядерний арсенал. Від ракет Київ відмовився, передавши їх Росії в обмін на економічну допомогу та гарантії безпеки (Будапештський меморандум 1994 року). Поки Захід не відповідав Києву взаємністю і не збирався інтегрувати її до своєї структури, реакція РФ виглядала стриманою.
-
Коротка історія російсько-українського протистояння
Росія визнає кордони України з Кримом
Пострілів не було, якщо не брати до уваги інцидент зі стріляниною у повітря 1992 року, коли сторожовий корабель ЧФ підняв прапор України і пішов із Севастополя до Одеси. Росія перші 10 років була слабка економічно, а чеченські війни забирали ресурси. Розділивши Чорноморський флот і підписавши у 1997 році "Великий договір", РФ визнала кордони України, включаючи Крим. На фото: Севастополь, 1992 рік.
-
Коротка історія російсько-українського протистояння
Тріщини в радянській дружбі: конфлікт навколо Тузли
Перша велика дипломатична криза між Москвою та Києвом відбулася за президенства Володимира Путіна. Восени 2003 року РФ раптово почала будувати дамбу в Керченській протоці в напрямку українського острова Тузла. Київ сприйняв це як спробу переділу кордонів. Конфлікт було вирішено після особистої зустрічі президентів. Будівництво припинили, але задекларована дружба двох країн отримала перші тріщини.
-
Коротка історія російсько-українського протистояння
Помаранчева революція
На виборах президента України 2004 року РФ активно підтримала проросійського кандидата Віктора Януковича, але "помаранчева революція" не допустила його перемоги на тлі звинувачень у фальсифікації. Президентом став прозахідний Віктор Ющенко. Його перемога стала відправною точкою до політичних змін у РФ. Вони спрямовані на недопущення того, що в Москві називають "кольоровими революціями".
-
Коротка історія російсько-українського протистояння
Перекриття газового крану у 2000-х
За часів президентства Ющенка РФ двічі перекривала Україні газовий кран - у 2006 та 2009 роках, що призвело до перебоїв транзитних поставок до Європи. На фото 2009 рік: співробітник "Газпрому" на газовимірювальній станції "Суджа", за 200 метрів від українського кордону, Курська область, РФ.
-
Коротка історія російсько-українського протистояння
Обіцянки членства у НАТО
Ключова подія сталася у 2008 році. На саміті НАТО в Бухаресті президент США Джордж Буш спробував надати Україні та Грузії План дій з підготовки членства в альянсі (ПДЧ). Путін різко виступив проти, Москва дала зрозуміти, що не визнає повністю незалежність України. У результаті ФРН та Франція заблокували план Буша. Україні та Грузії, було обіцяно членство в НАТО, але без дати.
-
Коротка історія російсько-українського протистояння
Курс України на Євросоюз
Оскільки швидко просунутися до НАТО не вдалося, Київ взяв курс на економічну інтеграцію з ЄС. Влітку 2013 року, за кілька місяців до можливого підписання угоди про асоціацію з ЄС, РФ почала тиск, майже перекривши на кордоні експорт з України. Уряд Януковича заявив про призупинення підготовки до підписання угоди. Це викликало масові протести в Україні, Янукович у 2014 році втік до Росії.
-
Коротка історія російсько-українського протистояння
Анексія Криму
У Києві виник вакуум влади, у березні 2014 року Росія анексувала Крим. Це було поворотним моментом, початком неоголошеної війни. На фото: російські військові в Криму (Сімферополь, березень 2014 року).
-
Коротка історія російсько-українського протистояння
Війна на Донбасі
Одночасно російські та місцеві напіввоєнні структури дали поштовх сепаратизму, були проголошені "народні республіки" в Донецьку та Луганську, якими керували люди, що приїхали з РФ, у формі без розпізнавальних знаків. Київ реагував повільно, чекав на президентські вибори наприкінці травня й лише потім зважився на масштабне застосування сили. На фото: танк бойовиків у Донецьку, 2015 рік.
-
Коротка історія російсько-українського протистояння
Поява "нормандського формату"
На початку червня 2014 року у Франції на заходах з нагоди 70-х роковин висадки союзників у Нормандії новообраний президент України Петро Порошенко вперше зустрівся з російським колегою Путіним за посередництва лідерів Німеччини та Франції. Так виник "нормандський формат".
-
Коротка історія російсько-українського протистояння
"Іловайський котел"
Улітку 2014-го українська армія почала тіснити сепаратистів, але наприкінці серпня Росія, як стверджує Київ, масштабно застосувала на Донбасі свою армію. Москва це заперечує. Українські сили зазнали поразки під Іловайськом, що стало піком конфлікту. Активні бойові дії по всій лінії фронту закінчилася підписанням у вересні в Мінську угоди про припинення вогню, яка була швидко порушена.
-
Коротка історія російсько-українського протистояння
Позиційна війна триває
На початку 2015 року сепаратисти перейшли у широкий наступ. Київ знову звинуватив Москву у застосуванні армії без розпізнавальних знаків, РФ знову все заперечувала. Українські сили зазнали поразки в районі вузлового міста Дебальцеве, яке їм довелося поспіхом залишити. Тоді за посередництва ФРН та Франції було підписано Мінськ-2. Жоден з його пунктів повністю не виконаний.
-
Коротка історія російсько-українського протистояння
Скупчення військ на кордоні
У 2021 році трапилося нове загострення. Росія двічі скупчує свої війська біля західних кордонів: навесні та восени. Українська та західна розвідки повідомляють про загрозу можливого вторгнення РФ в Україну. Аби розрядити обстановку, на Заході пройшла низка міжнародних переговорів. Однак РФ вимагає гарантій невступу України в НАТО і дає знати, що поки відводити війська вона не збирається.
Автор: Роман Гончаренко, Ольга Журавльова