″Продовжувати діалог″: підсумки прощального візиту Меркель до Путіна | Новини - актуальні повідомлення про події в світі | DW | 21.08.2021

Познайомтесь з новою DW

Скористайтесь ексклюзивною можливістю ознайомитися з бета-версією нової DW. Своєю думкою Ви можете нам допомогти зробити нову DW ще кращою.

  1. Inhalt
  2. Navigation
  3. Weitere Inhalte
  4. Metanavigation
  5. Suche
  6. Choose from 30 Languages
Реклама

Новини

"Продовжувати діалог": підсумки прощального візиту Меркель до Путіна

Про що говорили і домовлялися лідери РФ і ФРН під час останнього візиту Анґели Меркель до Москви у статусі канцлерки - в матеріалі DW.

Анґела Меркель та Володимир Путін у Кремлі

Анґела Меркель та Володимир Путін у Кремлі

Німецькі та російські ЗМІ розійшлися в тому, який за рахунком візит до Росії здійснила Анґела Меркель (Angela Merkel) 20 серпня в статусі канцлерки ФРН: публікувалися цифри від 19 до 21. Сама Меркель, виступаючи після зустрічі з Володимиром Путіним, "заримувала" це число з кількістю своїх років на посаді канцлера - 16 візитів за 16 років. А от за підрахунками DW за 16 років вона приїжджала в Росію 20 разів.

Офіційна частина візиту почалася біля стін Кремля в Олександрівському саду. Меркель прибула туди перед зустріччю з президентом Росії, щоб покласти вінок до могили Невідомого солдата. "Щоб ще раз нагадати, що 80 років тому гітлерівська Німеччина напала на Радянський Союз", - пояснила глава німецького уряду.

З Олександрівського саду Меркель попрямувала у Великий Кремлівський палац, де о 14:00 її чекав Путін. Перед початком переговорів він подарував канцлерці букет квітів, після чого обидва політики сіли за столик, щоб фотографи зробили кілька знімків. "Ми завжди в телефонному контакті", - заявив журналістам глава Кремля, і в цей момент у його візаві задзвонив телефон, що викликало усмішки у членів делегацій та журналістів. У цьому веселому настрої Путін і Меркель вирушили на переговори.

Путін може допомогти своїми зв'язками з "Талібаном"

До журналістів лідери двох країн вийшли на годину пізніше, ніж планувалося. А коли вони оприлюднили список тем, які обговорили, стало зрозуміло, що переговори і не могли закінчитися раніше: перелік був дуже великим. Від ситуації в Афганістані, Сирії та Білорусі до отруєння Олексія Навального і зміни клімату. Знайти компроміс поки вдалося не в усьому.

Члени делегації Талібану в Москві

Члени делегації "Талібану" в Москві (9 липня 2021 року)

Анґела Меркель і Володимир Путін визнали, що прихід "Талібану" до влади в Афганістані - це факт, з яким не посперечаєшся. Путін назвав цю зміну результатом політики Заходу "з нав'язування ззовні чиїхось сторонніх цінностей". За його словами, "Талібан" припинив бойові дії і "приступив до наведення громадського порядку".

Меркель утрималася від оцінки дій талібів, але звернулася до Путіна з проханням: "Я хотіла б, щоб Росія задіяла свої зв'язки з "Талібаном", щоб дозволити залишити країну тим, хто допомагав збройним силам і правоохоронним органам Німеччини". Російський президент, говорячи про біженців, висловив побоювання: "Особливо важливо зараз не допустити проникнення терористів всіх мастей на території суміжних з Афганістаном держав, в тому числі й під виглядом біженців".

Читайте також: Бізнес з "Талібаном": чим Афганістан цікавий Китаю, Туреччині та Росії

Меркель занепокоєна репресіями в Росії

Репресивна внутрішня політика Росії теж стала предметом діалогу. Ситуацію довкола Олексія Навального Меркель назвала гнітючою. "ЄСПЛ назвав процес у справі Навального і вирок йому свавільним і непомірним, - зазначила вона. - Я закликала звільнити Олексія Навального". "Що стосується згаданого фігуранта, то він засуджений за кримінальний злочин щодо іноземних партнерів", - Путін в черговий раз не став називати Навального на ім'я-прізвище, зате пригадав йому справу "Ів Роше". ЄСПЛ у 2018 році постановив, що при розгляді цієї справи було порушено право братів Навальних на справедливий суд.

Розчаруванням назвала Меркель і рішення визнати три німецькі НКО - "Німецько-російський обмін", "Центр ліберальної сучасності" і "Форум російських європейців" - небажаними на території Росії. Вона попросила скасувати цей статус, щоб відновити дискусійний майданчик "Петербурзький діалог", який, за її словами, сприяв зближенню громадянських суспільств Росії і Німеччини.

Прохання канцлерки пролунало лише за годину до того, як стало відомо, що міністерство юстиції Росії внесло до реєстру "ЗМІ-іноагентов" телеканал "Дождь", розслідувальне видання "Важливі історії", а п'ять співробітників цього видання визнало "фізособами-іноагентами".

Не домовилися про транзит газу через Україну

Анґела Меркель у неділю, 22 серпня, вирушить до Києва на зустріч з президентом України Володимиром Зеленським. Українська сторона очікує, що і після введення трубопроводу "Північний потік-2" в експлуатацію не втратить доходи від транзиту газу. Але приїхати до Києва із залізною гарантією того, що російсько-український контракт на транзит газу через Україну буде продовжений після 2024 року у Меркель не вийде: Путін як крок у відповідь вимагає від європейців домовитися про умови.

"Ми готові і після 2024 року транзитувати через територію України, але ми повинні зрозуміти, на який термін, в якому обсязі, - заявив він. - Для цього ми повинні отримати відповідь, в тому числі від наших європартнерів, скільки ж вони готові у нас закуповувати. Ну це ж очевидна річ. Ми не можемо підписати транзитний контракт, якщо у нас немає контрактів на поставку споживачам в Європі".

Попри розбіжності з Росією з українського та багатьох інших питань, Меркель упевнена, що немає іншого хорошого способу вирішувати міжнародні проблеми, крім діалогу. "У міжнародних відносинах немає розумної альтернативи діалогу, обміну аргументами, навіть якщо це коштує величезних зусиль, - підсумувала канцлерка ФРН свій виступ. - Я переконана, що діалог слід продовжувати".

Дивитись відео 08:03

"Північний потік-2": газопровід таки добудують, чим ризикує Україна? (22.07.2021)