1. Перейти до змісту
  2. Перейти до головного меню
  3. Перейти до інших проєктів DW

Процес у Ростові-на-Дону: за що судять "азовців"

16 червня 2023 р.

Міжнародні та українські правозахисники гостро критикують початок судового процесу над військовими полку "Азов", що розпочався в РФ. Вони називають процес порушенням міжнародного права. DW - з думками експертів.

https://p.dw.com/p/4Sh8H
Будівля суду в Ростові-на-Дону
Будівля суду в Ростові-на-ДонуФото: Erik Romanenko/TASS/picture alliance/dpa

Південний окружний військовий суд у Ростові-на-Дону цього тижня почав слухати справу стосовно 22 українських військовопослужбовців із полку "Азов".

Держобвинувач РФ у справі повідомив, що двох з 24 обвинувачених раніше було обміняно у ході обміну військовополоненими. Таким чином кількість підсудних скоротилася до 22 осіб. З них, за різними даними, восьмеро або дев'ятеро - жінки, більшість з яких працювали куховарками. Більшість з них були взяті в полон навесні 2022 року під час відступу українських військ з Маріуполя. DW зібрала наявну про цей процес інформацію та коментарі правозахисників.

Читайте також: Правозахисники: Суд у РФ над азовцями - воєнний злочин

У чому звинувачують "азовців" в Росії?

Як повідомляють російські ЗМІ, конкретна фабула звинувачення не розкривалася. За даними газети "Комерсант", захисників "Азовсталі" звинувачують у причетності до терористичної організації та участі в діяльності звинувачують у насильницькому захопленні "влади" в непідконтрольній Києву частині Донецької області (ст. 278 (насильницьке захоплення влади) КК РФ та ст. 205.5 (участь у терористичній організації) КК РФ). Їм загрожує від 15 років до довічного ув'язнення, повідомляє AP. 

Верховний суд Росії ще в серпні торік визнав полк "Азов" "терористичною" організацією, а російська влада оголосила про наміри судити "азовців" у Маріуполі. Згодом справу передали в суд у Ростові-на-Дону.

Що не так? 

"Азов" є офіційним військовим формуванням Національної гвардії України. Отже, наголошують правозахисники, згідно з нормами міжнародного права, ці бійці вважаються комбатантами, на яких поширюється дія відповідних міжнародних конвенцій.

Як пояснила у розмові з DW правозахисниця, нобелівська лауреатка Олександра Матвійчук з українського Центру громадянських свобод, військовослужбовці користуються привілеєм, який захищає їх від кримінального переслідування з боку іншої сторони міжнародного збройного конфлікту за саму участь у воєнних діях. Їх можна піддавати суду тільки за вчинення воєнних злочинів, каже вона. "З цього обвинувачення випливає, що РФ розглядає Нацгвардію і всі Збройні сили України як терористичні організації. А саме обвинувачення у тому, що вони вчиняють дії, спрямовані на захоплення влади, означає, що РФ розглядає тимчасово окуповану українську територію як частину Росії", - каже вона. Правозахисниця наголошує, що РФ відкрито судить українських військових, які виконували конституційний обов'язок, захищаючи Україну. За її словами, сам суд над військовослужбовцями за їхню участь у бойових діях "є воєнними злочином відповідно до статті 130 Женевської конвенції про поводження з військовополоненими від 1949 року та статті 8 Римського статуту Міжнародного кримінального суду від 1998 року". 

Крім того, за даними Матвійчук, серед підсудних є цивільні. "Щонайменше двоє з тих, хто був на суді, це цивільні, у яких на момент повномасштабного вторгнення закінчилася дія контракту, і вони не несли службу, але їх взяли у полон. Тому вони не можуть вважатися військовослужбовцями", - пояснила правозахисниця. За її словами, це також є серйозним порушенням міжнародного гуманітарного права, оскільки є дуже вузький перелік підстав, що дозволяє затримувати цивільних осіб і тримати їх так довго, щоб з'ясувати, чи становлять вони небезпеку.

Як пояснив в ефірі DW російський юрист Дмитро Горін, хоча російська Феміда не вважає "азовців" комбатантами, "у людей, які зараз постають перед цим "судом", є статус комбатантів, статус військовополонених. Він нікуди не дівається, навіть якщо РФ його (цей статус - Ред.) не визнає", каже він і додає, що "Росія формально не розглядає все те, що відбувається зараз в Україні як війну з усіма наслідками, які звідси випливають".

Європейський суд з прав людини (ЄСПЛ) ще торік застерігав Росію від проведення подібних судилищ над військовополоненими. Втім, Росія у вересні 2022 вийшла зі складу ЄСПЛ, а після "обнуління" Конституції РФ з 2020 року російські закони мають пріоритет над міжнародним правом.

Читайте також: ОПУ: Судилище над полоненими "азовцями" в РФ має оцінити Гаага

Реакції на ростовський процес

Розпочатий в Ростові-на-Дону "судовий процес" викликав обурення в Україні та світі. "Позбавлення військовополонених права на справедливий суд - це воєнний злочин. Так само як і катування чи нелюдське поводження з військовополоненими", - йдеться у коментарі правозахисників Amnesty International.

На фотографіях та відео, зроблених у суді, підсудні виглядають блідими та худими. На відеокадрах, поширених російськими ЗМІ, видно, як обвинувачені, в тому числі жінки, дають свідчення у суді, відповідаючи на питання про особу, національність, освіту, прописку, історію хвороб тощо.

Судовий процес над "азовцями" у Ростові-на-Дону
Судовий процес над "азовцями" у Ростові-на-ДонуФото: Erik Romanenko/TASS/picture alliance/dpa

Радник голови офісу президента України Михайло Подоляк написав у соцмережі Twitter, що подібні знущання з комбатантів - це воєнний злочин, і має отримати відповідну оцінку Міжнародного кримінального суду в Гаазі. "Лощені прокурори та виряджені присяжні з блискучими посмішками "судять" хлопців та дівчат, які нагадують скелети після концтабору і тортур", - зазначив він.

Читайте також: Матвійчук: Суд у Росії над "азовцями" порушує цивілізаційні норми

Шок для рідних

Багато родичів ув'язнених "азовців" упродовж місяців не знали нічого про долю своїх близьких. В одному з випадків, як з'ясувала DW, через плутанину, яка так чи інакше виникає у ході війни, одного з бійців, яких зараз судять в Ростові, в Україні раніше могли помилково вважати загиблим та навіть посмертно нагородити орденом "За мужність". Принаймні особа з ідентичним ПІБ внесена у списки нагороджених від 2022 року. Деталі цієї справи зараз з'ясовуються.

Між тим, для багатьох родичів захисників Маріуполя їхня поява у суді в Ростові стала шоком і першою нагодою побачити рідних живими.

Рідні Анатолія Грицика побачили його уперше за довгі місяці
Рідні Анатолія Грицика побачили його уперше за довгі місяціФото: Erik Romanenko/TASS/picture alliance/dpa

Наталія Грицик, сестра полоненого Анатолія Грицика у розмові з BBC-Україна розповіла, що востаннє рідні спілкувалися з ним ще у серпні торік. "І ось зараз я побачила його посмішку на фото, яке зробив адвокат, і я знаю, що він це для нас так посміхався. Він дуже схуд, але я рада, що він живий, що він незламний", - сказала вона.

Росія захопила Маріуполь у 2022 році після запеклих і тривалих боїв, які перетворили більшу частину цього портового міста на Азовському морі на руїни. Останнім бастіоном залишався завод "Азовсталь", утримуваний полком "Азов" - колишнім добровольчим правим батальйоном, який був офіційно інтегрований в Нацгвардію України. У травні 2022 року близько двох тисяч захисників міста в т.ч. з "Азовсталі" потрапили в полон. Деякі з полонених вже повернулися в Україну в ході обмінів полоненими. Бійці "Азова" після повернення скаржилися на особливо жорстоке з ними поводження.

Спочатку для показового процесу над "азовцями" у Маріуполі звели клітки на сцені міської філармонії. Відомий журналіст і оглядач Олександр Невзоров зазначив тоді, що "навіть Гітлерові не спало на думку засадити в клітки уцілілих полонених захисників Брестської фортеці й судити їх за законами нацистської Німеччини за опір окупації, - зазначив він і додав, що Путін "перевершив німецького фюрера у підступності, самодурстві та маразмі".

Наступне засідання ростовського суду має відбутися 28 червня. Ухвалено також постанову про продовження запобіжного заходу - тримання під вартою - до 29 вересня.

Читайте також: Пекло "Азовсталі": очевидиця розповіла про пережите