Пошкодження Києво-Печерської лаври серйозніші, ніж здається

У ніч на 24 січня 2026 року Києво-Печерська лавра, яка входить до списку об'єктів Світової спадщини ЮНЕСКО, постраждала через масований обстріл Києва російськими ракетами та дронами. Про те, які саме ушкодження отримала Лавра, а також про ризики для неї під час війни, розповів генеральний директор Національного заповідника "Києво-Печерська лавра" Максим Остапенко в інтерв'ю для DW.

DW: Пане Остапенко, чи можете детальніше розповісти, що саме сталося в ніч атаки на 24 січня, які об'єкти Києво-Печерської лаври постраждали найбільше внаслідок російської повітряної атаки?

Максим Остапенко: Найбільше постраждала галерея, що веде до Дальніх печер. Це вхідна група і дерев'яна крита галерея - фактично шлях до однієї з найсакральніших частин Києво-Печерської лаври. Це одна з найдавніших пам'яток комплексу. Поруч розташований також вхід до Варязьких печер - ще більш давньої пам'ятки, яка, ймовірно, виникла ще у Х-XI століттях, тобто навіть до заснування самої Лаври. Саме галерея зазнала найбільшого удару. Чому вибухова хвиля пішла саме такою траєкторією і з такою амплітудою, сказати складно. Поруч, наприклад, Аннозачатіївська церква постраждала значно менше, хоча також перебувала в зоні впливу.

Пошкодження в Лаврі після удару РФ: не лише вибиті двері й розбите скло

Наскільки серйозними є ці пошкодження?

Поки що візуально ми зафіксували пошкодження вікон, дверей, фурнітури - це наслідки вибухової хвилі. Але ключовою проблемою є інше: у конструкції галереї видно поздовжні тріщини по всій довжині об'єкта. Остаточно сказати, яких саме реставраційних чи ремонтних робіт потребуватиме ця споруда, ми зможемо лише після завершення комплексного обстеження архітекторами й технологами. Ми бачимо не лише вибиті двері та розбите скло. Сама структура будівлі, а це дерев'яні бруси поважного віку, зазнала серйозного динамічного удару: потріскалася конструкція, осипалася штукатурка. Це свідчить про глибше ушкодження, ніж може здатися на перший погляд. 

Чи є ризики для самих Ближніх і Дальніх печер? Чи зафіксовано там пошкодження?

Наші фахівці одразу обстежили підземну частину, адже саме під цими спорудами знаходяться печери, де перебувають мощі святих. На щастя, на цей момент жодних пошкоджень у самих печерах не зафіксовано. Втім, під час вибухів виникає потужна динамічна хвиля, яка потенційно може впливати на підземні шари та напластування, у яких і створені ці галереї та катакомби. В нас є система спостереження, система сейсмічних датчиків і будемо все це аналізувати, проводити комплексний моніторинг цих ділянок.

Ви згадали про систему сейсмічного моніторингу. Як вона працює і чи зафіксувала вона цей вибух?

На жаль, у момент обстрілу електропостачання було відсутнє, тому цього разу ми не маємо даних із сейсмічних датчиків. У попередніх випадках, коли було живлення, ці датчики дуже чітко фіксували сейсмічні поштовхи від вибухів поблизу Лаври. Датчики встановлені на високих об'єктах, зокрема на Великій лаврській дзвіниці. Вони показують, наскільки небезпечними можуть бути вибухи для споруд, адже Лавра розташована на зсувонебезпечних ділянках і має масивні конструкції з великою вагою. Зараз ми працюємо над встановленням додаткових автономних систем живлення, щоб у майбутньому не втрачати ці дані. 

Чи є можливість повністю забезпечити такі системи генераторами?

Лавра - це близько 140 пам'яток і дуже велика територія. Повністю забезпечити її генераторами наразі неможливо. До того ж генератори не призначені для постійної роботи. Вони можуть допомогти у короткострокових аварійних ситуаціях, але не замінюють стабільне електропостачання. Створення альтернативної системи живлення і опалення для всієї Лаври - це питання мільйонів євро. 

Чи постраждали під час останньої атаки Росії історичні експонати?

Наразі пошкоджень музейних експонатів на території Лаври не зафіксовано. У попередні роки ми знаходили дрібні уламки та шрапнель на території, були незначні пошкодження, зокрема на сонячній електростанції, яку передали німецькі благодійники. Але прямого влучання в експонати, на щастя, не було.

Які заходи вживаються для захисту культурних цінностей у разі повторних обстрілів?

Враховуючи варварську поведінку Росії, Україні потрібно серйозно ставити питання про створення системних укриттів для музейних експонатів національного значення. Йдеться, можливо, про підземні захищені споруди. Але це колосальні кошти, і в умовах війни держава фізично не може забезпечити такими укриттями всі цінності.

Де наразі знаходяться експонати, що могли бути під загрозою під час атак? Чи розглядається евакуація експонатів за кордон?

Наша виставкова діяльність частково допомагає зберігати експонати за межами України. Зараз, наприклад, унікальні предмети з Києво-Печерської лаври експонуються у Тракаї в Литві, планується виставка у Великій Британії. Це один зі способів одночасно популяризувати й убезпечувати найцінніші предмети. Але про повну евакуацію мова не йде, головний акцент на створенні належних умов зберігання на місці.

Треба ставити питання про перебування РФ у ЮНЕСКО

Києво-Печерська лавра є об'єктом Світової спадщини ЮНЕСКО. Як ця організація реагує на пошкодження?

У 2023 році ЮНЕСКО офіційно визнала, що українські об'єкти Світової спадщини, зокрема Софія Київська і Києво-Печерська лавра, перебувають під загрозою. Після останнього обстрілу ми проінформували ЮНЕСКО, і її представники зафіксували пошкодження. Але якщо говорити відверто, я вважаю, що на рівні ЮНЕСКО потрібно ставити питання про перебування Російської Федерації в цій організації. Країна, яка системно знищує культурну спадщину, не може бути частиною інституції, покликаної її захищати. За словами заступника міністра культури, вже близько 1600 об’єктів культурної спадщини в Україні знищені або пошкоджені Росією. 

Як ви оцінюєте вплив постійних атак на майбутнє збереження Лаври?

Це надзвичайно серйозна загроза. За останні 100 років Лавра тричі зазнавала ушкоджень за наказами з Москви: у 1918-1919 роках, під час Другої світової війни, коли було підірвано Успенський собор (навколо обставин знищення храму досі точаться історичні суперечки, єдиної думки про винуватців немає. - Ред.), і зараз у XXI столітті. Знищення інфраструктури, відключення електрики й тепла напряму загрожують музейним цінностям, які потребують стабільного температурно-вологісного режиму. Це живопис, ікони, паперові матеріали. Фактично, поряд зі шкодою людям завдається колосальний удар по культурній спадщині - з довгостроковими наслідками.

Які першочергові кроки необхідні найближчим часом щодо реставрації, безпеки та популяризації спадщини, яка постраждала?

Потрібно на міжнародному рівні говорити про те, що робить Росія  не лише з людьми, а й з культурною спадщиною. Це питання відповідальності всього цивілізованого світу - зупинити варварство, яке знищує унікальні пам'ятки заради агресивних амбіцій.