1. Перейти до змісту
  2. Перейти до головного меню
  3. Перейти до інших проєктів DW
Суховантаж Razoni  з зерном з України
Суховантаж Razoni став першим судном, що пройшло зерновим коридором у Чорному моріФото: Lokman Akkaya/AA/picture alliance
ЕкономікаУкраїна

Чому експорт зернових з України такий млявий?

Томас Лачан | Валерій Сааков
15 серпня 2022 р.

У середині липня було узгоджено так звані зернові коридори. Мета - доставка на світовий ринок терміново необхідних зернових з України. Але експорт через Чорне море залишається проблемним питанням.

https://www.dw.com/uk/popri-zernovij-koridor-eksport-zernovih-z-ukraini-dosi-mlavij/a-62811221

Хліб у Лівані - дефіцитний і вкрай дорогий продукт. Уже кілька тижнів перед пекарнями спостерігаються довжелезні черги, в яких люди годинами вистоюють, щоб придбати хліб. Попри державні субсидії та цінове регулювання, офіційна ціна упаковки з шести коржів зараз становить близько 13 тисяч ліванських фунтів, або близько 8,50 євро в перерахунку. На чорному ринку ціна більш ніж удвічі вища, а ситуація з браком хліба й борошна лише погіршується.

Фураж замість украй потрібної пшениці

Тож, коли на початку серпня пролунало повідомлення про те, що перше вантажне судно, яке вийшло з України зерновим коридором, прямує до Лівану з зерном, дехто плекав неабиякі надії на краще. Але незадовго до прибуття в порт призначення Тріполі суховантаж Razoni з 26 тисячами тонн кукурудзи на борту змінив курс. Згідно з офіційним поясненням, покупець більше не мав потреби в вантажі, тому що той надійшов із затримкою в п'ять місяців.

Крім того, Ліван потребує насамперед пшениці, а не кукурудзи, яку перевозив суховантаж, повідомили журналістам у місцевому консорціумі з імпорту продовольства. Ця партія кукурудзи призначалася власне на переробку в фураж для тварин. Тож судну Razoni довелося кілька днів плавати Середземним морем, допоки в Туреччині не знайшовся новий покупець на кукурудзу.

Хоч кукурудзу можна перемолоти на придатну для людей їжу у вигляді крупи чи борошна, у багатьох країнах найпотрібнішою зерновою культурою є саме пшениця. Попри це, більшість наступних суден, що йшли з України зерновим коридором, також перевозили в своїх трюмах кукурудзу або соняшникову макуху.

Довжелезні черги поблизу булочних у Лівані
Довжелезні черги поблизу булочних у Лівані вже стали сумною реальністюФото: Mohamed Azakir/REUTERS

За що відповідає Координаційний центр ООН?

Чому ж тоді це так? Усіма питаннями з перевезенням зерна Чорним морем з України відає Координаційний центр ООН щодо зернового коридору в Стамбулі (JCC). На сайті JCC сухо сказано: "Судноплавні компанії ухвалюють рішення про рух своїх суден, з урахуванням свого бізнесу й процедур". Тільки деякі партії зерна закуповуються Всесвітньою продовольчою програмою ООН і доставляються безпосередньо людям по всьому світу, що потерпають від голоду. Що стосується вантажних суден, які вже покинули Україну, то JCC не має права вирішувати, яке зерно куди доставляється. Попередні порти призначення були, приміром, в Туреччині, Великобританії, Ірландії або Південній Кореї.

"Це - комерційні угоди", - захищав цю процедуру представник ООН Стефан Дюжаррік на брифінгу. Судна "були законтрактовані в рамках комерційних угод". Це "цілком нормально, що вони пливуть туди, куди належить за контрактом", пояснював посадовець.

Погіршення експорту зерна

За час роботи зернових коридорів досі лише кілька суден вийшли з України, навантажені пшеницею. Вони змогли перевезти лише дещицю з приблизно 22 мільйонів тонн пшениці, що все ще зберігається в українських портах та елеваторах. Отже, експорт зерна йде мляво, причому з кількох причин. По-перше, тепер українські порти можуть пускати в дію лише незначну частину своїх довоєнних потужностей. Крім того, коли суховантажі входять у Чорне море, Стамбул перевіряє, чи не перевозять вони контрабандою зброю, а коли випливають з Чорного моря, їх перевіряють, чи немає в них вкраденого зерна. Такі перевірки - дороге задоволення.

Крім того, немає впевненості в тому, чи вдасться залучити достатню кількість кораблів, адже багато страхових компаній відмовляються страхувати перевезення в зоні конфлікту. Як наслідок, судноплавні компанії, які раніше працювали в Чорному морі, перейшли на інші вантажні маршрути. Тож, мабуть, з України морем можна буде експортувати тільки якусь частину зерна, що зберігається в портах.

Чи вивозить Росія крадене зерно через Крим?

Крім того, не вщухає суперечка навколо ймовірно вкраденого Росією зерна. У Тріполі затримали вантажне судно, що ходило під сирійським прапором. Йдеться про суховантаж Laodicea. Посольство України в Бейруті стверджує, що це судно перевозило 10 тисяч тонн вкраденого українського зерна.

Згідно з офіційними документами, судно прибуло з російського порту Кавказ, розташованого в Керченській протоці. Оскільки цей порт розташований не в зоні бойових дій, судна, що прямують звідти, не потрапляють під контроль Координаційного бюро ООН в Стамбулі. Однак, за даними інформаційного агентства Reuters, в порту Кавказ можуть причалювати тільки судна з максимальною осадкою п'ять метрів. Посольство України також передало владі Бейрута супутникові знімки, які, як стверджується, доводять, що вантажне судно спочатку підійшло до порту в Феодосії в Криму порожнім, а потім покинуло його сильно завантаженим.

Читайте також: Коментар: Загроза голоду підштовхує Африку у бік путінської Росії

Українське посольство підозрює, що зерно з окупованих Росією територій на півдні України було вивезено з країни - цю думку поділяє відомий турецький експерт з безпеки Йорук Ішик зі Стамбульського Інституту Близького Сходу.

Приховані морські шляхи й змішане зерно

Згідно з дослідженням видання Financial Times, суховантаж Laodicea - далеко не єдиний випадок. Більше того, схоже, що це судно діяло за загальною схемою. На основі супутникових фотографій FT ще в травні виявило щонайменше вісім суден, які були заповнені зерном не в Росії, а в порту Севастополь у Криму, що перебуває під санкціями. Згідно з офіційними судноплавними документами, з початку війни з порту Кавказ вийшло значно більше суден, ніж раніше. Їхній фактичний маршрут не завжди можна простежити.

Читайте також: Ціни на нафту, деревину, зерно та рослинні олії падають. Чому?

Міжнародні вантажні судна зобов'язані постійно надавати дані про своє місцезнаходження через транспондер. Однак у випадку з російськими вантажними суднами в Чорному морі ці транспондери часто вимкнені. На думку FT, можливо, що ці судна завантажили лише невелику кількість легального російського зерна в порту Кавказ, а потім змішали його з вкраденим українським зерном в одному з кримських портів. У такому разі, за словами експертів, вкрай складно відстежити, чи є в партіях зерно, вкрадене з українських елеваторів.

Перевірка українського зерна у Стамбулі
Перевірка українського зерна у СтамбуліФото: TURKISH DEFENCE MINISTRY/ REUTERS

Дефіцит зерна на Близькому Сході змушує владу заплющувати очі

Часто ці російські судна з зерном прямують у порти країн Близького Сходу. Серед покупців - Іран, Єгипет або Лівія. Зерно там настільки гостро потрібно, що влада зазвичай майже не переймається питанням про його походження. Однак головним замовником був і залишається Дамаск. За наявними даними, з початку війни Росії проти України в Сирію надійшло не менше 90 тисяч тонн зерна. Правитель Сирії Башар Асад є близьким союзником Путіна.

До речі, затримане в Лівані судно Laodicea прямувало в порт у Сирії. Тиждень тому ліванська влада в Тріполі відпустила його, тамтешнім чиновникам не вдалося встановити якихось порушень. Сайт marinetraffic.com зафіксував останнє місцезнаходження цього судна 4 серпня недалеко від сирійського порту Тартус. Відтоді дані про місцезнаходження більше не передавалися - можливо транспондер судна Laodicea тим часом теж вимкнений.

Зерно на продаж: чому це так потрібно Україні і світу?

Пропустити розділ Топтема

Топтема

ЄС запровадить новий пакет санкцій проти Росії

В ЄС домовилися про нові санкції проти Росії за анексію

Пропустити розділ Більше публікацій DW

Більше публікацій DW

На головну сторінку