Політична криза в Молдові затьмарює шлях країни до ЄС

Молдова  прагне якнайшвидше стати членом Європейського Союзу. Президентка Майя Санду вже давно наголошує, що лише так її країна зможе жити у свободі, безпеці й добробуті, а також протистояти спробам Росії втягнути її у свою сферу впливу.

У Кишиневі за останні роки зробили багато, аби наблизитися до цієї мети. ЄС також пішов назустріч Молдові - як жест солідарності після початку повномасштабного вторгнення РФ в Україну. Обидві країни-сусідки ЄС в червні 2022 року отримали офіційний статус кандидаток на вступ. І дійсно, шанси на те, що Молдова стане повноправним членом ЄС приблизно до 2030 року, видавалися цілком реальними.

Однак нині, лише через три тижні після відкриття першого кластеру переговорів, Молдову сколихнула політична криза, яка може мати тривалий вплив на весь процес євроінтеграції країни. На тлі корупційного скандалу довкола державного агентства з управління повітряним рухом MoldATSA 3 липня подав у відставку прем'єр-міністр країни Александру Мунтяну, який перебував на цій посаді лише вісім місяців.

З цього приводу політик написав у соціальних мережах, що "більше не може виконувати свої обов'язки відповідно до своїх принципів і переконань". Жодних інших пояснень він не надав. У зв'язку з відставкою Мунтяну автоматично розпускається весь уряд - і необхідно сформувати новий. 

Кузина з величезною зарплатою

На перший погляд, поштовхом до відставки Мунтяну, ймовірно, стала запланована податкова реформа. Вона передбачала зокрема підвищення ставки ПДВ з пільгових восьми до 20 відсотків на продукти харчування, ліки, газ та певні послуги, проти чого різко протестували профспілки, фермери та інші групи населення країни.

Уряд безпартійного економіста Мунтяну та значна частина депутатів правлячої проєвропейської партії "Дія і солідарність" (PAS) розійшлися в поглядах щодо реалізації цієї реформи: парламентська фракція PAS наполягала на перегляді окремих її положень. За те, щоб значною мірою врахувати вимоги протестувальників, висловилася й співзасновниця партії, а нині безпартійна президентка Молдови Майя Санду.

Однак набагато більше невдоволення серед громадськості викликав корупційний скандал навколо держпідприємства MoldATSA. Портал Ziarul de Garda з'ясував, що офіційну біографію нині вже звільненого керівника цієї установи Думітру Вангелі було сфальсифіковано. Зокрема він приписав собі освіту авіатора й досвід пілота авіалайнерів у компанії Air Canada, яких, як стверджує розслідування, не мав.

Крім того, двоюрідна сестра президентки Санду Анастасія Табурчану, яка обіймала посаду речниці MoldATSA, отримувала зарплату, яка за молдовськими мірками є колосальною - у перерахунку близько шести тисяч євро. Середня зарплата у країні становить близько 650 євро, а сама президентка заробляє лише близько 1150 євро.

В очікуванні "загального очищення"

Майя Санду, яка колись була антикорупційною активісткою й донині вважається абсолютно непідкупною, різко засудила цей випадок корупції, а також рішуче дистанціювалася від своєї кузини. За словами Санду, вона дізналася про цей випадок із преси. Минулого тижня президентка закликала провести "загальне очищення" державних підприємств, щоб виявити інші подібні випадки.

Здається, що й колишній прем'єр Мунтяну нічого не знав про справу Табурчану. Його також вважають людиною незаплямованою - він, серед іншого, два десятиліття працював бізнесменом у Києві та має значний, законно набутий статок. Навіть критики не звинувачують його в незаконному збагаченні. Проте, на думку багатьох незалежних спостерігачів, справа MoldATSA та відставка прем'єра свідчать про глибші проблеми в Молдові.

"Відставка Мунтяну була необхідною, але її недостатньо, - зазначив політолог Ігор Ботан у подкасті "Радіо Свобода". - Прем'єр-міністр не мав контролю над тим, що відбувається в його урядовому апараті та на державних підприємствах. Після нинішніх корупційних скандалів суспільство очікує, що мають відбутися зміни". За словами Ботана, вже роками від президентки чути обіцянки про "очищення", однак досі цього зроблено не було.

Прем'єр був "переважно відсутній" у публічній комунікації

Андрій Курарару, експерт з питань державної політики у молдовській неурядовій організації Watchdog, у своєму відеоблозі зазначає, що скандал навколо MoldATSA є лише другорядною причиною нинішньої кризи. "У всьому державному секторі необхідні реформи, скорочення зарплат та кращий контроль", - вважає фахівець. Крім того, політична криза також свідчить про те, що в урядовому таборі існують проблеми з координацією між урядом, сформованим з технократів, та фракцією PAS.

Експерт також зауважив, що прем'єр-міністр був "переважно відсутній" у публічній комунікації. Подібну думку висловила й президентка Мая Санду після відставки Мунтяну - вона зазначила, що хотіла б бачити від нього "більше залученості".

Читайте також:У Молдови нова військова стратегія: Росія проти, Німеччина допоможе

Молдова, населення якої становить близько 2,4 мільйона осіб, стикається з серйозними економічними, соціальними та структурними проблемами. Протягом десятиліть вона має торговельний дефіцит та експортує переважно сільськогосподарську продукцію. Крім того, країна вже давно страждає від масової еміграції. Частка грошових переказів від діаспори у валовому внутрішньому продукті (ВВП) в минулі роки іноді сягала 17 відсотків - це рекордний показник у світі. У самій країні бракує висококваліфікованих кадрів, особливо в державній адміністрації.

Зарплати у Молдові є дуже низькими порівняно з вартістю життя. Протягом останніх років країна пережила енергетичну кризу через поступове припинення поставок газу з Росії. Значне зростання цін на енергоносії, спричинене дорогим імпортом, тяжко позначається на населенні, насамперед на пенсіонерах, частка яких становить 28 відсотків і значно перевищує середній показник по ЄС.

Корупція та застій у реформах

Загалом десятиліття правління проросійських олігархічних урядів залишили після себе глибокі проблеми з корупцією та величезний застій у реформах, які президентка Санду та її партія мають подолати. Хоча останні парламентські вибори відбулися лише дев'ять місяців тому і "Дія і солідарність" може керувати країною, маючи відносно комфортну більшість у 55 зі 101 мандату в парламенті. Однак лояльна до Кремля правопопулістська Партія соціалістів (ПСРМ), яка наразі є найсильнішою опозиційною силою в парламенті, може разом з іншими проросійськими силами здобути більшість на майбутніх виборах, якщо до того часу правляча партія не продемонструє реальних результатів.

Саме тому президентка Санду щоразу так наполегливо звертається до ЄС із закликом надати країні швидку перспективу вступу до ЄС. Адже обіцянка європейської інтеграції, поєднана з антикорупційними, судовими та економічними реформами, неодноразово забезпечувала їй та партії PAS переобрання протягом останніх років.

"Республіка Молдова останнім часом мала безпрецедентно хороший імідж - насамперед завдяки іміджу Майї Санду, - зазначає політичний оглядач Іон Табірта в коментарі Ziarul de Garda. - Нинішні політичні події дуже негативно позначаються на цьому іміджеві, і це відбувається саме в той момент, коли, власне, мали б відкриватися нові кластери переговорів з ЄС".

Читайте також:"Вікно можливостей": Молдова просить ЄС прискорити вступ