Пекін закликав не політизувати співпрацю китайських фірм з Кримом

Деякі китайські компанії співпрацюють із Кримом на ринкових принципах, тому таку комерційну діяльність не слід політизувати, заявили в міністерстві закордонних справ Китаю.

Китай наполягає, що діяльність його фірм в Криму не є політичним питанням

Деякі китайські компанії співпрацюють із Кримом на ринкових принципах, виходячи з історично сформованих зв'язків і практичних потреб, заявив у понеділок, 15 березня, речник МЗС Китаю Чжао Лицзянь. Він зазначив, що таку комерційну діяльність не слід політизувати.

"Позиція Китаю з питання Криму послідовна. Ми сподіваємося, що відповідні сторони зможуть у належний спосіб вирішити проблему за допомогою діалогу і консультацій", - заявив він, інформує "Інтерфакс-Україна". Так представник китайського МЗС прокоментував візит делегації Китаю до Криму і заяву українського депутата від фракції "ОПЗЖ" Вадима Рабіновича про те, що це "хід у відповідь Китаю через позицію України щодо "Мотор Січ".

Київ про "недружні" кроки Китаю

Своєю чергою заступник міністра закордонних справ Євген Єнін за результатами зустрічі з послом КНР Фань Сяньжунем повідомив, що порушив у розмові з ним питання нещодавнього візиту китайської бізнес-делегації до тимчасово окупованих територій АРК. "Укотре довів до китайської сторони сигнали про те, що подібні кроки не лише розглядаються урядом України, як недружні, але й грубо порушують чинне законодавство нашої держави. Було наведено приклади, коли подібні візити мали вкрай небажані наслідки для відповідних іноземних компаній та їхніх представників", - написав Єнін на своїй сторінці в Facebook.

За словами Єніна, посол Фань Сяньжун запевнив у незмінності підходів уряду КНР до тимчасової окупації Криму, зокрема щодо підтримки територіальної цілісності і суверенітету України в межах її міжнародно визнаних кордонів. "Продовжуючи тему "Мотор Січі", довів до китайської сторони сигнал про те, що Україна поважала і поважатиме іноземні інвестиції, а також суворо дотримуватиметься взятих на себе міжнародних зобов’язань у цій сфері!", - підсумував Єнін.

Китайці і "Мотор Січ"

11 березня секретар Ради національної безпеки і оборони України Олексій Данілов повідомив, що РНБО ухвалила рішення, згідно з яким найбільшого виробника авіаційних двигунів і газотурбінних установок компанію "Мотор Січ" (Запоріжжя) буде повернуто у державну власність найближчим часом. Він заявив, що акції держпідприємства "дивним чином" опинилися у власності приватних осіб і це необхідно виправити, оскільки "Мотор Січ" є стратегічним для держави підприємством.

Читайте також: Китайські інвестори компанії "Мотор Січ" збільшили суму позову проти України

У січні 2021 року Україна запровадила санкції на три роки (до січня 2024 року) проти компанії Skyrizon Aircraft Holdings Limited (Британські Віргінські острови), що володіє 10 відсотками акцій "Мотор Січі", й компанії Beijing Skyrizon (Китай), яка бажає придбати акції підприємства, а також пов'язаних із ними компаній. Проти китайської Beijing Skyrizon діють санкції США, адже, на думку Вашингтона, ця компанія становить загрозу національній безпеці США. Раніше питання неприпустимості продажу "Мотор Січі" китайським компаніям неодноразово порушувалося американськими посадовцями в розмовах з українськими колегами, нагадує агенція "Українські новини".

Дивитись відео 04:04

У Севастополі будують оперу на замовлення Путіна за австрійським проєктом (15.02.2021)

Адмінкордон із Кримом: п'ять років життя на межі у фото

Перші блокпости

Військовослужбовці Держприкордонслужби та українських десантних військ з'явились на трасах південої Херсонщини наприкінці лютого 2014 року - з початку заворушень у Криму. Побоюючись наступу російських військ з півострова, вони почали облаштовувати тут перші окопи і блокпости.
Адмінкордон із Кримом: п'ять років життя на межі у фото

"Російський" кордон

Наприкінці квітня 2014 року прикордонні війська ФСБ РФ відкрили на межі з Кримом власні пункти пропуску через "російський" кордон. Українська влада назвала такі дії незаконними, проте мусила облаштовувати зі свого боку власні блокпости. На фото: черга з вантажівок на трасі Херсон-Армянськ, 29 квітня 2014 року.
Адмінкордон із Кримом: п'ять років життя на межі у фото

Перекритий канал

Однією з перших відповідей української влади на окупацію півострова було перекриття дамбою Північно-кримського каналу - основного джерела водопостачання у північній частині півострова. Формально українське агентство водних ресурсів відмовляється укладати угоду про водопостачання на півострів, оскільки не визнає юрисдикцію тамтешніх установ.
Адмінкордон із Кримом: п'ять років життя на межі у фото

Фантомні колії

Залізничне сполучення з Кримом було припинене в грудні 2014 року - формально з міркувань безпеки. До півострова заходили дві залізничні гілки: східна через станцію "Новоолексіївка", до якої і досі ходять потяги з Києва, Харкова та Запоріжжя, та західна через станцію "Вадим", яка після перекриття занепала. На фото: прикордонник чергує на станції "Вадим", травень 2014 року.
Адмінкордон із Кримом: п'ять років життя на межі у фото

Піший перехід

З 2016 року проїзд через адмінмежу дозволений лише для приватного автотранспорту. Більшість громадян перетинає її пішки, долаючи від одного до трьох кілометрів "нейтральної смуги" між українським та російським пунктами пропуску.
Адмінкордон із Кримом: п'ять років життя на межі у фото

Цивільна блокада

У вересні 2015 року кримськотатарські активісти розпочали так звану "цивільну блокаду" Криму, перекривши рух вантажівок на трасах, що вели до півострова. Таким чином вони висловлювали протест продовженню комерційних відносин між материком та окупованою автономією та репресіям проти Меджлісу. Блокада закінчилася в січні 2016 року із запровадженням урядом України заборони на торгівлю з Кримом.
Адмінкордон із Кримом: п'ять років життя на межі у фото

Без електрики

Під час активної фази блокади її учасники підірвали магістральні лінії електропередач, що вели до півострова від Каховської ГЕС. З того часу електропостачання півострова припинене. На фото: робітники ремонтують пошкоджені лінії, лютий 2016 року.
Адмінкордон із Кримом: п'ять років життя на межі у фото

Громадський контроль

Після завершення "цивільної блокади" кримськотатарьскі активісти утворили громадську організацію "Аскер", яка стежить за роботою прикордонників і бореться із корупцією на митниці. На фото: штаб "Аскеру" біля КПВВ "Каланчак", літо 2016 року.
Адмінкордон із Кримом: п'ять років життя на межі у фото

Мінні поля замість кукурудзяних

Близькість адмінмежі разюче змінила життя мешканців навколишніх сіл. Приблизно п'ята частина сільськогосподарських земель Мирненської об'єднаної громади опинилась у зоні прикордонного контролю: тож колись кукурудзяні та соняшникові закладені тепер мінами та облаштовані укріпленнями.
Адмінкордон із Кримом: п'ять років життя на межі у фото

Кримський титан

Завод "Кримський титан", що належить олігархові Дмитру Фірташу, розташований на самій адміністративній межі, однак зареєстрований у кримському місті Армянськ. Мешканцям херсонських сіл, попри "кордон", вдавалось працювати на виробництві до кінця 2016 року.
Адмінкордон із Кримом: п'ять років життя на межі у фото

Хімічні отруєння

У серпні-вересні 2018 року ймовірно через викиди з "Кримського титану" місцеві мешканці почали скаржитись на масові хімічні отруєння. З кримського міста Армянськ та навколишніх херсонських сіл евакуювали дітей. Розслідування причин отруєння і досі не завершене по обидва боки адмінмежі. На фото: школярки з села Преображенка в захисних масках повертаються додому через скасовані заняття.

Автор: Ігор Бурдига

Дата 15.03.2021
Автор Олена Губар
Теми Україна, Крим, Китай, Анексія Криму, ПАТ Мотор Січ
Ключові слова Китай, Крим, китайські компанії, Україна, анексія Криму, Мотор Січ
Зворотній зв'язок: Ваша думка
Роздрукувати Роздрукувати сторінку
Постійне посилання https://p.dw.com/p/3qf6o

Також за темою

SIMFEROPOL, CRIMEA, RUSSIA - OCTOBER 17, 2020: A view of the dried out bottom of the Simferopol Reservoir going low due to a drought. On September 7, 2020, the third stage of water supply limitations started in Simferopol and 39 locations of Simferopol and Bakhchisaray Districts amid the shallowing of three reservoirs, the Ayanskoe, the Partizanskoye, and the Simferopolskoye. The areas are supplied with drinking water in the morning and in the evening according to a schedule. On September 23, a water supply schedule was also implemented in Alushta, the villages of Partenit and Maly Mayak due to the shallowing of the Izobilnenskoye reservoir. Alexei Pavlishak/TASS

Захоплена вода для Криму: тече, але повільно 25.04.2022

З кінця лютого Україна не контролює роботу Північно-Кримського каналу. Окупанти намагаються відновити постачання дніпровської води до Криму, однак надходить вона на півострів дуже повільно.

March 21, 2016 - Doha, Qatar - NINA LVOYNA KHRUSHCHEVA, during a Project Syndicate sponsored event at the 2016 IPI (International Press Institute) World Congress. Kaius Niemi, Senior Editor-in-Chief, Helsingin Sanomat, Sanoma Media, Finland, interview of Nina, who is a Russian American professor at The New School, a senior fellow of the World Policy Institute, and from 2002 to 2004 was adjunct assistant professor at the School of International and Public Affairs at Columbia University. Khrushcheva is the granddaughter of Leonid Khrushchev, eldest son of former Soviet Premier Nikita Khrushchev. When Leonid died in World War II, Nikita adopted Leonid s two-year-old daughter Julia, Nina s mother. Nikita Khrushchev is thus Nina Khrushcheva s biological great-grandfather, but adoptive grandfather. Khrushcheva s father, Lev Petrov, died in 1970, aged 47. Khrushcheva is the author of numerous a - ZUMAm30_

Ніна Хрущова: Мій прадід не передавав Крим Україні 21.04.2022

В інтерв'ю DW правнучка Микити Хрущова пояснила, чому колишній радянський лідер був би проти війни Росії з Україною, та припустила, чим ця війна може закінчитися для обох країн.

puzzle with the national flag of ukraine and china. concept

Київ запропонував Китаю стати гарантом безпеки України 30.04.2022

Проблеми, викликані військовим вторгненням РФ в Україну, становлять серйозну загрозу для економіки КНР, заявив український міністр закордонних справ Дмитро Кулеба в інтерв'ю китайській офіційній інформагенції "Сіньхуа".